Рішення № 128732144, 01.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21116/22-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Колесник А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №757/21116/22-ц,-

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва від представник позивача адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.05.2025 року у справі № 757/21116/22-ц позовну заяву задоволено повністю. Дане рішення стороною позивача не було отримано, зі змістом цього рішення представник позивача ознайомився лише 10.06.2025 року із застосунку Дія, що підтверджується скрін-фото застосунку. Позивач у зв`язку із розглядом даної справи поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується Договором, Додатком до нього, квитанцією та Актом виконаних робіт. Просив вважати пропущенний 5-денний строк на подачу доказів понесених витрат на правничу допомогу - поважними та поновити процесуальний строк на подачу доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Учасники розгляду у судове засідання не з`явилися, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За викладених обставин та відповідних тому норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку про розгляд заяви у відсутність осіб, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» про захист прав споживачів та вилучення інформації із кредитної історії - задоволено. Зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» вилучити із кредитної історії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацію за кредитним договором № 165393 від 02.04.2017 року надану Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» у дохід держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача у позовній заяві вказав, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 12 000,00 грн.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У позовній заяві представник позивача зазначав, про стягнення витрат на правову допомогу та навів суду попередній (орієнтовний розрахунок).

До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано такі докази: копію договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 3 від 31.05.2022 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію додатку № 2 від 20.07.2022 року до Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 3 від 31.05.2022 року, копію акту № 1 виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 3 від 31.05.2022 року та Додатку до нього № 2 від 20.07.2022 року у справі № 757/21116/22-ц від 11.06.2025 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 20.07.2022 року.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що представником позивача надано документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Відтак, оскільки витрати на правову допомогу стороною позивача є підтвердженими, а тому суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача, у заявленому розмірі.

Керуючись ст. 141, 265, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 757/21116/22-ц.

Заяву представника позивача адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 757/21116/22-ц - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ: 33546706.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ: 39952398.

Повний текст рішення виготовлено 01.07.2025 року.

Суддя О.М.Соколов