Рішення № 128701986, 08.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 р. № 400/3987/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008,

треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання неправомірним та скасування рішення від 30.01.2025 №948010175600, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського кружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач ) з вимогами:

визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 №948010175600 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності, призначену згідно Закону №1058-ІУ на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу період перебування разом із чоловіком військовослужбовцем на території ГДР з 14.09.1987 по 03.09.1989 р., зарахувати до стажу державної служби період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.1993 по 05.10.1994 р., період роботи з 16.07.2007 по 28.10.2017 р. у фінансовому управлінні Миколаївської міської ради та повторно розглянути заяву від 24.01.2025 р. про призначення пенсії за віком, як державному службовцю, за нормами Закону України "Про державну службу".

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком як державному службовцю. ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням від 30.01.2025 № 948010175600 відмовило у задоволенні заяви, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу", передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - 30 років. Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що до стажу державної служби мають бути зараховані період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.1993 по 05.10.1994 р. та період роботи з 16.07.2007 по 28.10.2017 р. у фінансовому управлінні Миколаївської міської ради. Також, позивачка зазначає, що згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) № ПС 948010175600 страховий стаж становить 29 роки 9 місяців 12 днів. До страхового стажу протиправно не врахований період перебування разом із чоловіком військовослужбовцем на території ГДР з 14.09.1987 по 03.09.1989. Відтак, просить позов задовольнити.

25.04. 2025 суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановив сторонами строк для подання заяв по суті.

Ухвалою від 05.05.2025 суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області .

13.05.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що відмова у призначенні позивачці пенсії за віком за Законом України «Про державну службу» є правомірною. За твердженням відповідача, час роботи в органах місцевого самоврядування позивачки не враховано до стажу державного службовця, у зв`язку з тим, що статтею 25 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» було визначено вичерпний перелік категорій посад державної служби. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Таким чином, на думку відповідача, для врахування періоду проходження військової служби з 01.03.1993 по 05.10.1994 та періоду роботи з 16.07.2007 по 28.10.2017 у фінансовому управлінні Миколаївської ради до стажу державної служби підстави відсутні. Стосовно ж врахування період перебування разом з чоловіком військовослужбовцем на території ГДР з 14.09.1987 по 03.09.1991 Головне управління наголошує, що до наданої позивачкою заяви необхідні довідки не надавались, а сама заява не містить клопотань щодо зарахування або донарахування вказаного стажу. Відтак, це питання Головним управлінням не вирішувалось.

В поясненнях від 14.05.2025 третя особа зазначила, що за результатами розгляду заяви від 24.01.2025 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 30.01.2025 № 94801075600 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889, оскільки необхідний стаж для призначення пенсії за віком згідно Закону №889, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058 - 30 років, у Позивача відсутній. Просить у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті від сторін не надходило.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності.

24.01.2025 позивачка звернулась з заявою про переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу».

До заяви позивачка додала: виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності; диплом про навчання; довідку про заробітну плату; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; паспорт; свідоцтво про народження дитини; свідоцтво про шлюб, трудову книжку НОМЕР_2 .

З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача.

За результатами опрацювання заяви відповідач прийняв рішення №№948010175600 від 30.01.2025 про відмову у її задоволенні у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця. Відмова мотивована тим, що позивачка на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року, має менше як 30 років стажу роботи.

При цьому, як вбачається з відзиву, відповідач не зарахував до такого стажу період проходження військової служби з 01.03.1993 по 05.10.1994 та періоду роботи з 16.07.2007 по 28.10.2017 у фінансовому управлінні Миколаївської ради.

Позивач не погодилася з відмовою у задоволенні її заяви, що стало підставою для звернення до суду.

З заяв по суті вбачається, що спірним в цій справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для врахування стажу роботи позивачки у органах місцевого самоврядування, у військовій частині до стажу роботи на державній службі.

Вирішуючи спір, суд враховує наступні приписи законодавства.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Пунктом 4 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII (далі Закон № 889) визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до приписів ст.1, 2, 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889.

Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом № 889 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283).

Відповідно до п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі Закон № 3723) (закон втратив чинність на підставі Закону № 889, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 розділу XI Закону № 889), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058), у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З огляду на вищезазначену норму, необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті, є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.

Таким чином, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

1) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

2) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058.

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі №295/16375/16-а.

За статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади, за якими працювала позивачка в фінансовому управлінні Миколаївської міської ради (записи № 17 -24 трудової книжки НОМЕР_2 ) віднесені категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Той факт, що посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», підтверджується, зокрема й тим, що позивачці присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується записами № 8, 11, 19, 23 у трудовій книжці НОМЕР_2

В силу п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховуються до стажу державної служби.

