Рішення № 128733039, 07.07.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року ЛуцькСправа № 640/14333/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі також Уповноважена особа Фонду), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» (далі ПАТ «Український комунальний банк», ПАТ «Укркомунбанк») про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за договорами про строковий банківський вклад фізичної особи в національній валюті від 26 грудня 2013 року №53/83 та від 09 січня 2014 року №53/6; зобов`язання внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, шляхом надання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації стосовно включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український комунальний банк», яким необхідно здійснити виплати відшкодування у межах гарантованої суми (200000,00 грн) та передати перелік для затвердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Український комунальний банк» було укладено договір строкового банківського вкладу від 26 грудня 2013 року №53/83, за умовами якого банк прийняв від позивача грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 в сумі 20000,00 грн строком до 08 січня 2015 року з нарахуванням 15 процентів річних. Також 09 січня 2014 року було укладено договір строкового банківського владу №53/6, згідно з умовами якого банк прийняв грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 в сумі 30000,00 грн строком до 20 січня 2015 року з нарахуванням 15 процентів річних. Відповідно до пункту 1.2 вказаних договорів нараховані відсотки повинні бути сплачені банком щомісячно готівкою. Однак банком нараховані згідно з договорами від 26 грудня 2013 року №53/83 та від 09 січня 2014 року №53/6 відсотки та вклади не були виплачені.

14 вересня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову №604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 вересня 2015 року №169 розпочато процедуру ліквідації банку та призначено Уповноважену особу Фонду, якому делеговано всі повноваження ліквідатора банку.

Позивач вказала, що протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку Уповноважена особа Фонду формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Такі дії відповідачем не були вчинені, а на її неодноразові звернення повідомлено, що за відсутності бази даних вкладників банку неможливо скласти перелік вкладників та визначити розрахункові суми за вкладами.

Позивач вважає, що відповідач не позбавлений можливості формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Так відповідно до Правил надання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 липня 2012 року №4, учасники Фонду щомісяця зобов`язані подавати звіти про вклади фізичних осіб і про виплату та нарахування відсотків, що дає змогу уповноваженій особі Фонду отримати всю необхідну інформацію для складання переліку вкладників та передачі його для затвердження Фонду. Поряд з тим невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Укркомунбанк» та передачі переліку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження протягом тривалого часу є протиправною бездіяльністю, яка призводить до порушення майнових прав.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПАТ «Український комунальний банк» (а.с.19-20).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.23-29). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 12 травня 2015 року №309/БТ про віднесення ПАТ «Укркомунбанк» до категорії неплатоспроможних. На підставі цієї постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням від 12 травня 2015 року №96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» розпочала з 13 травня 2015 року процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 13 травня 2015 року по 12 серпня 2015 року; призначила уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Матвієнка А.А. Для забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку, запобіганню втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду рішенням від 10 серпня 2015 року №149 продовжила до 12 вересня 2015 року строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк та повноваження Уповноваженої особи Фонду. Надалі відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 року №604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14 вересня 2015 року №169 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким зі змінами, внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30 грудня 2015 року №285, розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду, якій делеговано усі повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України від 23 лютого 2012 року №4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон №4452-VІ) строком з 14 вересня 2015 року по 13 вересня 2017 року (строки здійснення ліквідації продовжено рішеннями від 28 серпня 2017 року №3789 та від 23 серпня 2018 року №2335).

Відповідач вказав, що для виконання вимог статті 27 Закону №4452-VІ (в т.ч. щодо формуванням переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню) у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду повинна бути база даних про вкладників банку станом на день початку виведення Фондом банку з ринку, тобто у випадку з ПАТ «Укркомунбанк» станом на 14 вересня 2015 року. Відповідно до розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 09 серпня 2012 року №14 (далі Положення №14), саме банк після отримання повідомлення про його віднесення до категорії неплатоспроможних, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити цілу низку дій із визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Відсторонені керівники банку всупереч вимогам частини другої статті 46 Закону №4452-VІ ухиляються від виконання обов`язку забезпечити передачу протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом,передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду та за цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2016 року внесені відомості щодо кримінального правопорушення.

Відповідач зауважив, що сам факт наявності укладених між ОСОБА_1 та банком договорів про строковий банківський вклад не свідчить про наявність підстав для її включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Звіти, які подають банки-учасники Фонду на виконання пункту 6 Правил надання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (затверджені рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 липня 2012 року №4) та додатку №1 до цих Правил, містять загальну інформацію про вкладників та кількість вкладів з їх розподілом у залежності від суми, валюти вкладу, його строку і т.п., але відсутні достатні відомості щодо кожного вкладника, суми вкладу, яка підлягає відшкодуванню.

