Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 158/1566/25
Провадження № 2/0158/629/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Поліщук С.В.,
при секретарі Шрамко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В
Позивач ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28.06.2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства було укладено електронний договір №3777329 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено на таких умовах: сума кредиту 5000 грн., строк кредиту 360 днів за процентною ставкою 2.00% в день. ТзОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідач по справі ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
24.05.2024 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, за яким ТзОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна». Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору №3777329 складає 31798 грн. 21 коп. з яких: 4999 грн. 97 коп. тіло кредиту, 23898 грн. 24 коп. нараховані проценти первісним кредитором, 2900 грн. 00 коп. нараховані проценти за 29 календарних днів.
Крім того, 04.08.2023 року між ТзОВ «Авентус Україна» та відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства було укладено електронний договір №6932406 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено на таких умовах: сума кредиту 3000 грн., строк кредиту 360 днів за процентною ставкою 1.99% в день. ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідач по справі ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
27.05.2024 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, за яким ТзОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна». Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору №6932406 складає: 12012 грн. 42 коп., з яких: 2999 грн. 40 коп. тіло кредиту, 5192 грн. 86 коп. нараховані проценти первісним кредитором, 3820 грн. 16 коп. нараховані проценти за 64 календарні дні.
На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором №3777329 в сумі 31798 грн. 21 коп. та заборгованість за кредитним договором №6932406 в сумі 12012 грн. 42 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844 грн 80 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.06.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач по справі ОСОБА_1 не подав. Клопотання про розгляд даної цивільної справи у відкритому судовому засіданні до суду не надходило. Позовна заява з додатками надіслана відповідачу та отримана останнім за його зареєстрованим місцем проживання, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.06.2023 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства було укладено електронний договір №3777329 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено на таких умовах: сума кредиту 5000 грн., строк кредиту 360 днів за процентною ставкою 2.00% в день. ТзОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку НОМЕР_1 (а.с. 61-62, 65-76).
24.05.2024 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, за яким ТзОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 60, 77, 102-104, 138-146).
Разом з тим, відповідач по справі ОСОБА_1 свої зобов`язання, як перед первісним кредитором ТзОВ «Лінеура Україна», так і перед позивачем по справі ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» за договором про надання споживчого кредиту №3777329 від 28.06.2023 року щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, борг не повернув.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №3777329 від 28.06.2023 року станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом заборгованість відповідача по вищевказаному кредитному договору складає 31798 грн. 21 коп. з яких: 4999 грн. 97 коп. тіло кредиту, 23898 грн. 24 коп. нараховані проценти первісним кредитором, 2900 грн. 00 коп. нараховані проценти за 29 календарних днів в межах строку кредитного договору (а.с. 21-28).
Крім того, 04.08.2023 року між ТзОВ «Авентус Україна» та відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства було укладено електронний договір №6932406 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено на таких умовах: сума кредиту 3000 грн., строк кредиту 360 днів за процентною ставкою 1.99% в день. ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку НОМЕР_1 (а.с. 37-42, 44-45, 78 на звороті).
27.05.2024 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, за яким ТзОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за кредитним договором №6932406 до відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 31, 105-106, 147-167).
Разом з тим, відповідач по справі ОСОБА_1 свої зобов`язання, як перед первісним кредитором ТзОВ «Авентус Україна», так і перед позивачем по справі ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» за договором про надання споживчого кредиту №6932406 від 04.08.2023 року щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, борг не повернув.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №6932406 від 04.08.2023 року станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом заборгованість відповідача по вищевказаному кредитному договору складає 12012 грн. 42 коп., з яких: 2999 грн. 40 коп. тіло кредиту, 5192 грн. 86 коп. нараховані проценти первісним кредитором, 3820 грн. 16 коп. нараховані проценти за 64 календарні дні в межах строку кредитного договору (а.с. 48-55).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 526, 612, ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З кредитних договорів №3777329 від 28.06.2023 року та №6932406 від 04.08.2023 року вбачається, що вказані кредитні договори укладені в електронній формі за допомогою одноразових ідентифікаторів, надісланих на номер мобільного телефону відповідача по справі НОМЕР_2 М736 (28.06.2023р.) та НОМЕР_3 (04.08.2023р.) (а.с. 42, 73).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиниці, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг за кредитними договорами №3777329 від 28.06.2023 року та №6932406 від 04.08.2023 року. Факт укладення договорів відповідачем по справі ОСОБА_1 не оспорюється.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають до задоволення в повному об`ємі.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 15000 грн.
У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020р., копію ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1906199 від 26.05.2025р., заявку №8504 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024р., рахунок на оплату №8504-26/05-2025 від 26 травня 2025 року (детальний опис наданих послуг та їх вартість), акт №8504 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 33-34, 43, 47, 120, 135-137).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що сторона по справі має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, а в детальному описів робіт (наданих послуг) відсутнє посилання на затрати часу з вивчення судової практики по даній категорії справ. Відзив на позовну заяву та пакет документів, що доданий до нього, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 8000 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Оскільки судом позов задоволено в повному об`ємі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4844 грн 80 коп., який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду за дві позовні вимоги.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 89, 95, 137, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 16, 205, 207, 513, 514, 517, 526, 626, 628, 638-639, 1048, 1054 ЦК України, суд-
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором №6932406 від 04.08.2023 року в розмірі 31798 (тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором №6932406 від 04.08.2023 року в розмірі 12012 (дванадцять тисяч дванадцять) грн 42 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст України», адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.
Судове рішення № 128695427, Ківерцівський районний суд Волинської області було прийнято 08.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 158/1566/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: