Рішення № 128715015, 09.07.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11935/24

Провадження № 2/204/956/25 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1 за участю представника відповідача Пренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Струмок» про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив визнати право власності за ОСОБА_1 на садовий будинок літ. А1-2 з прибудовою літ. А2-1 загальною площею 66,5 м.кв., сарай літ. площею 11,0 м.кв., вбиральню літ. В площею 1,6 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він, за договором купівлі-продажу від 10.08.2017 року, завіреного приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк О.О. за реєстром №1008, придбав у приватну власність земельну ділянку площею 0,0590 га, кадастровий номер 1210100000:07:006:0388, за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці був розташований незавершений будівництвом садовий будинок, вартість якого увійшла у загальну вартість майна за договором купівлі-продажу. На протязі 2017-2019 рр. позивач закінчив будівництво садівничого будинку. Згідно технічному паспорту від 27.04.2022 року відомості про який внесені виконавцем до Реєстру будівельної діяльності за № T101:0738-4469-7353-5443, інвентаризаційна справа №ДМР48608, збудоване нерухоме майно складається з садового будинку літ. А1-2 з прибудовою діт. А2-1 загальною площею 66,5 м.кв., сараю літ.Б площею 11,0 м.кв. і вбиральні літ. В площею 1,6 м.кв. Після закінчення будівництва позивач почав займатися узаконенням будівництва і звернувся до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою про надання йому дозволу на легалізацію будинку шляхом виготовлення будівельного паспорту, але повідомленням від 06.04.2013 року отримав відмову. Іншим варіантом узаконення самовільного будівництва є застосування так званої «будівельної амністії», передбаченої діючим законодавством для оформлення самовільного будівництва об`єктів нерухомого майна. Але законодавством обмежено строки такого будівництва до 2015 року. 27.11.2024 року за установленою процедурою через Центр надання адміністративних послуг позивач подав для реєстрації до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Декларацію про готовність до експлуатації садового будинку. Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про звернення до ЦНАП Єдиної державної електронної системи y сфері будівництва позивачу відмовлено у внесенні відомостей в реєстраційну систему з формулюванням: «Подача декларації по амністії можлива лише для об`єктів, що збудовані від 05 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року». Таким чином на теперішній час позивач стикнувся з неможливістю легалізувати самовільне будівництво у спосіб, передбачений діючими будівельними процедурами, ввести будинок в експлуатацію для набуття на садовий будинок права власності. Як вбачається з довідки, наданої головою ОК «СТ «Струмок», будівництвом садового будив і господарської споруди, яке здійснено позивачем, не ущемляються права сусідів землекористувачів, ніяких нарікань до господаря з приводу самовільного будівництва не самовільне будівництво відповідає санітарно-технічним нормам.

Представником відповідача подано до суду пояснення по справі, відповідно до яких вказано наступне. При розгляді справ, пов`язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України «Про містобудування», спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. В матеріалах даної справи відсутні дані щодо дотримання позивачем визначеної чинним законодавством процедури прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна та порядку проведення його державної реєстрації, оформлення права власності на нього. Крім того, надана позивачем декларація про готовність до експлуатації об`єкта в порядку так званої «будівельної амністії», у реєстрації якої було відмовлено через те, що будівництво було здійснено після 2015 року, тобто після встановленого законодавством строку дії спрощеної процедури. Таким чином, позивач, достеменно знаючи, що будівництво житлового будинку здійснено ним після 2017 року (що підтверджується, зокрема, договором купівлі-продажу земельної ділянки, в якому зазначено, що ділянка на момент її придбання була вільна від забудови), свідомо подав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації в порядку так званої «будівельної амністії». Позивач діяв, усвідомлюючи, що об`єкт не підпадає під дію Постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 13.04.2011 року, оскільки будівництво розпочалося після граничної дати, визначеної в цій Постанові. Отже, саме позивач своїми діями спричинив виникнення цього спору, намагаючись легалізувати самочинне будівництво в обхід установленого законом порядку. Оскільки суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію, а спірне нерухоме майно у вигляді садового будинку, що розташований за адресою: м. Дніпро, Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Струмок»», у передбаченому законом порядку до експлуатації не приймалось. Відомостей щодо відмови компетентних органів стосовно узаконення самочинно збудованого нерухомого майна у загальному порядку, зокрема шляхом подання звичайної декларації про готовність об`єкта до експлуатації матеріали справи не містять.

Представником позивача подано до суду відповідь (заперечення) на пояснення до позовної заяви. Мета цього позову не підмінити функції органів державної влади щодо прийняття об`єкта в експлуатацію, а захистити право власності добросовісного набувача, який вичерпав усі адміністративні можливості для легалізації будівництва та відповідає критеріям, встановленим законом для судового визнання права власності на самочинне будівництво. Об`єкт незавершеного будівництва був придбаний позивачем разом із земельною ділянкою за договором купівлі-продажу. Відповідно, позивач є добросовісним набувачем, який не розпочинав самовільного будівництва, а завершував вже розпочате. До позовної заяви надано технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, який є первинним документом, що фіксує всі характеристики будівлі та й відповідність існуючим и момент виготовлення паспорту вимогам. Також надано довідку від Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариств «Струмок», яка підтверджує, що будівництво здійснено без порушення прав сусідськи землекористувачів, нарікань з їхнього боку немає, і об`єкт відповідає санітарно-технічним нормам. Це є прямим доказом виконання однієї з ключових умов частини 5 статті 376 ЦК України не порушення прав інших осіб. Відповідач вірно зазначає, що "будівельна амністія" не може бути застосована до об`єкта збудованого після 2015 року. Позивач не заперечує цього. Однак, відмова у застосуванні "будівельної амністії" була черговою, але не єдиною, спробою позивача легалізувати об`єкт в адміністративному порядку. Позивач у своїй позовній заяві чітко зазначав, що він звертався до компетентних органів для отримання будівельного паспорта та інших дозвільних документів ще у 2013 році, але отримав відмову. Це свідчить про вичерпання Позивам адміністративних шляхів легалізації, що сталося через об`єктивні обставини та змін законодавстві, а не через бездіяльність чи ігнорування закону. Саме неможливість легалізувати об`єкт в адміністративному порядку за існуючих умов, та дотримання вимог ч. 5 ст. 37 України, є підставою для звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше представником надано заяву відповідно до якої просить розгляд справи здійснити без участі їх представника, позовні вимоги позивача підтримує у повному обсягу.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 2017 по 2019 роки збудований садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці (кадастровий номер 1210100000:07:006:0388), яка належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 серпня 2017 року.

Після завершення будівництва був виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

27 листопада 2024 року позивачем було подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією. Однак, у видачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією було відмовлено, оскільки подано неповний пакет документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України.

Легалізація самочинного будівництва у рамках будівельної амністії відбувається до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт" від 13 січня 2015 року № 92-УІІІ та наказу Мінрегіону «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних / садибних / житлових будинків, садових, дачних будинків , господарських/ присадибних/ будівель та споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності , які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт» від 24.04.2015 року №79.

Орган державного архітектурно- будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками / користувачами/ земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймав в експлуатацію: індивідуальні / садибні/ житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські / присадибні/ будівлі та споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року; громадські будинки 1 і 2 категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об`єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до встановленого порядку подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об`єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Отже, легалізувати самобуди 1992-2011 років за спрощеною процедурою було можливо до кінця 2015 року. А даний спірний житловий будинок збудований в період 2019-2023 роки, який не підпадає легалізації самобудів у рамках «будівельної амністії».

Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Таким чином, суд вважає, що відмова у застосуванні "будівельної амністії" є правомірною, оскільки об`єкт збудований значно пізніше встановлених законодавством строків її дії. Об`єкт, збудований позивачем у 2017-2019 роках без належних дозвільних документів та без введення в експлуатацію, є самовільним будівництвом відповідно до ст. 376 ЦК України. Суд не може підміняти функції органів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки функція суду полягає в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, а не у створенні таких прав в обхід адміністративних процедур. Позивач не надав доказів звернення до відповідних органів щодо введення об`єкта в експлуатацію у загальному порядку, передбаченому для будівель, зведених після 2015 року.

Суд зазначає, що визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується, коли вичерпано всі адміністративні можливості, або коли органи відмовляють у легалізації з неправомірних підстав. У даному випадку, надання позивачем "неповного пакету документів" та спроба застосувати процедуру, яка не підлягаю застосування в даному випадку, свідчить про недотримання встановлених правил з боку самого позивача, а не про неправомірні дії органів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 77, 81-82, 89, 229, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Струмок» про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Дніпровськаміська рада, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75.

Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Струмок», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25535989, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Василівська, буд. 180-д;

Суддя В.В. Самсонова