Ухвала суду № 128714982, 30.06.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6683/25

Провадження № 1-кс/204/1877/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000749 від 21.06.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000749 від 21.06.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025042140000749, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.06.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2025 до ЧЧ ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що 20.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлені особи пред`явили підроблений документ, а саме довіреність на право представництва з правом розпорядження нерухомим майном (ЖЄО №16208 від 20.06.2025). За даним фактом 21.06.2025 розпочато кримінальне провадження № 12025042140000749, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. 20.06.2025 в період часу з 17 години 30 хвилин по 18 годину 07 хвилин слідчим СВ ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області у ході огляду місця подій було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки "Газель" білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який поставлено на подвір`я адміністративної будівлі ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 12; ключі від квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які поміщено до спецпакету №ICR0060988. 21.06.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених речей під час проведення огляду місця подій за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб серії НОМЕР_2 власником вищевказаного транспортного засобу є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, вилучені речі під час проведення огляду 20.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , - визнані речовими доказами, це дає підстави вважати, що вилучення вказаного майна сприяє цілям та меті проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Згідно ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Беручи до уваги, що вилучені речі під час проведення огляду місця подій 20.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , - визнані речовими доказами, це дає підстави вважати, що вилучення вказаного майна сприяє цілям та меті проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні, арешт вказаного майна обумовлюється метою забезпечення збереження речових доказів. На підставі викладеного, прокурор звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна та просить проводити розгляд клопотання на підставі ч.2 ст. 172 КПК України.

Від прокурора надано заяву про проведення судового засідання без його участі.

Вважаю за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України,арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025042140000749, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.06.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Також встановлено, що постановою слідчого СВ ВП №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 21.06.2025 року, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12025042140000749, а саме: транспортний засіб марки "Газель" білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ; ключі від квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.

Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000749 від 21.06.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення огляду місця подій 20.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: транспортний засіб марки "Газель" білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ; ключі від квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1