Ухвала суду № 128732497, 09.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №359/10575/24 Провадження №2/760/5196/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про призначення експертизи

та зупинення провадження у справі/

«09» липня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши питання про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва за ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2024 року за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

22 листопада 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 27 листопада 2024 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києві від 02 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

09 квітня 2025 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу Акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектної відомості) «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП від 18.01.2023 року; Кольорові фотознімки пошкоджень транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП від 18.01.2023 року, на електронному носії інформації (компакт-диску).

Також, 09 квітня 2025 року до суду від представника відповідача - адвоката Конюшка Д.Б., надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Вказане клопотання обґрунтовано наступним. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з Відповідача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 36 290 грн.12 грн. Так, в результаті ДТП, що сталася 18.01.2023 року з вини Відповідача, було пошкоджено транспортний засіб «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 , разом з тим, на момент ДТП майнові інтереси власника вказаного транспортного засобу були застраховані за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних траснпортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-18-00260 від 30.05.2018 року та бордеро №352-2022 застрахованих ТЗ в період з 21.02.2022 по 28.02.2022. За результатами настання страхового випадку, Позивачем - ПАТ «СК «УСГ» на користь потерпілої особи було здійснено виплату у розмірі 106 225 грн. 96 коп. Разом з тим, на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №210103482 виданого ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» дійсного на дату ДТП, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб у розмірі 160 000,00 грн. Проте, ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» безпідставно здійснив виплату лише частини належного розміру страхового відшкодування у сумі 69 935 грн. 84 коп. У відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Так, відповідно до п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). У відповідності до вимог п. 7.38. Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ. Разом з тим, строк експлуатації транспортного засобу «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 на момент ДТП складав - 6 років, відтак ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» безпідставно застосував коефіцієнт фізичного зносу, а відтак здійснив виплату лише частини належного розміру страхового відшкодування. Поряд з цим, матеріали справи не містять жодних документів, що слугували підставою для його застосування. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхової платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності»). А відтак, покладення обов`язку на винуватця ДТП відшкодувати збитки в межах відповідальності страховика суперечить меті інституту страхування, оскільки саме в межах відповідальності Страховика перебуває вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Також, до предмету доказування даної категорії справ належить не лише вартість ремонту, а й необхідність здійснення такого ремонту в обсязі, наведеному в акті виконаних робіт, який відсутній у позові. Тобто, у Позивача виникає необхідність у доведенні не лише дійсності понесених ним витрат на відновлювальний ремонт автомобіля у тому розмірі, в якому він заявив свої вимоги до завдавача шкоди, а й у встановленні причинно-наслідкового зв`язку між діями завдавача шкоди та необхідністю проведення ремонтних робіт саме в тому обсязі, який був здійснений та зафіксований в акті виконаних робіт. Проте, Позивач на підтвердження вказаних обставин надав лише Акт огляду Та Рахунок-Акт виконаних робіт №АСК-2300114 від 24.02.2023 року Разом з тим з протоколу технічного огляду вбачається, що не можливо встановити чи особа, яка проводила огляд транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 мала необхідні спеціальні знання у сфері оцінки дорожніх транспортних засобів та має право здійснювати огляд та фіксувати пошкодження транспортних засобів, оскільки матеріали справи не містять повноважень особи. А Рахунок-Акт виконаних робіт №АСК-2300114 від 24.02.2023 року є неналежним та недопустимим доказом відновлювального ремонту автомобіля внаслідок події за участю відповідача, адже він не підтверджує причинно-наслідкового зв`язку між подією та необхідності проведення такого ремонту у такій кількості. Вказаний Рахунок лише вказує на суму і характер робіт, але не доводить, що ці роботи були потрібні для відновлення після події, яка сталась 18.01.2023 року. Разом з тим, не надано жодних підтверджень проведеного ремонту за вказаним рахунком, а відтак Рахунок- Акт виконаних робіт не є підтвердженням здійснення розрахунку з виконавцем робіт, а отже і немає доказів понесених реальних збитків. Зазначене вище, свідчить про наявність достатніх підстав для призначення судом автотоварознавчої експертизи з метою встановлення дійсного розміру заподіяного збитку, що підлягає відшкодуванню Відповідачем. З врахуванням наведеного, просив призначити судову автотоварознавчу експертизу проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4); поставити на вирішення судових експертів такі питання: «1. Яка вартість матеріального збитку, завданого власникові КТЗ «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 18.01.2023 року, - станом на дату ДТП 18.01.2023 року?; 2. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП 18.01.2023 року, станом на дату ДТП 18.01.2023 року?»; надати експертній установі письмову вказівку (дозвіл) щодо проведення судової експертизи за матеріалами справи, без огляду об`єкта дослідження (оцінки) особисто експертом.

09 липня 2025 року від представника позивача до суду надійшов відзив на клопотання про призначення у цивільній справі судової автотоварозначної експертизи у якому вказано, що ПРАТ «СК «УСГ» не заперечує проти призначення у даній цивільній справі експертизи, разом з тим, просить розширити перед експертом перелік питань доповнивши питанням наступного змісту: Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіль «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту зносу складників даного КТЗ станом на 18.01.2023 року? Також, надали суду оригінал Акту огляду транспортного засобу №0000007417 від 24.01.2023 року та СД диск з фото додатками до вказаного акту огляду.

Таким чином, докази вказані представником відповідача у клопотанні про витребування доказів вже були надані представником позивача у справі до матеріалів справи. З врахуванням чого, клопотання про витребування доказів суд залишає без розгляду.

В судове засідання призначене на 09 липня 2025 року учасники не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

З урахуванням наведеного, суд вважає що клопотання про призначення судової автотоварозначної експертизи є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі, запропонованій представником відповідача - експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4), на вирішення експерта поставити питання наведені учасниками.

У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України).

В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

Несплата позивачем вартості проведення судової експертизи, що стало підставою для нездійснення експертною установою відповідних досліджень, може бути розцінено судом як дії, які свідчать про зловживання позивачем процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення розгляду справи та чинення перешкод у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (див. постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/11364/17).

У п. п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103, 104, 108, 139, 197, 252, 253, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача - адвоката Конюшка Д.Б. про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, - задовольнити.

Призначити по цивільній справі № 359/10575/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, судову автотоварознавчу експертизу проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення експерта поставити наступні запитання:

1. Яка вартість матеріального збитку, завданого власникові КТЗ «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 18.01.2023 року, - станом на дату ДТП 18.01.2023 року?

2. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП 18.01.2023 року, станом на дату ДТП 18.01.2023 року?

3. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіль «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту зносу складників даного КТЗ станом на 18.01.2023 року?

Для проведення судової автотоварознавчої експертизи в розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №359/10575/24.

Оплату за проведення судової автотоварознавчої експертизи покласти на відповідача: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Роз`яснити сторонам по справі наслідки ухилення від участі в експертизі, визначені нормою статті 109 ЦПК України, відповідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя І. О. Тесленко