Ухвала суду № 128701905, 07.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

07.07.2025р. № 400/7123/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

прозаява про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов`язання оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

07.07.25 разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинки до прийняття кінцевого судового рішення в даній справі, дію протокольного рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 по наданню відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.06.2025 р. №44, відповідно до якого ОСОБА_1 , відмовлено в наданні відстрочки від призова;

- зупинки до вирішення по суті справи, за вищезазначеним позовом процес призову ОСОБА_1 , на військову службу, зокрема і його відправки до військової частини;

- заборони до вирішення по суті справи за зазначеним вище позовом ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювати заходи щодо вручення ОСОБА_1 , повістки про призов на військову службу і відправки його до військової частини.

Заява мотивована тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, Позивача можуть призвати, мобілізувати на військову службу, через що батько Позивача, залишиться без стороннього догляду, що буде порушенням його прав, порушенням сталого способу життя, суттєвим психологічним ударом хворій людині похилого віку. Невжиття таких заході і мобілізація Позивача до збройних сил окрім вищезазначеного суттєво ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки зміниться статус з військовозобов`язаного на військовослужбовця. До того ж призов людини, яка, як може виявитись у випадку задоволення позову, такою, що не підлягає призову взагалі порушує права як Позивача так і особи, за якою ОСОБА_1 здійснює догляд.

У відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 ч. 1 п. 3, 4 КАС України, позов може бути забезпечено забороною відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову та позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд дійшов наступного висновку:

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову при існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Предметом оскарження в даній справі є відмова комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позов мотивовано тим, що комісія, приймаючи рішення про відмову в наданні відстрочки від мобілізації, вчинила дії не у відповідності до чинного законодавства.

При обранні шляху забезпечення позову позивач проситьзупинити дію протокольного рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.06.2025 р. до вирішення справи по суті та заборони відповідачу вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р., згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150-151, 154 КАС України, адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Ухвала підписана суддею 07.07.2025 р.

Суддя Н.В. Лісовська