Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 287/1272/25
3/287/2526/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевськогорайонного судуЖитомирської областіВинар ЛюбомирВікторович,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 28.12.2020 року органом №1828, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення №021410 від 21.05.2025 року слідує, що 20.05.2025 року, о 18 год. 00 хв., під час нерестової заборони на річці Уборть за допомогою власного дерев`яного човна зеленого кольору ОСОБА_1 здійснював вилов риби забороненими знаряддями лову, а саме рибальськими сітками в кількості 7 шт., загальною довжиною 240 метрів. На час виявлення порушення правопорушником незаконно впіймано чотири екземпляри риби, а саме: 1 лин, 1 лящ, 1 йорш та 1 карась сріблястий.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, будь-яких доказів поважності неприбуття в судове засідання суду не надав, те, що приписамист.268 КУпАПне передбачено обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 85 КУпАП, а також ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).
Згідно зі статтею 245 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Згідно зі статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Диспозиція ч. 4ст. 85 КУпАПпередбачає відповідальністьосіб загрубе порушенняправил рибальства(рибальствоіз застосуваннямвогнепальної зброї,електроструму,вибухових абоотруйних речовин,інших забороненихзнарядь лову,промислових знарядьлову особами,які немають дозволуна промисел,вилов воднихживих ресурсіву розмірах,що перевищуютьвстановлені лімітиабо встановленуправилами любительськогоі спортивногорибальства добовунорму вилову).
З об`єктивної сторони це адміністративне правопорушення характеризується у грубому порушенні правил рибальства, у тому числі рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі умислу або необережності.
За приписамист. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Устатті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістомст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до положеньст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища та у застосуванні заборонених знарядь добування тварин.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць.
Відповідно до п.п. 4 п. 4 розділу IV «Правил любительського рибальства», забороняється добування (вилов) у такі періоди: у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного порушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення №021410 від 21.05.2025 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень;
- обґрунтованим розрахунком розміру шкоди завданої рибному господарству внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів (риби) в річці Уборть ОСОБА_1 мешканцем с. Лопатичі, Коростенського району, Житомирської області;
- описом знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, транспортних (в тому числі плавучих) засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів, або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів.
Аналізуючи вище зазначені докази, суд вважає, що вони є достовірними, не містять суперечностей, підтверджують обставини, встановлені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому є належними та допустимими доказами в справі.
Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.
Таким чином, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 85 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
Санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачено накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До матеріалів справи долучено розрахунок розміру шкоди завданої рибному господарству внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів (риби) в річці Уборть ОСОБА_1 мешканцем с. Лопатичі, Коростенського району, Житомирської області згідно якого загальний розмір шкоди становить 4879 грн. 00 коп.
Згідност. 40 КУпАПякщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 1). В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ч. 3).
У ч. 1ст. 167 ЦК Українивизначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Відповідно до ч. 1ст. 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Як зазначено уст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4). Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5).
Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із недотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.
Тобто, оскільки правопорушенням завдано шкоду саме державі Україна, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання про відшкодування винним майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням (шкоди, завданої рибному господарству), у відповідності до вимог ч. 3ст. 40 КУпАПможе бути вирішено в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна позиція щодо вирішення судом питання про стягнення з винної особи матеріальної шкоди, завданої рибному господарству під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відображена у постанові Вінницького апеляційного суду від 19.01.2024 року у справі №137/1293/23.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 85, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.(тристасорок гривень) 00 коп.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандартІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходівбюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Вилучені човен дерев`яний зеленого кольору, сітку рибальську довжиною 30 метрів у кількості 3 шт., сітку рибальську довжиною 35 метрів у кількості 2 шт. та сітку рибальську довжиною 40 метрів у кількості 2 шт. конфіскувати в дохід держави.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар
Судове рішення № 128730007, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 08.07.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/1272/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: