Рішення № 128704161, 08.07.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/6957/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Дубіної М.М.,

за участю секретаря Коропець І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

19.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Артеменко А.П. про накладення штрафу від 30.05.2025 у виконавчому провадженні №75211215, прийняту з примусового виконання виконавчого листа виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.04.2024 у справі №620/460/24.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/460/24 виконано ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Державний виконавець, безпідставно встановивши невиконання судового рішення без поважних причин, не обґрунтувавши свої доводи належним чином, протиправно прийняв постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 24.06.2025 прийнято позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду у відкритому судовомузасіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду на08.07.2025 об 11:00 год. Витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №75211215.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином, просили розгляд справи проводити без їх участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

У відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначив, що матеріали позовної заяви не містять відомостей та належних доказів на вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 дій, спрямованих на правильне визначення відсоткового значення премії в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Такі докази також не були надані боржником в ході здійснення виконавчого провадження. Оскільки рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано, жодного доказу, що підтверджує вжиття заходів, спрямованих на його виконання, не надано, 15.04.2025 державним виконавцем правомірно винесена постанова про накладення штрафу, яка повністю відповідає вимогам Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII). 30.05.2025 державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення суду внаслідок якої встановлено, що рішення не виконано та не надано доказів наявності поважних причин такого невиконання, про що складено відповідний акт та за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. При прийнятті оспорюваної постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі №620/460/24, яке набрало законної сили, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова № 704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

04.04.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/460/24.

05.06.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №75211215 з примусового виконання виконавчого листа №620/460/24, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.04.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_2 17.06.2024 за вих. № 11/2081 на адресу відповідача надіслано заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі повного фактичного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII з підтверджуючими документами про виконання судового рішення на виконання якого був виданий виконавчий лист. Позивачем підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 31.05.2024 №ФЧ56717, в якій складові грошового забезпечення визначені з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.

До Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача про невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №620/460/24, оскільки довідка видана із зазначенням зменшеного відсотка премії.

15.04.2025 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання рішення суду на ІНФОРМАЦІЯ_2 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та надано 10-дениий строк для виконання судового рішення.

30.05.2025 державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення суду внаслідок якої встановлено, що рішення не виконано та не надано доказів наявності поважних причин такого невиконання, про що складено відповідний акт та за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Вважаючи дану постанову протиправною ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувсь до суду з цим позовом.

Відповідно достатті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом №1404-VIII.

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбаченихзакономвипадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Відповідно до пункту 1 частини першої та п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIIIза рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Приписами статті 75 Закону №1404-VIIIпередбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищенаведених нормЗакону №1404-VIIIслідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Так, з матеріалів виконавчого провадження №75211215 слідує, що 05.06.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №75211215 з примусового виконання виконавчого листа №620/460/24, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.04.2024, про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання судового рішення у справі №620/460/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 31.05.2024 №ФЧ56717, у якій складові грошового забезпечення визначені, з урахуванням прожиткового мінімуму, визначеного станом на 01.01.2023.

Однак, 15.04.2025 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання рішення суду на ІНФОРМАЦІЯ_2 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та надано 10-дениий строк для виконання судового рішення.

Підставою для застосування вказаного штрафу стало те, що на думку державного виконавця, довідка №ФЧ56717 від 31.05.2024 не свідчить про повне фактичне виконання рішення суду, оскільки в ній не повністю проведено правильний розрахунок сум складових грошового забезпечення, а саме зменшено відсоток премії.

Надаючи оцінку таким підставам накладення на позивача штрафу суд звертає увагу на те, що для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу необхідно встановити невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 і у справі №360/4708/20 та відповідно до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українизастосовуються судом при вирішенні даної справи.

З наведеного слідує, що ключовим для вирішення питання про належне виконання судового рішення у справі №620/460/24 є належне його виконання.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Так, в межах цієї судової справи суд встановив, що боржник на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі №620/460/24 видано довідку №ФЧ56717 від 31.05.2024, у якій складові грошового забезпечення визначені, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, як про це зазначено у резолютивній частині рішення суду.

При цьому, резолютивна частина судового рішення у справі №620/460/24 не міститься будь-яких розрахунків фактичних сум таких складових грошового забезпечення.

Суд зазначає, що визначальним при вирішенні питання про накладення на боржника штрафу є не встановлення самого лише факту невиконання ним рішення суду, а надання оцінки причинам, у зв`язку з якими боржник не виконує рішення суду (у спірному випадку постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 №500/3022/23).

В оскаржуваній постанові та акті державного виконавця, що передував прийняттю оскаржуваної постанови від 30.05.2025, виконавцем не надано жодної оцінки доводам боржника, якими він обґрунтовував повне виконання ним судового рішення, а лише відхилено такі, та як наслідок констатовано не виконання рішення суду. Проте причини, які можуть вважатись поважними причинами невиконання судового рішення, у згаданих документах державного виконавця не з`ясовано та, відповідно, не зазначено і не проаналізовано.

Будь-яких заходів щодо з`ясування та оцінки причин невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Відтак, надаючи оцінку обставинам цієї справи, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції фактично не з`ясовано обставини, які є підставою для накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні №75211215.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у розмірі 10 200,00 грн за невиконання судового рішення.

При цьому суд зазначає, що вказане не виключає існування принципу обов`язковості виконання судового рішення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, пункт 29).

Також згідно з пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у цій справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 30.05.2025 у виконавчому провадженні №75211215, винесену з примусового виконання виконавчого листа виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 04.04.2024 у справі №620/460/24.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Миру, 43, м.Чернігів, 14000, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43316700).

Третя особа, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Суддя Марія ДУБІНА