Рішення № 128701980, 08.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 р. № 400/3923/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто", вул. Казарського, 4,м. Миколаїв,54031,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135,

провизнання протиправною та скасування постанови від 27.03.2025 №ПШ112830, №ПШ112831,№ПШ112829,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто" звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанов відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.03.2025 року №ПШ 112830, № ПШ 112831 та № ПШ 112829.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, наголошуємо, що в актах перевірки від 10.02.2025 року № АР092774, № АР092619 вказано нібито порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме нібито відсутні оригінали дозволу на перевезення пасажирів на міжміських міжобласних маршрутах загального користування «Миколаїв-Одеса» рейс 397/398 №000667 та №000991.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.25 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позов подавав просить в задоволенні позов у відмовити, вважає, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент складання акту про проведення перевірки, зазначив що постанови від 27.03.2025 року №ПШ 112830, № ПШ 112831 та № ПШ 112829 винесені правомірно, а порушник запрошувався на розгляд справи, тому його права порушено не було.

Винесені відповідачем постанови є законними та скасуванню не підлягають.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив докази, що містяться у справі, суд встановив наступне.

14.02.2025 року, посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_1 , виявлено відсутність у водія схеми автобусного маршруту «Миколаїв-Одеса» через дорогу М-28 «Одеса-Южне», чим порушено вимоги статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та було складено акт № АР 092776 проведення перевірки, надіслано запрошення для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025 та згодом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ112830 у сумі 17 000 грн.

10.02.2025 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки ATAMAN, номерний знак НОМЕР_2 , виявлено відсутність у водія оригіналу витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування «Миколаїв- Одеса». Надіслано запрошення на розгляд справи 24.02.2025 №17542/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. Лист був отриманий 04.03.2025.

Постановою № ПШ112829, відповідно до щодо ТзОВ «Миколаїв-Авто», накладено штраф у сумі 17 000 грн.

10.02.2025 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання регулярних перевезень пасажирів за маршрутом «Миколаїв -Одеса», у водія був відсутній оригінал витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування «Миколаїв-Одеса», рейс 397/398, №000067. Водій надав копію. За наслідками перевірки було складено Акт №АР092774 проведення перевірки, в якому зазначено виявлені порушення.

Листом від 24.02.2025 №17542/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. Лист був отриманий 04.03.2025.

27.03.2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області на підставі зазначеного акту виніс Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ112831, відповідно до якої щодо ТзОВ «Миколаїв-Авто», накладено штраф у сумі 17 000 грн. за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону. 01.04.2025 року засобами поштового зв`язку позивач отримав постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.03.2025 року №ПШ 112830, №ПШ 112831 та №ПШ 112829 за якими накладено штрафи на Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-АВТО».

Позивач не погодився з їх правомірністю та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком І1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункт 4); рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14); рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково - касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абзацу 3 частина 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приписами статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник, у тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 279 "Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання"(у редакціїнаказу Міністерства інфраструктури України від 14 вересня 2016 року № 316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок № 279).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279).

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Із системного аналізу зазначених норм слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу має перебувати в автобусі у водія.

Суд бере до уваги, що в актах перевірки містяться пояснення водіїв, так в акті АР092774 водій ОСОБА_1 зазначив, що надано всі документи на перевірку, в акті АР 092619 водій ОСОБА_2 , зазначив, що не згоден з порушенням, всі документи надав, в акті АР092776 водій ОСОБА_3 ,, зазначив, що внаслідок того, що через пробку на дорозі з метою доставлення пасажирів вчасно на потяг відхилився від маршруту.

Необхідно врахувати, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови лише з підстави, що водієм під час проведення рейдової перевірки було надано копію з витягу з дозволу на міжобласному маршруті, а не оригінал такого витягу, свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача, адже із наданої водієм копії витягу з дозволу посадові особи могли встановити, що позивачем дотримано встановлену законодавством процедуру як отримання дозволу на перевезення, так і оформлення витягу з дозволу на відповідний маршрут.

Крім того, приписами Правил №179 чітко не передбачено, що перевізник під час перевезень на міжобласному маршруті має в автобусі зберігати саме оригінал витягу з дозволу на перевезення, а не його копію, що підтверджується конструкцією норми пункту 30 Правил № 179.

Отже, на момент перевірки були суперечності при складанні актів, які не були усунуті інспектором, що їх складав. Водіями зазначено, що було надано оригінали витягів з дозволу на перевезення пасажирів на міжміських міжобласних маршрутах загального користування «Миколаїв-Одеса», а тому підстави для притягнення до відповідальності Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-АВТО» відсутні.

Також суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-АВТО» отримано 17.03.2025 року лист Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.03.2025 року №19747/34/24-25 та акт від 14.02.2025 року №АР092776.

Листом Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.03.2025 року №19747/34/24-25 запрошував на 13.03.2025 року на розгляд матеріалів за актом від 14.02.2025 року №АР092776, в той же час вказане запрошення отримано лише отримано 17.03.2025 року, враховуючи зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ- АВТО» просило повідомити про дату розгляду матеріалів за актом від 14.02.2025 року №АР092776.

Пунктом 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, встановлено - «Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).»

З аналізу наведених правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням, а сама справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Лише надсилання повідомлення про розгляд справи не свідчить про сповіщення відповідної особи про розгляд справи. Єдиним належним доказом сповіщення особи про розгляд справи може бути лише рекомендоване повідомлення про вручення, або особисте отримання особою такого повідомлення. Отже, відповідачем не було дотримано приписів вищевказаного Порядку №1567 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи.

З наданих доказів вбачається, що відповідачем не виконано обов`язки контролюючого органу відповідно до приписів Порядку №1567, а саме повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення. Відтак, доводи позивача щодо того, що його позбавлено можливості підтвердити правомірність власної поведінки під час розгляду справи відповідачем є правомірними.

Згідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.03.2025 року № ПШ 112830, № ПШ 112831 та № ПШ 112829 фактично винесені без участі уповноваженої особи автомобільного перевізника та з порушенням норм діючого законодавства.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в загальній сумі 2684,00 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.03.2025 року № ПШ 112830, № ПШ 112831 та № ПШ 112829.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ 135,01135 код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто" (вул. Казарського, 4, м. Миколаїв, 54007 код ЄДРПОУ 32056740) судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник