Ухвала суду № 128723954, 09.07.2025, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/339/25

Провадження № 1-кп/151/59/25

УХВАЛА

іменем України

09 липня 2025 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чечельницького районного судуВінницької області підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12025020100000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Чечельницького районного суду Вінницької області з Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

03 червня 2025 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила призначити справу до судового розгляду вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Крім того, з метоюзабезпечення судуінформацією,що характеризуєособу обвинуваченого,заявила клопотання зобов`язати представника уповноваженогооргану зпитань пробаціїскласти досудовудоповідь наобвинуваченого тапроводитирозгляд справиу відкритомусудовому засіданні.Крім того, заявилаклопотання прообрання міризапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно обвинуваченого ОСОБА_4 ,яке мотивованетим,що ОСОБА_4 в період часу з 02.07.2024 по 12.01.2025 перебуваючи по 2 провулку Шевченка, 5, селища Чечельник Гайсинського району Вінницької області, маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, на ґрунті побутових сімейних конфліктів, вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, зокрема стану здоров`я. Зокрема, 02.07.2024 о 05 год. 33 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 , вчинив домашнє насильство в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 24.07.2024 ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім`ї та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Також, 19.07.2024 близько 21 год. 45 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 09.09.2024 ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім`ї та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Окрім того, 26.09.2024 близько 19 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім`ї відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 15.10.2024 ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім`ї та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. В подальшому ОСОБА_4 , ігноруючи вищевказані рішення суду та те, що його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 06.01.2025 близько 21 год. прийшов до домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , що проживає по АДРЕСА_1 , де розпочав конфлікт із останньою, в ході якого вчинив відносно неї психологічне насильство в присутності дітей, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, намагався заподіяти їй тілесні ушкодження, шарпав її за одяг. Окрім того, 12.01.2025 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 прийшов до домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , де розпочав конфлікт із останньою, в ході якого чинив відносно неї психологічне насильство в присутності дітей, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою. Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 завдано психологічні страждання, погіршення якості життя, що виразилося у втраті енергійності, втомі, дискомфорті, у тому числі негативних переживань, що підтверджується висновком судової психологічної експертизи №181/25-21 від 21.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_6 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчинення домашнього насильства з боку її колишнього співмешканця ОСОБА_4 .. 15.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України. Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: постановами Чечельницького районного суду Вінницької області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП від 24.07.2024, 09.09.2024, 15.10.2024; висновком судової психологічної експертизи №181/25-21 від 21.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_6 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок вчинення домашнього насильства з боку її колишнього співмешканця ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області 24.04.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід, який закінчився 15.06.2025. Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому щодо ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років, відсутністю у нього постійного місця роботи, відсутність міцних соціальних та сімейних зв`язків, а також зловживання алкогольними напоями, через що він з метою уникнення відповідальності може переховування від органів досудового розслідування та суду, що також підтверджується тим, що ОСОБА_4 не з`явився у судове засідання 12.06.2025, не повідомивши причини неявки. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків, а саме потерпілу ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з метою зміни їх показів в подальшому. Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - так як ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме намагатися незаконно перетнути кордон, з метою уникнення покарання. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово вдався до скоєння кримінальних правопорушень, в тому числі тяжких, умисних. Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 194 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, крім обов`язків, передбачених ч.5 цієї статті, суд може застосувати до особи, яка обвинувачується у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників. Згідно рішення ЄСПЛ у справі ''Талпіс проти Італії'' в частині застосування статті 3 Конвенції суд вважає, що заявницю можна розглядати як належну до категорії ''вразливих осіб'', які мають право на державний захист. У зв`язку з цим суд бере до уваги акти насильства, які зазначала заявниця у минулому. Крім того, насильницькі дії, вчинені проти заявниці, що виражаються у фізичних травмах та психологічному тиску, є достатньо серйозними, щоб їх можна було кваліфікувати як жорстоке поводження у значенні статті 3 Конвенції. Суд знову підкреслює, що при розгляді справ про домашнє насильство потрібна особлива ретельність, і вважає, що особливий характер домашнього насильства, визнаний у преамбулі Стамбульської конвенції, слід враховувати в процесі внутрішнього провадження. В частині застосування статті 14 Конвенції, з урахуванням статей 2 і 3 суд вважає, що ''загальна та дискримінаційна пасивність суду та поліції, що створює атмосферу, що сприяє домашньому насильству'', становила порушення статті 14 Конвенції. Він також виявив, що таке дискримінаційне поводження сталося там, де можна було встановити, що дії органів влади не були простою затримкою у вирішенні даної справи, а означали неодноразове виправдання такого насильства та відображали дискримінаційне ставлення до скаржниці. Згідно рішення ЄСПЛ у справі ''Курт проти Австрії'' щодо порушення статті 2 Конвенції (право на життя) в контексті невжиття органами влади адекватних заходів, спрямованих на захист дітей заявниці від актів насильства, що вчинялось чоловіком заявниці. Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. На підставі викладеного просить обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічній період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. строком на два місяці на 60 діб. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до органів прокуратури та суду в період судового провадження за першою вимогою; заборонити перебувати в місці проживання постраждалої від домашнього насильства ОСОБА_6 ; заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де постраждала від домашнього насильства ОСОБА_6 може постійно чи тимчасово проживати, перебувати у зв`язку із роботою, лікуванням чи з інших причин, зокрема заборонити наближатися до місця проживання потерпілої, а саме до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити листування, телефонні переговори з постраждалою від домашнього насильства ОСОБА_6 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.

Потерпіла ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. Щодо заявленого прокурором клопотання зазначила, що хоче щоб ОСОБА_4 не приходив до них додому, особливо у стані алкогольного сп`яніння. Однак зазначила, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є дуже жорстким.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив та пояснив, що працює на роботі різноробочим, а саме встановлює пам`ятники на кладовищах, замовлення можуть бути різними, через що приходиться виїзджати завчасно, тобто раніше шостої години ранку. Зазначив, що на минуле судове засідання не прибув через те, що встановлений ними пам`ятник необхідно було терміново поправити, через що поїхали на об`єкт неочікувано та зранку, добратися до суду попутнім транспортом не встиг та повідомити завчасно суд не мав можливості. Просить не застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки це вплине на його роботу.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду та складення досудової доповіді. Щодо запобіжного заходу зазначила, що проти його обрання заперечує, оскільки відносно її підзахисного раніше був обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, яке він не порушував, а неявку у минуле судове засідання, яка була одноразова пояснив. Вважає, що відносно нього можливо обрати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків зазначених у клопотанні прокурора.

Суд,заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсуднє Чечельницькому районному суду Вінницької області відповідно до статей 32, 33 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, а тому, суд приходить до висновку про можливість призначення справи за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.

Частиною 5 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд, у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до нетяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З вказаних підстав клопотання прокурора про доручення уповноваженому органу з питань пробації скласти танадати судудосудову доповідьвідносно обвинуваченогопідлягає задоволенню,тому з метою повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне зобов`язати представника уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь на обвинуваченого, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує його особу.

Щодо заявленогоклопотанняпрокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ домашній арешт як запобіжний захід за суворістю прирівнюється до тримання під вартою.

Як вбачається із доданих до обвинувального акту матеріалів, 15.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

24 квітня 2025 року слідчим суддею Бершадського районного суду Вінницької області обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк якого 15 червня 2025 року закінчився.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні нетяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років

Також, прокурором не доведено, відповідно до ст.194 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений ст.177 КПК України ризик, а саме переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Разом із тим, ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків та службових осіб в даному кримінальному провадженні, зазначений у клопотанні прокурора, суд вважає недоведеним і не бере до уваги, оскільки перебуваючи на волі, обвинувачений мав таку можливість, однак суду не надано доказів вчинення зазначених дій останнім.

Щодо посилання прокурора на вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на ухилення від суду, то суд звертає увагу, що за весь період перебування його на волі обвинувачений ОСОБА_4 прибував до прокурора та слідчого, а також прибув в судове засідання на виклик суду самостійно. Причини неприбуття до суду 12.06.2025 пояснив та зауважив, що наміру ухилятися від явки до суду не мав.

Крім того, судом також встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 2 місяці з визначенням строку дії ухвали до 09 вересня 2025 року включно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 179, 181, 331, 314, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12025020100000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України на18 липня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження у справі здійснюватиметься одноособово суддею Чечельницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 .

Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи.

Зобов`язати Гайсинський районний сектор №4 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, відповідно до ст. 314-1 КПК України, для забезпечення суду інформацією скласти досудову доповідь, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Серби Кодимського району Одеської області та жителя : АДРЕСА_2 , для прийняття судового рішення про міру покарання та подати до суду в термін до 17.07.2025.

У задоволенні клопотання прокурора Бершадського відділуГайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 щодо обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу видіособистого зобов`язання строком на 2 (два) місяці з визначенням строку дії до 09 вересня 2025 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою ОСОБА_6 для недопущення продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення та вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 такі обмежувальні заходи, відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України:

1) заборонити перебувати в місці проживання постраждалої від домашнього насильства ОСОБА_6 ;

2) заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця де ОСОБА_6 , яка постраждала від домашнього насильства, постійно проживає, перебуває у зв`язку із роботою, лікуванням чи з інших причин, зокрема домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на відстань 50 метрів від неї при зустрічі.

3) заборонити листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 , інші контакти через засоби зв`язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що у разі невиконання покладених на нього судом обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення і в цій частині може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В решті ухала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_12