Постанова № 128724376, 07.07.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/828/25 3/302/335/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

07.07.2025 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,

захисник адвокат Назаркевич С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-10 ч.1, ст.204-1 ч.1 КУпАП, за протоколами від 13.06.2025 серії ЗхРУ №,№354872, 289067, складені інспектором ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , колишнього працівника «ФГ «УЛАР», учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане в/ч НОМЕР_2 , код НОМЕР_3 ), військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , відомостей про судимість, притягнення до адміністративної відповідальності протягом року немає, номер телефону: НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеними протоколами 13.06.2025 року о 14 год 00 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району Закарпатської області Хустського району на ок.н.п. Міжгір`я було виявлено та затримано гр.України ОСОБА_1 , який здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПС України, а саме під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, пред`явити документи відмовився, при затриманні чинив фізичний опір, а також здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.23 ч.2, 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_1 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.ст.185-10 ч.1, 204-1 ч.1 КУпАП.

Постановою суду від 18.06.2025 року об`єднано матеріали справ про адміністративні правопорушення: - № 302/828/25, провадження № 3/302/335/25 за ст.185-10 ч.1 КУпАП; - № 302/830/25, провадження № 3/302/337/24 за ст.204-1 ч.1 КУпАП, стосовно гр. ОСОБА_1 в одне провадження і присвоєно номер об`єднаної справи № 302/828/25, провадження № 3/302/335/25.

ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про таке повідомлений належно на його особистий засіб зв`язку, що вбачається з довідки про доставку СМС-повідомлення.

Захисник-адвокат Назаркевич С.М. після дослідження доказів, доданих до зазначених протоколів, просив справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.185-10 ч.1 КУпАП та ст. 204-1 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що подав відповідне клопотання, яке обґрунтоване таким.

ОСОБА_1 з 28.08.2024 року працював на дату складання протоколів водієм-експедитором в Фермерському господарстві «Улар» (код ЄДРПОУ: 32461669). 13 червня 2025 року ОСОБА_1 мав перевезти вантаж, а саме курчата бройлера із с. Сапіжанка, Львівського району Львівської області, до с.Бороняво, Хустського району Закарпатської області, на вантажному транспортному засобі, що підтверджується Товарно-транспортною накладною № УЛ-00016011 від 13.06.2025 року. Перебуваючи вже в Закарпатській області та не доїхавши до місце розвантаження товару в с. Бороняво, ОСОБА_1 був зупинений військовими на одному із постів неподалік населеного пункту Міжгір`я. В процесі перевірки документів військовими особами, виявилось що ОСОБА_1 не мав відстрочки від військової служби, однак такий військового обліку не порушував та у розшуку не перебував, бо вже брав безпосередню участь в бойових діях по захисту України унаслідок повномасштабної збройної агресії РФ і має посвідчення учасника бойових дій від 15.06.2023 року серії НОМЕР_1 . У подальшому військовими особами, як в подальшому виявилось це були інспектори прикордонної служби, було безпідставно та незаконно складені адміністративні матеріали, а зокрема: - протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 354872 від 13 червня 2025 року за ст.185-10 ч.1 КУпАП; - протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 289067 від 13 червня 2025 року за ст.204-1 ч.1 КУпАП. ОСОБА_1 заперечує обставини, які викладені в протоколах, адже він перебував на автодорозі біля населеного пункту (селища) Міжгір`я, яке знаходиться на відстані приблизно 80 км. від кордону із Румунією та жодним чином не міг вчиняти адміністративне правопорушення пов`язане із спробою незаконного перетину кордону із Румунією, а лише був водієм-експедитором та доставляв вантаж згідно документації. Зважаючи на вище викладене, захисник вважає, що стосовно ОСОБА_1 інспекторами прикордонної служби були неправомірно складені протоколи про адміністративні правопорушення, які не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами по справі, а лише базується на письмових надуманих фактах викладених у самих протоколах.

Суд констатує, що посадова особа, яка склала протоколи про адміністративне правопорушення не дотрималась положень статті 277 ч.2 КУпАП щодо доставки особи до суду для розгляду справи зазначеної категорії протягом доби у зв`язку з її затриманням. Адже протоколи складено і здійснено затримання особи 13.06.2025, а матеріали справи про адміністративні правопорушення подані в суд 17.06.2025.

Оцінивши зміст протоколів і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.

ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення і протокол про адміністративне затримання, які були складені на контрольному посту інспектором прикордонної служби у зв`язку з невиконанням особою законних вимог працівників прикордонної служби щодо пред`явлення усіх документів, що посвідчують особу, тобто за ознаками статті 185-10 ч.1 КУпАП. У цих протоколах є відмітка, що ОСОБА_1 відмовився надати пояснення і під час адміністративного затримання чинив опір. Сторона захисту не надала належних доказів спростування цих обставин. Зокрема, особистих пояснень особи, стосовно якої було складено ці протоколи, письмових або особистих пояснень чи свідчень особи, яка виконувала функції запасного водія щодо доставки вантажу разом з водієм-експедитором ОСОБА_1 натомість в Україні діє воєнний стан на всій території відповідно до Указу Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025. Запровадження воєнного стану пов`язане з частковим обмеження прав громадян, а саме щодо правил пересування, перебування і в`їзду на територію контрольованих прикордонних районів, зупинки фізичних осіб для перевірки документів працівниками поліції, спеціальними уповноваженими військовими нарядами, зокрема на блок-постах, контрольних постах. Отже, громадяни України, особи без громадянства, іноземці повинні дотримуватись зазначених обмежень та положень законів, бо таке відповідає чинному законодавству, та запровадженим умовам і обмеженням у період воєнного стану. Ці обмеження покладають обов`язок на фізичних осіб мати при собі належні документи і при необхідності та на законну вимогу чи розпорядження уповноважених законом осіб пред`являти документи для перевірки та ідентифікації особи, перевірки документів на транспортний засіб, вантаж, який перевозиться цим транспортом.

Стаття 185-10 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке: злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Суд дійшов переконання, що вчинення цього правопорушення ОСОБА_1 доведено посадовою особою змістом належно складених протоколів про адміністративне затримання та правопорушення, підтверджено письмовими поясненнями інспектора НОМЕР_7 прикордонного загону ОСОБА_2 . Ці докази не спростовані стороною захисту достатніми і достовірними доказами. З пояснень і доводів захисника, викладених під час судового засідання видно, що ОСОБА_1 дійсно затримувався у зазначених у протоколах місці, часі для перевірки документів на облаштованому контрольному посту при в`їзді в АДРЕСА_2 і в подальшому був доставлений в приміщення ТЦК та СП і мобілізований на військову службу за відповідними рішеннями, що не є предметом спору.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 в учиненні ним правопорушення за ознаками статті 204-1 ч.1 КУпАП, не доведена з огляду на таке обґрунтування цього висновку.

Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Судоми установлено таке за доказами, поданими посадовою особою, яка склала протокол.

Згідно із записами у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, скористатися послугами захисника.

До матеріалів справи додано довідку від 13.06.2025 про результати затримання громадянина ОСОБА_1 на напрямку 207 прикордонного знаку загону «Яблунівка» з такою інформацією :

«13.06.2025 ОСОБА_1 вирушив з м.Львів маршрутним автобусом в напрямку Закарпатської області, попередньо шукаючи способи незаконного перетину державного кордону України, щоб неорганізовано попасти в Нідерланди. Для цього прокладав маршрут у месенджері «Телеграм» у напрямку села Шаян, але маршрут попередньо видалив, щоб рухатись з допомогою додатку «Google Мaps». Того ж дня біля 14 години на околиці селищі Міжгір`я на контрольному посту його було виявлено і затримано для здійснення фільтраційно-перевірочних заходів та складання адміністративно-процесуальних документів. Зазначена довідка також містить відомості, що зі слів затриманого ОСОБА_1 , він не брав участь у бойових діях, в діяльності міжнародних терористичних організаціях, радикально налаштованих рухах антиукраїнської направленості, не причетний до діяльності іноземних спецслужб». Довідка підписана офіцерами оперативного розшукового відділу з м.д.н.п. "Лужанка" і «Яблунівка» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд критично оцінює зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали з огляду на таке обґрунтування.

