Ухвала суду № 128720651, 09.07.2025, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.07.2025 Справа № 908/2038/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву вих. № 01.1-40/557 від 30.06.2025 (вх. 2219/08-07/25 від 02.07.2025) про видачу судового наказу

Стягувач: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, (67707, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, буд. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 04056813)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189)

про стягнення коштів

УСТАНОВИВ

30.06.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, м. Білгород-Дністровський Одеської області про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя 50731,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар за договором про закупівлю товару № 983 від 10.12.2024. За порушення боржником грошового зобов`язання, заявник, окрім заявленої суми, просить стягнути з боржника 302,80 грн. судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 заяву вих. № 01.1-40/557 від 30.06.2025 (вх. 2219/08-07/25 від 02.07.2025) про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Судовий наказ згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України є особливою формою судового рішення, яке видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником. У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Заява про видачу судового наказу вих. № 01.1-40/557 від 30.06.2025 (вх. 2219/08-07/25 від 02.07.2025) на її останньому аркуші в реквізиті заяви - «Підпис», містить зазначення «Перший заступник голови Тетяна Домчинська» без підпису вказаної о особи.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua Домчинська Т.І. є представником Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (уповноважена на вчинення дій від імені юридичної особи, в тому числі підписання договорів, тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За приписами частин 1, 2 статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Роздруківка електронного доказу не може вважатися електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення, а сам зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Отже, без накладеного електронного підпису електронний документ не може вважатися створеним і тому не може розглядатися судом як доказ.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/788/19, від 19.01.2022 у справі № 202/2965/19.

За таких обставин, якщо заява не містить підпису, суд не може встановити волевиявлення заявника та, відповідно, не може розглядати таку заяву по суті.

Відтак, надана заявником на паперовому носії заява про видачу судового наказу судом розцінюється як не посвідчена підписом уповноваженої особи в установленому законом порядку.

Наявність на заяві про видачу судового наказу вих. № 01.1-40/557 від 30.06.2025 (вх. 2219/08-07/25 від 02.07.2025) QR-коду, який може містити додаткову інформацію, не замінює обов`язковий підпис, необхідний для ідентифікації заявника, оскільки до заяви не додано протоколу нанесення та розшифрування електронного підпису із зазначенням ПІБ підписанта, номеру, дати нанесення, номеру сертифіката підпису тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд в задоволенні заяви вих. № 01.1-40/557 від 30.06.2025 (вх. 2219/08-07/25 від 02.07.2025) Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, м. Білгород-Дністровський Одеської області про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя 50731,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар за договором про закупівлю товару № 983 від 10.12.2024 відмовляє, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

До того ж, слід зауважити, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 2 ч. 1 ст. 152, ст., ст. 150, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити Білгород-Дністровській районній державній адміністрації, м. Білгород-Дністровський Одеської області у видачі судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя 50731,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар за договором про закупівлю товару № 983 від 10.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.07.2025.

Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/.

Суддя Н.Г. Зінченко