Таким чином, доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірний період роботи позивачки в органі місцевого самоврядування (у фінансовому управлінні Миколаївської ради) з 16.07.2007 по 28.10.2017 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про Державну службу".

Що стосується позовної вимоги про зарахування до стажу державної служби проходження військової служби, суд виходить з такого.

Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок №283).

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку до стажу державної служби включається, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, період проходження позивачкою військової служби в період з 01.03.1993 по 05.10.1994 у військовій частині НОМЕР_1 (факт проходження служби підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_2 , записи 4,5) зараховується до стажу державної служби.

Як наслідок, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби вказаний період.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення позовної заяви в частині зарахування до страхового стажу періоду перебування разом із чоловіком військовослужбовцем на території ГДР, з огляду на таке.

З відзиву на позов вбачається, що відповідач не заперечує наявність правових підстав для зарахування відповідно до частини 3 ст. ст. 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 201118 дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років. Проте, відповідач стверджує, що питання щодо такого зарахування ним не вирішувалось, оскільки позивачкою відповідного клопотання не заявлялось.

Суд враховує, що частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV врегульовано, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток № 4), виданими командирами (начальниками) військових частин, військових навчальних закладів на підставі документів, які підтверджують зазначений період.

При цьому, для дружини військовослужбовця, звільненого з військової служби, період проживання до 1 січня 2004 р. з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за період проживання: у гарнізонах, розташованих за кордонами колишнього СРСР та України, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця та документів про перетин державного кордону дружиною військовослужбовця; у гарнізонах, розташованих у межах колишнього СРСР, України та країн - членів Співдружності незалежних держав, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця, довідки місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості та довідки установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості.

Період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) після 1 січня 2004 р. з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, зараховується до страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, для зарахування до страхового стажу позивача періоду її проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевості, де не було можливості працевлаштування, до 01.01.2004 (а саме з 14.09.1987 по 03.09.1989), то такий період відповідно до приписів пункту 13 Порядку № 637 повинен бути підтверджений довідкою (додаток № 4 до Порядку № 637), яка видається територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на підставі особової справи звільненого військовослужбовця та документів про перетин державного кордону дружиною військовослужбовця.

Додатком № 4 до Порядку № 637 затверджено форму довідки, яка передбачає зазначення таких обов`язкових реквізитів: військове звання, прізвище, ім`я по батькові військовослужбовця, номер військової частини та період проходження дійсної військової служби, факт проживання разом з військовослужбовцем дружини, її спеціальність, період, протягом якого дружина не працювала у зв`язку із неможливістю працевлаштуватися за даною спеціальністю.

З аналізу пункту 13 Порядку №637 вбачається, що вказана довідка, яка складається військовими комісаріатами, видається на підставі особової справи звільненого військовослужбовця та документів про перетин державного кордону дружиною військовослужбовця

За матеріалами справи, зокрема, виходячи з додатків до заяви про перехід на інший вид пенсії від 24.01.2025, суд встановив, що така довідка позивачкою органу Пенсійного фонду України не надавалась.

В обґрунтування позову в цій частині позивачка послалась на запис в трудовій книжці, за яким вона звільнилась у зв`язку з переїздом до місяця служби чоловіка та свідоцтвом про народження дитини в місті Потсдам, республіка ГДР.

Проте, такі документи не є належними доказами для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивачки. Також, з наданих після відкриття провадження письмових доказів, суд встановив, що для отримання довідки відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.087.1993 № 637 позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 21.04.2025. З відповіді останнього № 9/1/8583 вбачається, що довідка не видана дотепер.

Отже, у відповідача були відсутні підстави на час прийняття спірного рішення для зарахування до страхового стажу позивачки періоду перебування разом із чоловіком військовослужбовцем на території ГДР.

Підсумовуючи викладене, з огляду на висновки суду щодо того, що при розгляді заяви позивачки про перехід на пенсію державного службовця, відповідачем протиправно не було зараховано до стажу позивачки період проходження нею військової служби з 01.03.1993 по 05.10.1994 та період роботи з 16.07.2007 по 28.10.2017 у фінансовому управлінні Миколаївської ради, оскаржене рішення відповідача за результатами розгляду заяви позивачки прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд погоджується з позивачкою, що дії зобов`язального характеру щодо зарахування стажу і повторного розгляду заяви про переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував це питання, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Донецькій області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 травня 2024 року у справі №460/38580/22.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його розподілу.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008 ЄДРПОУ 13486010) задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 №948010175600 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності, призначену згідно Закону №1058-ІУ на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу".

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.1993 по 05.10.1994 р., період роботи з 16.07.2007 по 28.10.2017 р. у фінансовому управлінні Миколаївської міської ради та повторно розглянути заяву від 24.01.2025 р. про призначення пенсії за віком, як державному службовцю, за нормами Закону України "Про державну службу".

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко