Ухвала суду № 128731946, 07.07.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 4-с/754/52/25

Справа № 754/20081/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2025 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович на дії приватного виконавця,

У С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що у приватного виконавця не було законних підстав для постановлення постанови від 03.06.2025 про відкриття виконавчого провадження за № НОМЕР_1. Враховуючи, що відсутня будь-яка ухвала суду першої чи апеляційної інстанції, якою б було здійснено заміну сторони у справі № 754/20081/13-ц, у межах якої був виданий цей виконавчий лист. Також зазначає, що ТОВ «Вердикт Капітал» укладав договори про відступлення прав вимоги, фактично порушував ухвали слідчого судді про заборону відчуження майнових прав та активів. Скаржник вважає дії та рішення приватного виконавця незаконними, які не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з викладеним скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця від 03.06.2025 про відкриття виконавчого провадження (ВП № НОМЕР_1); визнати всі інші постанови та дії приватного виконавця недійсними, оскільки вони є похідними від незаконно відкритого виконавчого провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.06.2025, призначено скаргу до розгляду.

19.06.2025 від представника ТОВ «Дебт Форс» Костюченко М. І. надійшли до суду заперечення на скаргу. Представник звертає увагу, що Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2024 по справі № 754/20081/13-ц, апеляційну скаргу ТОВ «Дебт Форс» задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20.06.2024 скасована та ухвалено у справі нове судове рішення. Заяву подану ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача у цивільній справі № 754/20081/13-ц задоволено та замінено вибулого стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» щодо виконання рішення у цій справі до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Постанова Київського апеляційного суду від 09.12.2024 набрала законної сили та обов`язкова для виконання, оскільки Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2025 у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2024 відмовлено. Щодо строку на подання виконавчого документа зазначають, що Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2019 у справі № 754/20081/13 набрало законної сили 28.05.2019. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання визначені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження». У відповідності до п. 4 ч. 10-2 Розділу ХІІІ прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про виконавче провадження»:«4) визначені цим Законом строки

перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного

стану». Отже строк пред`явлення виконавчого листа до виконання

визначений у виконавчому документі є 29.05.2022, а тому не був пропущений

станом на дату запровадження в Україні воєнного стану (24.02.2022). Воєнний

стан, починаючи з моменту його запровадження скасований або припинений не був,

станом на дату подачі заяви про відкриття виконавчого провадження (та самого

відкриття виконавчого провадження) воєнний стан не скасовано і не припинено, а

отже і строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не був пропущеним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у справі 260/2595/22. Враховуючи викладене, вважають, що дії приватного виконавця відповідають Закону України «Про виконавче провадження», а тому скарга не підлягає до задоволення.

Скаржник ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 07.07.2025 до суду надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника, просив суд задовольнити скаргу, спираючись на докази, які знаходяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» свого представника в судові засідання не направляли, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 19.06.2025 до суду надійшли заперечення на скаргу, в яких крім обґрунтувань щодо відмови у задоволенні скарги, просили розгляд скарги здійснювати у відсутності їх представника.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович в судові засідання не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину нез`явлення суду не повідомлено.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити ухвалу у відсутності учасників справи, що відповідає ст. 450 та 451 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені та підтверджені матеріалами справи наступні факти та їх правовідносини.

16.04.2019 рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/20081/13, позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи - Державна реєстраційна служба України, Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьківська Вікторія Станіславівна про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 151429,60 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1210376,80грн.

У частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості відмовлено.

Рішення набрало законної сили 28.05.2019.

19.12.2024 по вищезазначеному рішенню суду, Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист 754/20081/13. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначено до 29.05.2022.

Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2024 по справі № 754/20081/13-ц, апеляційну скаргу ТОВ «Дебт Форс» задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20.06.2024 скасована та ухвалено у справі нове судове рішення. Заяву подану ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача у цивільній справі № 754/20081/13-ц задоволено та замінено вибулого стягувача ПАТ «Дельа Банк» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» щодо виконання рішення у цій справі до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Постанова Київського апеляційного суду від 09.12.2024 набрала законної сили та обов`язкова для виконання, оскільки Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2025 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2024 відмовлено.

19.05.2025 стягувач ТОВ «Дебт Форс» подали Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Кошарському О. В. заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 19.12.2024 за № 754/20081/13 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Дельта Банк».

03.06.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кошарським О. В. постановлена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП НОМЕР_2) на підставі виконавчого листа № 754/20081/13, виданий 19.12.2024. Постанова приватного виконавця містить посилання на постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2024 у справі № 754/20081/13, про заміну стягувача на ТОВ «Дебт Форс».

З Інформації про виконавче провадження вбачається, що Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кошарським О. В. постановлено ряд постанова від 03.06.2025, а саме: про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; об`єднання виконавчих проваджень в зведене (ВП № НОМЕР_3); звернення стягнення на майно боржника; про арешт майна боржника; про арешт коштів боржника, та 05.06.20225 постановлена постанова про розшук майна боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, передбачено, що діяльність приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Стаття 28 Закону №1404-VІІІ визначає, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Суд установив, що заява про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2025 з доданою копією постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2024 за № 754/20081/13 та виконавчий лист виданий Деснянським районним судом міста Києва 19.12.2024 приватний виконавець зареєстрував 03.06.2025 за №1171.

Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа виданого Деснянським районним судом міста Києва 19.12.2024 на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16.04.2019, строк пред`явлення якого зазначений у виконавчому листі до 29.05.2022, прийнято приватним виконавцем 03.06.2025, тобто після набрання чинності Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року.

Суд зазначає, що оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у вказаному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.

Отже ураховуючи норми законів суд вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначений у виконавчому документі є 29.05.2022, не був пропущений

станом на дату запровадження в Україні воєнного стану (24.02.2022). Воєнний

стан, починаючи з моменту його запровадження скасований або припинений не був,

станом на дату подачі заяви про відкриття виконавчого провадження воєнний стан не скасовано і не припинено, а тому і строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця 03.06.2025 щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та законодавчим актам.

Щодо вимог про визнання незаконними та скасувати всі інші прийняті постанови приватним виконавцем, суд зазначає про таке.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно, і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлюється статтею 48 наведеного Закону, відповідно до частини 1 якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Частинами першою, другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно зі статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження", витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, здійснюються за рахунок коштів виконавчого провадження, які складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника, або основної винагороди приватного виконавця, авансового внеску стягувача, а також стягнутих з боржника коштів на покриття цих витрат. Приватний виконавець має право виносити постанови про стягнення з боржника цих витрат, які, в свою чергу, можуть бути оскаржені в адміністративному суді.

Отже суд вважає, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О. В. відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватний виконавець вчинив ефективні заходи які забезпечують виконання рішення суду у спосіб та в порядку, який встановлений виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, статтею 18 ЦПК України визначено, що Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).

Аналізуючи зазначене вище, суд дійшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню повністю.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У скарзі ОСОБА_1 , стягував: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський Олександр Володимирович на дії приватного виконавця - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 07.07.2025.

Суддя В. В. Бабко