Ухвала суду № 128718886, 09.07.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/226/25

Справа № 754/6009/22

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2025 року Деснянський районним судом у м. Києві у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022100030000991 від 18.05.2022 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, вдівця, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу - домашнього арешту, та зазначив, обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо продовження запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вимогами частини першої статті 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких належить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Згідно із вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органів Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Суд вважає встановленими наявність ризику ухилення від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і, розуміючи наслідки завершення судового розгляду, а також враховуючи воєнний стан на території України, може намагатись уникнути покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказана позиція узгоджується з висновком Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, суд вважає, що існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_3 неодноразово був засуджений за вчинення корисливих кримінальних правопорушень.

Дійшовши висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому слід продовжити обраний запобіжний захід.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці - до 9 вересня 2025 року включно, заборонивши цілодобово обвинуваченому залишати квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки протягом часу до 27 липня 2025 року прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 24 год. 00 хв. 9 вересня 2025 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у випадку необхідності залишити житло, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду, окрім випадку необхідності залишати жило під час повітряної тривоги для перебування в бомбосховищі. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на іншій, більш суворий.

Виконання ухвали у цій частині покласти на Деснянське УП ГУНП в м. Києві.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1