Відповідач також повідомив, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30 листопада 2015 року №213 затверджено Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Чинне з 25 січня 2020 року Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15 серпня 2019 року №2080, є аналогічним за своїм змістом. На виконання приписів пункту 6 розділу І Положення у зв`язку із неможливістю дотримання строків формування переліків рахунків вкладників, складу реєстру акцептованих вимог кредиторів, здійснення інвентаризації активів (майна) банку та формування ліквідаційної маси через відсутність доступу до бази даних про вкладників, автоматизованої банківської системи та банківських документів, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 16 квітня 2020 року №817 про здійснення ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» шляхом накопичення ліквідаційної маси. Вказані акти у своїй сукупності встановлюють обов`язок безпосередньо банку щодо формування бази даних вкладників та її передачі до Фонду.

У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги та наголосила, що під час дії тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Її право як вкладника гарантоване на законодавчому рівні, а ненадходження від банку до Фонду інформації про перелік вкладників для здійснення виплат гарантованої суми не може позбавляти її цього права (а.с.48-50).

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, не подала пояснення щодо позову.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с.52-57).

Станом на 15 грудня 2022 року день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) адміністративну справу №640/14333/20 Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року справу прийнято до провадження; розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); одночасно запропоновано позивачу надати (а.с.70-71).

У заяві від 18 березня 2024 року відповідач підтримав доводи відзиву на позовну заяву, а також проінформував, що не отримував доступ до бази даних вкладників банку чи будь-яких інших документів з відомостями щодо вкладника ОСОБА_1 ; місто Луганськ і надалі залишається на тимчасово окупованій РФ території. При цьому процедура ліквідації банку відбувається на підставі та відповідно до рішень Фонду від 16 квітня 2020 року №817 та від 25 серпня 2020 року №1564 (а.с.75-76).

Ухвалою суду від 14 травня 2025 року витребувано у позивача документи (договори строкового банківського вкладу, квитанції про внесення коштів на рахунок у банку, виписки по рахунку за договорами строкового вкладу та їх належним чином засвідчені копії) (а.с.105-106); ухвалою суду від 04 червня 2025 року встановлений строк для надання витребуваних доказів продовжено (а.с.114-115).

Витребувані документи (оригінали договорів строкового банківського вкладу, квитанції про внесення коштів на рахунок у банку та їх засвідчені копії) надійшли до суду 23 червня 2025 року.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

26 грудня 2013 року між ПАТ «Укркомунбанк» в особі керуючого Краснолуцьким відділенням (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) був укладений договір №53/83 про строковий банківський вклад фізичної особи резидента в національній валюті, за умовами пунктів 1.2, 1.4 якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 в сумі 20000,00 грн строком до 08 січня 2015 року з нарахуванням 15 процентів річних та їх сплатою щомісячно; дата одержання вкладу/депозити та процентів на вклад - 09 січня 2015 року (а.с.123).

26 грудня 2013 року ОСОБА_1 згідно з договором вкладу від 26 грудня 2013 року №53/83 внесла до ПАТ «Український комунальний банк» грошові кошти в сумі 20000,00 грн, про що останнім позивачу видано квитанцію від 26 грудня 2013 року №1200081_69 (а.с.124).

Також позивач та ПАТ «Український комунальний банк» уклали 09 січня 2014 року договір №53/6 про строковий банківський вклад фізичної особи резидента в національній валюті, пунктом 1.2 якого передбачено, що банк приймає грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок №26356125301329 в сумі 30000,00 грн на термін дії договору з моменту надходження коштів до банку до 29 січня 2015 року з нарахуванням 15 процентів річних. Згідно з пунктом 1.4 укладеного договору датою одержання вкладу/депозиту та процентів на вклад визначено 21 січня 2015 року (а.с.125).

09 січня 2014 року ОСОБА_1 згідно з договором вкладу від 09 січня 2014 року №53/6 внесла до ПАТ «Український комунальний банк» грошові кошти в сумі 30000,00 грн, що підтверджено квитанцією від 09 січня 2014 року №5301_14 (а.с.126).

Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №309/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства Український комунальний банк до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Укркомунбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с.32-33).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №309/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 травня 2015 року №96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк»», яким розпочато з 13 травня 2015 року процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 13 травня 2015 року по 12 серпня 2015 року; призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» провідного юрисконсульта відділу методологічного забезпечення та контролю виведення неплатоспроможних банків з ринку Матвієнка А.А. (а.с.35).

Строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» продовжено по 12 вересня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 серпня 2015 року №149 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк»»; одночасно продовжено на той же строк повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» (а.с.36).

Постановою Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 року №604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Укркомунбанк» (а.с.34).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 року №604 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 вересня 2015 року №169 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» з 14 вересня 2015 року по 13 вересня 2017 року, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені, зокрема, статтями 37, 38, 48, 51 Закону №4452-VІ, провідному юрисконсульту відділу методологічного забезпечення та контролю виведення неплатоспроможних банків з ринку Матвієнку А.А. строком на два роки з 14 вересня 2015 року по 13 вересня 2017 року (а.с.37).

Надалі рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 серпня 2017 року №3789, від 23 серпня 2018 року №2335, від 29 серпня 2019 року №2197 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та повноваження ліквідатора по 13 вересня 2018 року, потім з 14 вересня 2018 року по 13 вересня 2019 року, а наступним рішенням - з 14 вересня 2019 року по 13 вересня 2020 року (а.с.39-40).

З метою врегулювання строків і заходів на здійснення процедури ліквідації банку та враховуючи відсутність доступу до необхідної банківської інформації, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 16 квітня 2020 року №817, яким у зв`язку із неможливістю здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» відповідно до закону через відсутність доступу до автоматизованої банківської системи, бази даних про вкладників та банківських документів, вирішено здійснювати ліквідацію останнього шляхом накопичення ліквідаційної маси (а.с.41).

Як видно з матеріалів справи, на звернення позивача щодо повернення депозитів, які були розміщені у ПАТ «Укркомунбанк» за договорами №53/83 та №53/6, листом від 24 травня 2016 року №248/16-Л Уповноважена особа Фонду повідомила, що вимоги вкладників у межах гарантованої суми відшкодування Фондом не заявляються, а перелік вкладників формується відповідно до базової структури Правил формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 липня 2012 року №3. Станом на день складання відповіді передача бухгалтерської та іншої документації ПАТ «Укркомунбанк» не здійснена у зв`язку із знаходженням серверу (з базою даних банку) в головному офісі (місто Луганськ, вулиця Шевченка В.В., будинок 18А) на території, яка не контролюється українською владою (а.с.9), що унеможливлює на цей час здійснення заходів щодо складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок кошів Фонду.

На звернення позивача від 20 березня 2020 року, від 08 травня 2020 року Уповноваженою особою Фонду листами від 30 квітня 2020 року №169/20-Л (а.с.11-12) та від 15 травня 2020 року №175/20-Л (а.с.13-14) також інформовано про ті ж причини, за яких відсутня можливість здійснити формування та подання до Фонду гарантування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Роз`яснено, що згідно з пунктом 2 розділу ІV Положення №2020 у разі відновлення доступу до серверів автоматизованої банківської системи, бази даних про вкладників, інших документів та технічних засобів банку, необхідних для затвердження переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, питання вирішуватиметься шляхом прийняття відповідного рішення виконавчою дирекцією Фонду відповідно до Закону.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулює Закон №4452-VI (далі у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини першої статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною другою статті 4 цього Закону також установлено, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом та ін.

На підставі частин першої та другої статті 6 Закону №4452-VI в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Частинами першою другою, шостою статті 26 Закону №4452-VI регламентовано, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №4452-VI Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

За приписами статті 27 Закону №4452-VI (в редакції Закону від 16 липня 2015 року №629-VIII) Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Отже, названими нормами врегульовано алгоритм дій, який має забезпечити вкладникам відшкодування коштів за рахунок Фонду (в межах граничних сум такого відшкодування).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону №4452-VI вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Діяльність уповноваженої особи Фонду при здійсненні відшкодувань коштів за вкладами деталізовано у пунктах 3-5 розділу ІІІ Положення №14 (в редакції від 11 листопада 2014 року, чинній на момент процедури виведення Фондом банку з ринку).

Зокрема, згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІІ Положення №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення №14 також передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

Аналіз наведених положень Закону №4452-VI дає підстави для висновку, що відшкодуванню коштів вкладникам передує формування Уповноваженою особою переліків рахунків, визначених у частині другій статті 26 цього Закону, з яких один передбачає безумовне право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду, а інші чотири виключають можливість відшкодування або ж передбачають проведення відповідних дій; реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, затверджує Фонд.

За визначеннями, наведеними у пунктах 3, 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом №4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя статті 1058 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 7 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору (підпункт 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516 (далі - Постанова №516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 3.2 Положення №516 грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.

Як вже було зазначено вище, позивачем було укладено з банком договори банківського вкладу (від 26 грудня 2013 року №53/83 та від 09 січня 2014 року №53/6), на умовах якого позивачем як вкладником було внесено грошові кошти (вклад), що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи (суду надано як їх оригінали, так і засвідчені копії).

З огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому неподання Уповноваженою особою до Фонду гарантування інформації про позивача як вкладника банку, який має право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є підставою для визнання бездіяльності протиправною.

Доводи відповідача про те, що ним не отримано файли бази даних про вкладників ПАТ «Укркомунбанк», бухгалтерську та іншу документацію банку стосовно його вкладників, не можуть бути підставою для того, щоб вважати, що договір з позивачем не укладався, а вказує про невиконання (чи неналежне виконання) банком своїх обов`язків за договорами банківського вкладу, що в підсумку призвело до того, що позивача як вкладника банку фактично позбавлено встановлених Законом №4452-VI гарантій Фонду за цим вкладом.

Виходячи з того, що позивач є власником грошових коштів, розміщених у ПАТ «Укркомунбанк», а Україна як правова держава гарантує непорушність права власності (стаття 41 Конституція України), а також виходячи з того, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку із ситуацією, у якій опиналася позивач, вона позбавлена своєї власності. При цьому ані суспільного інтересу, ані жодного закону, які б передбачали та легалізували б правомірність такого позбавлення власності, наразі не існує.

Посилання відповідача на те, що позивачем залишено поза увагою норми Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які також є спеціальними у правовідносинах, що виникли між сторонами, а тому є безпідставними висновки щодо протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду, суд вважає неприйнятними з огляду на таке.

Так рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30 листопада 2015 року №213 затверджено Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2015 року за №1630/28075, чинне до 25 січня 2020 року). Положення визначає особливості дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі - банк), у разі неможливості здійснення процедури ліквідації відповідно до Закону.

У розділі ІV вказаного Положення передбачено особливості формування та складання переліку вкладників банку, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування.

Згідно з пунктами 1- 3 розділу ІV Положення разі якщо дії Фонду не призвели до відновлення бази даних про вкладників, встановлення фактичних даних про розміри залишків на рахунках фізичних осіб - вкладників банку, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про неможливість формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У разі відновлення доступу до серверів автоматизованої банківської системи, інших документів та технічних засобів банку, необхідних для затвердження переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, таке питання буде вирішуватися шляхом прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду.

У разі делегування Фондом уповноваженій особі Фонду повноважень щодо формування та складання переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування, така особа повідомляє Фонд про прийняте рішення у строки, передбачені Законом для подання повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Аналогічні дії закріплені в новому Положенні про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України, яке затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 серпня 2019 року №2080 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 січня 2020 року за №21/34304, чинне з 25 січня 2020 року) у розділі IV.

Отже, вказані Положення передбачають певні дії з боку Фонду гарантування вкладів у разі неможливості відновлення бази даних про вкладників, встановлення фактичних даних про розміри залишків на рахунках фізичних осіб - вкладників банку. У такому випадку виконавча дирекція Фонду приймає рішення про неможливість формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Однак під час розгляду справи по суті відповідач не надав суду рішення виконавчої дирекції Фонду про неможливість формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як це передбачено вказаними вище Положеннями.

Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені судом обставини у справі, з урахуванням повноважень, наданих частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що іншого способу відновити права позивача, ніж зобов`язати Уповноважену особу Фонду вирішити питання про включення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Укркомунбанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей стосовно ОСОБА_1 за договорами про строковий банківський вклад фізичної особи в національній валюті від 26 грудня 2013 року №53/83 та від 09 січня 2014 року №53/6, немає.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як вкладник (споживач фінансових послуг) у спорах, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону №4452-VI, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів».

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» (91033, Луганська область, місто Луганськ, вулиця Шевченка В.В., будинок 18А, ідентифікаційний код юридичної особи 24191588) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо невирішення питання про включення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей стосовно ОСОБА_1 за договорами про строковий банківський вклад фізичної особи в національній валюті від 26 грудня 2013 року №53/83 та від 09 січня 2014 року №53/6.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича вирішити питання про включення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей стосовно ОСОБА_1 за договорами про строковий банківський вклад фізичної особи в національній валюті від 26 грудня 2013 року №53/83 та від 09 січня 2014 року №53/6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк