Постанова № 128696789, 08.07.2025, Козельщинський районний суд Полтавської області

08.07.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №533/558/25

Провадження №3/533/213/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року Суддя Козельщинського районного суду

Полтавської області - Оксенюк М.М.

розглянувши матеріал, який надійшов з СПД №1 ВП №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацююча, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП протягом року не притягувалася,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В

Громадянка ОСОБА_2 ухилилася від передбачених законодавством обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 27.06.2025 о 15 год 00 хв зателефонував до поліції та здійснив неправдивий виклик служби, а саме повідомив поліцію про подію якої не було, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Громадянка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

В матеріалах справи міститься письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких вбачається, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.

Главою 21 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться без участь громадянки ОСОБА_1 , оскільки судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи.

Суддя, дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, установив наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ч.1, 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, неналежний догляд тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх дітей, догляду тощо.

Вина громадянки ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №591115 від 27.06.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відеозаписом.

Ураховуючи вищевикладене, суддя вважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки остання ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_3 , який здійснив неправдивий виклик служби, а саме повідомив поліцію про подію якої не було.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суддя враховує: характер вчиненого правопорушення; особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності; ступінь її вини; визнання нею своє вини, відсутність офіційної роботи, а відповідно, й - доходу, а тому вважає, що накладення штрафу на неї буде обтяжливим для її сімейного бюджету, що у результаті позначиться на матеріальному забезпеченні дітей та не призведе до виховального ефекту.

Отже, ураховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя вважає за можливе обмежитися стягненням у виді попередження, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Зазначене покарання у виді попередження буде достатнім для перевиховання останньої та запобігання вчинення нею подібних дій в подальшому.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.184, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в сумі 605,60 грн.

Реквізити сплати судового збору: стягувач - ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ, місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, місто Київ, Київська область, 01601, код ЄДРПОУ 26255795,

отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок отримувача (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів шляхом подання скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд з дня винесення постанови, особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя М. М. Оксенюк