Вирок № 128713512, 09.07.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1438/25

Провадження № 1-кп/442/177/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіДрогобичікримінальнепровадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141140000011 від 17.01.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працює, дітей не має, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог законодавства, 16 січня 2025 року приблизно о 15:40 год., з метою здійснення незаконної порубки дерев, маючи при собі заздалегідь приготовану бензопилу прибув у лісовий масив, поблизу автодороги напрямом Трускавецьке міське кладовище- урочище «Помірки», що на території Трускавецької об`єднаної територіальної громади Дрогобицького району Львівської області, зокрема у кварталі 275 виділ 8 ділянки лісу філії «Дрогобицьке лісове господарство» Трускавецького лісництва, що за географічними (GPS) координатами 49°15'59.0"N 23°32'07Л"Е, де розпочав здійснювати незаконну порубку сироростучих дерев породи «граб», що перебували на вказаній вище ділянці.

Разом з цим, ОСОБА_3 усвідомлював, що не має спеціальних дозволів на здійснення лісорубних робіт, зокрема лісорубного квитка, лісового квитка або спеціальних дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.

Так, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 69 Лісового кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року, передбачено, що лісорубний або лісовий квиток є основним дозволом на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню.

В подальшому ОСОБА_3 продовжуючи свої протиправні дії, переслідуючи єдиний умисел спрямований на незаконну порубку дерев у лісовому масиві, діючи умисно, з метою здійснення незаконної порубки дерев, з корисливих мотивів для подальшого використання зрізаних дерев у особистих цілях, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період приблизно з 15:40 год. по 16:10 год. 16 січня 2025 року, перебуваючи у кварталі № 275 виділі № 8 вказаного вище лісового масиву, використавши заздалегідь приготовлену бензопилу шляхом відокремлення від кореня, здійснив незаконну порубку 2 (двох) сироростучих дерев породи «граб» з діаметром дерев у корі біля шийки кореня 36 сантиметрів та 49 сантиметрів, в результаті чого державі заподіяв шкоду в розмірі 35116,37 гривень, що відповідно до частини 1 примітки до статті 246 КК України є істотною шкодою.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяла істотну шкоду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав, пояснив, що дійсно 16 січня 2025 року взяв бензопилу і спиляв два дерева недалеко від дороги бюіля кладовища. Вважав, що зможе порубати їх на дрова і продати. У вчиненому розкаявся , просив суворо не карати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а інші учасники кримінального провадження не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, суд вважає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінальних правопорушень і винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у лісі, що спричинило істотну шкоду.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини справи та особу винного у їх сукупності.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття .

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Суд враховує також стан здоров`я обвинуваченого, його характеристику та ставлення до скоєного. Суд враховує те, що особа на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується нейтрально, вважається раніше не судимим.

З урахуванням наведеного необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 246 КК України у виді обмеження волі .

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений раніше не судимий, у вчиненому розкаявся та усвідомив наслідки своїх дій, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України. Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для виправлення останнього та справедливим.

У кримінальному провадженні Трускавецькою міською радою заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на їх користь завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 35116,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З абз.1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна»(з наступними змінами) та абз.1 п.2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109-25/1676-ФХЕД від 12.02.2025 розмір шкоди (збитків) завдано незаконною рубкою (знищенням) об`єктів рослинного світу двох дерев породи «граб» у кварталі №275 виділу 8 на території Трускавецького лісництва філії «Дрогобицьке лісове господарство» в м.Трускавці становить 35116грн 37коп.

Як встановив суд і описано вище, внаслідок кримінального правопорушення діями ОСОБА_3 Трускавецькій міській раді завдано матеріальну шкоду, розмір якої становить 35116,37 грн.

Зазначений розмір матеріальної шкоди цивільний відповідач визнав повністю і не заперечував її.

Суд вважає доведеним факт заподіяння протиправними діями обвинуваченого матеріальної шкоди потерпілій стороні у заявленому розмірі та погоджується з обґрунтованістю та доведеністю розміру такої шкоди.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що між діями ОСОБА_3 та завданою потерпілій стороні матеріальною шкодою є прямий причинний зв`язок, враховуючи характер та обсяг завданих потерпілій стороні збитків, суд дійшов висновку, що є усі підстави для задоволення цивільного позову.

Витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи (висновок експерта № СЕ-19/109-25/1676-ФХЕД від 12.02.2025 ) становлять 1591,80 грн.

З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_3 рахувати з дати проголошення вироку.

Цивільний позов Трускавецької міської ради Львівської області до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Трускавецької міської ради Львівської області (номер рахунку (IBAN) UА408999980314090544000013943, МФО 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294, банк отримувача - Казначейство України) завдані збитки внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 35116 гривень (тридцять п`ять тисяч сто шістнадцять) гривень 37 коп.

Речові докази: два стовбури дерева породи граб загальним об`ємом 2 куб м, бензопилу в корпусі оранжевого кольору конфіскувати в дохід держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 17.01.2025.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи у розмірі 1591,80 грн на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1