Зміст протоколу, по суті, не підтверджений достовірними, достатніми і належним доказами. Зокрема, відео-звукозаписом фіксації обставин зазначеного правопорушення, надання нею первинних пояснень, які б стверджували саме ці обставини, огляду документів, засобу зв`язку, оформлення матеріалів справи. Це правопорушення також не зафіксовані поясненнями безсторонніх свідків чи понятих, іншими доказами, які передбачені положеннями статті 251 КУпАП.

З обставин справи видно, що ОСОБА_1 перебував у контрольованому прикордонному Хустському районі на території Міжгірської селищної територіальної громади Закарпатської області з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України), який додано до матеріалів справи саме інспектором прикордонної служби. Отже, документ особи, стосовно якої складено протокол, відповідав вимогам пункту 8 Положення про прикордонний режим. Натомість посадовою особою не зазначено у протоколі які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушили, зазначені особи. Адже положення статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» передбачають:

- перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку;

- залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством;

- пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України;

- морські та річкові невійськові судна і військові кораблі перетинають державний кордон України відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку;

- іноземні невійськові судна і військові кораблі, які зайшли в територіальне море або внутрішні води України з порушенням встановлених правил заходження в ці води, є порушниками режиму державного кордону (порушниками державного кордону України). Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби є порушниками державного кордону України і в тих випадках, коли вони перетинають державний кордон України в підводному положенні або перебувають у цьому положенні під час плавання та перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України;

- повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Переліт державного кордону України поза повітряними коридорами допускається тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України;

- порушниками порядку перетинання державного кордону України у повітряному просторі (порушниками державного кордону України) є повітряні судна та інші літальні апарати, що перетнули державний кордон України без відповідного дозволу компетентних органів України або вчинили інші порушення правил перельоту через державний кордон України;

- порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку;

- не є порушеннями правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин;

- під час надзвичайних ситуацій, зумовлених великими аваріями, катастрофами і стихійним лихом, аварійно-рятувальні формування перетинають державний кордон України для локалізації та ліквідації таких ситуацій у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України;

- пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України;

- пропуск осіб, які незаконно перетинають державний кордон України з наміром бути визнаними біженцями чи особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, і у яких відсутні документи, що посвідчують особу, або якщо такі документи є фальшивими, здійснюється без таких документів.

Сторона захисту категорично заперечує порушення ОСОБА_1 законодавства, що регламентує прикордонний режим. Інформація, яка зазначена в довідці від 11.06.2025 офіцерів НОМЕР_7 прикордонного загону не підтверджена жодним доказом. Отже, зазначена в цій довідці інформація не може слугувати доказом, бо документ є неналежним і не підтвердженим жодним іншим доказом у справі. Окрім цього, інформація, яка зазначена в довідці, по суті є надуманою, недостовірною і спотвореною. Адже вона містить посилання на те, що ОСОБА_1 мав намір потрапити в країну Нідерланди і вирішив самостійно прокласти маршрут до Румунії за допомогою мобільного додатку. Підтвердження цієї інформації в справі не має. Зокрема, відсутній огляд особистого мобільного телефону, який належить особі, з фіксацією в протоколі чи в іншому документі

Ця інформація повністю спростована доказами і обґрунтуваннями сторони захисту.

Зокрема, інспектор прикордонної служби у протоколах зазначив місце праці особи водій ФОГ «Улар» село Хлівчани Львіської області. Натомість згідно з товарно-транспортною накладною № УЛ-00016011 від 13.06.2025, складеною в Львівській області Львівському районі с.Сапіжанка, вулиця Володимира Великого, 90, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 як водії-експедитори на автомобілі марки «МАН» (спеціальний вантажний тягловий тягач) номерний знак НОМЕР_8 з спеціалізованим причепом номерний знак НОМЕР_9 здійснювали перевезення вантажу від Фермерського господарства «Улар», код ЄДРПОУ 324669 (вантажовідправник) до ТзОВ «Закарпатські курчата», код ЄДРПОУ38987571 (вантажоодержувач) з пунктом розвантаження село Бороняво Хустського району Закарпатської області; вантаж 390 ящиків курчат. Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 27.06.2025 солдата запасу ОСОБА_1 , який перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано на посаду водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів цієї військової частини. Ці докази подані стороною захисту в особі адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , за призначенням органу безоплатної вторинної правової допомоги.

Інспектор прикордонної служби не зазначив у матеріалах справи та в протоколі від 13.06.2025 серія ЗхРУ № 289067 відомостей про те, що ОСОБА_1 виконував трудові функції (доставляв вантаж), не зазначено транспортний засіб, в якому перебував ОСОБА_1 як водій під час зупинки транспортного засобу на контрольному посту. Інспектор ДПС також не встановив повні відомості про особу. Адже ОСОБА_1 раніше відбував військову службу і брав участь у бойових діях, що стверджено посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_1 , виданого військовою частиною НОМЕР_2 , код НОМЕР_3 . Проте, що ОСОБА_1 обліковувався солдатом запасу станом на час його мобілізації після події затримання, яка мала місце 13.06.2025, зазначено і в наказі від 27.06.2025 командира військової частини НОМЕР_4 .

Отже, посадова особа порушила питання адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками статті 204-1 ч.1 КУпАП, які не підтверджені жодним належним, достовірним і допустимим доказом. Натомість суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. Таким чином у справу не подано належних, достовірних, достатніх і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що селище Міжгір`я знаходиться на відстані більше 70-100 км від кордону України з Румунією та Угорщиною, близько 200 км від кордону з Республікою Польща. Натомість на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена за засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»). Натомість сторона захисту повністю своїми поясненнями, обґрунтуваннями та поданими доказами спростувала вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП.

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП.

За вчинення правопорушення, передбаченого статтею 185-10 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 підлягає відповідальності.

Накладаючи стягнення за альтернативних видів, які передбачені санкцією цієї статті, суд зважає на таке.

ОСОБА_1 вперше вчинив це правопорушення. За обставинами, які зазначені в протоколі дії ОСОБА_1 не потягнули за собою негативних наслідків, а саме пов`язаних з відмовою пред`явити документи під час перевірки на контрольному посту на першу вимогу уповноважених працівників прикордонної служби. Обтяжуючих обставин у справі не встановлено.

Отже, накладення стягнення у виді адміністративного арешту не відповідатиме обставинам справи і особі правопорушника, тобто є занадто суворим. Виправні роботи не можуть застосовуватися до особи, бо вона станом на час розгляду справи не працює, а відбуває військову службу. Суд вважає, що стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі за санкцією статті 185-10 ч.1 КУпАП є достатнім для притягнення винного до відповідальності.

Судовий збір, передбачений ставкою згідно із законом «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 в користь держави, бо за статтею 5 цього закону він не звільняються в цій справі від сплати судового збору.

Керуючись статтями 185-10 ч.1, 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 185-10 ч.1 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850 гривень, у користь держави.

У разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 1700 гривень.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Зак.обл/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ 37975895, Рахунок UA208999980313020106000007423, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 605 грн 60 коп судового збору в користь держави.

Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення цієї постанови.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання постановою суду законної сили.

Постанова в повному обсязі складена 09.07.2025.

Суддя: В. П. Кривка