Ухвала суду № 128723816, 30.06.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2371/22

Номер провадження 6/404/118/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд м. Кропивницького у складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.,

за участю секретаря - Щербини А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.05.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.05.2024, яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнутий борг в розмірі 211 664,16 грн з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, судовий збір в розмірі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35600 грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 10.10.2024 Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкриті виконавчі провадження № 76259140 (стягнення витрат на правову допомогу адвоката), № 76258997 (стягнення боргу), № 76258866 (стягнення судового збору). В рамках яких, 10.10.2024, винесена постанова про арешт коштів боржника. Вважаючи, що в діях стягувача та його представника наявні ознаки кримінального правопорушення, звернувся до Черкаського РУП ГУНІ України в Черкаській області 24.01.2025. В повідомленні про кримінальне правопорушення зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою та зловживаючи його довірою, реалізовуючи злочинні наміри щодо заволодіння його грошовими коштами, обманними діями спонукали до підписання розписки про взяття в борг 5000 доларів США замість фактично отриманих мною 2000 доларів США та в подальшому подали до суду позов про стягнення боргу по розписці, по якій зобов`язання вже були виконані в присутності свідків, вчинивши у такій спосіб шахрайські дії. Відповідно до довідки від 03.04.2025 року № 71155-2025, виданій Черкаським РУП ГУНІ України в Черкаській області відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Номер кримінального провадження 12025255330000209 від 19.02.2025. Порушене кримінальне провадження має пряме відношення до рішення суду про стягнення боргу на користь ОСОБА_5 , та відповідно вищезазначених виконавчих проваджень № 76259140, № 76258997, № 76258866. У разі визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 винними у шахрайських діях по відношенню до нього, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда по цивільній справі N№ 404/2371/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та 3% річних з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами. Якщо це рішення буде виконано, то він позбудеться свого майна у вигляді грошових коштів, що негативно вплине на його долю з родиною, змусить звертатись до суду, витрачати додаткові кошти на сплату судового збору та професійну правничу допомогу, що буде додатковим тягарем на фінансовий стан, завдаючи моральних страждань. Тому звернувся з даною заявою до суду про відстрочення виконання рішення суду.

Представник ОСОБА_2 адвокат Миненко О.В. надіслала відзив, в якому вимоги не визнала, обґрунтовуючи наступним. Як вбачається з поданого клопотання ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження направлення копії клопотання про відстрочку виконання рішення суду іншим учасникам справи заявником не надано. Відомості щодо виконання такої вимоги процесуального закону у тексті клопотання також відсутні. Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. З огляду на відсутність доказів направлення ОСОБА_1 заяви про відстрочку виконання рішення суду іншим учасникам справи, вважає, що клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду. В разі, якщо Суд, прийме до розгляду таке клопотання та не вбачатиме підстав для повернення, надала письмовий відзив по суті клопотання. Вважає, що клопотання ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 01.05.2025 не підлягає задоволенню. Фактично обґрунтування клопотання зведено до того, що на даний час боржник ( ОСОБА_1 ) звернувся до правоохоронних органів з заявою, де особами, що вчинили кримінальне правопорушення на думку заявника, є ОСОБА_3 та його колишній адвокат Прядка В.М. Вказує, що коштів в борг отримав не 5000,00 доларів США, а лише 2 000,00 доларів США і борг він повернув в повному обсязі. Оскільки кримінальне провадження відкрито, просить відстрочити виконання рішення на рік. Хронологія подій була наступною. 19.03.2021 року ОСОБА_1 склав розписку та отримав кошти в борг від ОСОБА_2 . В травні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за вказаною розпискою. 04.12.2023 року заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда позов було задоволено. 31.01.2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда заочне рішення було скасовано, за заявою ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду. 01.05.2024 року Кіровським районним судом м. Кіровограда ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з відповідача борг в розмірі 211 664,16 грн. та судовий збір в розмірі 992,40 грн. Фактично, цивільна справа про стягнення боргу перебувала в судовому провадженні 2 роки. 10.10.2024 року державним виконавцем було відкрито відповідні виконавчі провадження. Отже, моменту складення ОСОБА_1 розписки 19.03.2021 року до моменту відкриття виконавчих проваджень 10.10.2024 минуло майже три з половиною роки. З заявою до поліції боржник вперше звернувся 24.01.2025, тобто майже через 4 роки після написання ним розписки та отримання коштів у борг. Як регламентує ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Звернула увагу суду, що з моменту отримання коштів та написання розписки в березні 2021 року, під час розгляду цивільної справи про стягнення боргу районним судом та відкриття виконавчих проваджень, боржник до правоохоронних органів не звертався. ОСОБА_1 порушено питання про кримінальне провадження, щодо вчинення відносного нього кримінального правопорушення його кредитором (вказує, що сума розписки не відповідає фактично отриманій сумі в борг), лише після відкриття виконавчих проваджень та початку примусового стягнення з нього коштів. При цьому, оскільки копії Витягу з ЄРДР ОСОБА_1 не додає до клопотання (так само як доказів направлення клопотання з додатками учасникам справи), можна зробити висновок, що кримінальне провадження відкрито не відносно конкретних осіб, а за фактом звернення громадянина про вчинення правопорушення. Сам факт відкриття кримінального провадження, жодним чином не доводить наявність вини у діях ОСОБА_6 та/або ОСОБА_4 чи взагалі про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 , а тому не може бути підставою для відстрочки виконання рішення. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України). Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов?язок доведення вини особи покладається на державу (абзаци перший - третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 відповідності (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України від 26 лютого 2019 року № 1-p/2019. Конституція України не містить винятків як щодо принципу презумпції невинуватості, так і щодо права особи не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім?ї чи близьких родичів. До того ж, у частині другій статті 64 Конституції України наголошується на неприпустимості обмеження низки прав і свобод, зокрема тих, що передбачені статтями 62, 63 Конституції України. Всі посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що сума зазначена в написаній ним власноручно розписці не відповідає фактичній сумі коштів, що ним була отримана в борг, а також те, що борг було повернуто ще до початку розгляду судової справи - не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду цивільної справи. Про що свідчить рішення суду від 01.05.2024 року, виконання якого просить відстрочити боржник. Відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов?язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Просила у задоволенні заяви відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ній.

Представник ОСОБА_2 адвокат Миненко О.В. заперечила проти задоволення заяви, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 - 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім?ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до виконавчого провадження, відрядження сторони суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових

державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", роз`яснив, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім?ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід?ємна частина процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав

основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

3 аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що настали під час здійснення виконання судового рішення. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов?язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

ОСОБА_1 , як на підставу посилається на те, що він звернувся з заявою до правоохоронних органів, з приводу незаконних дій, на його думку, вчинених щодо нього у 2021 році.

Суд приходить до висновку, що обставина, на яку посилається заявник, як на підставу для відстрочки виконання рішення суду, не є такою, що істотно ускладнює виконання рішення суду або є винятковою.

Своє право на захист ОСОБА_1 мав змогу реалізувати протягом чотирьох років, починаючи з моменту складення розписки.

Представник ОСОБА_2 адвокат Миненко О.В. зауважила, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з зазначеною заявою порушені вимоги щодо надання доказів на підтвердження направлення копії клопотання про відстрочку виконання рішення суду іншим учасникам справи.

Суд погоджується з цим твердженням, але вважає, що з метою економії процесуального часу та не затягуванням розгляду заяви, можливо її розглянути по суті, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 реалізував своє право на відзив, який врахований судом, і права сторін в цьому процесі не порушені.

За таких обставин заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.05.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали суду складений 09.07.2025

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна