Ухвала суду № 128693925, 07.07.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2025 Справа №607/17246/24 Провадження №1-кп/607/103/2025

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря с/з ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000115 від 11 березня 2020 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12020210000000115 від 11 березня 2020 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор ОСОБА_8 скерувала на адресу суду клопотання про продовження застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, у зв`язку із закінченням строку дії вказаного запобіжного заходу, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, здобутих в ході досудового розслідування даних про особу обвинуваченого та те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної його процесуальної поведінки, а ризики, що стали підставою для застосування такого запобіжного заходу на даний час не зменшились та продовжують існувати.

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор зазначила, що метою продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_6 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, оскільки усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_6 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі вказані особи, знає де вони проживають, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду, а також його результати; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні багатоепізодових кримінальних правопорушень, пов`язаних із вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчиненні у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи і вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченим нових аналогічних злочинів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 у судовомузасіданні щодоклопотання пропродовження застосованогостосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою безвизначення розмірузастави заперечивта просиввідмовити уйого задоволенні,посилаючись навідсутність ризиків.Натомість просивзмінити застосованийстосовно ОСОБА_6 запобіжний західна більшм`який,не пов`язанийіз триманнямпід вартою, враховуючи вікобвинуваченого,його соціальнізв`язки,стан здоров`я,наявне постійнемісце проживаннята те,що вінраніше непритягався докримінальної відповідальності. У випадку ж того, коли суд дійде висновку про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, яка вважає за необхідне продовжити строк застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, думку обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, натомість просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який та визначити розмір застави, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.12.2023 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк якого в подальшому було продовжено ухвалами від 07.02.2024, 02.04.2024, 23.05.2024, 06.06.2024, 30.07.2024, 12.09.2024, 04.11.2024, 23.12.2024, 03.02.2025, 26.03.2025, зокрема, востаннє ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.05.2025, до 10 липня 2025 року.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

Суд вважає, що раніше застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Водночас судвраховує те,що прокуроромта матеріаламикримінального провадженнядоведено,що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.263,ч.ч.1,2ст.263-1,ч.2ст.189,ч.2ст.28ч.4ст.189,ч.2ст.194КК України,одне зяких єособливо тяжкимзлочином таза вчиненняякого передбаченепокарання увигляді позбавленняволі настрок від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окрім того, ризики, визначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризики того, що обвинувачений зможе: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.

Зокрема, ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується зокрема у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення воді на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_9 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами, з метою уникнення від відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_9 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні є те, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, здійснюється дослідження письмових та речових доказів, жоден потерпілий та свідок у межах судового розгляду покази ще не надав. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_9 відомі місця проживання потерпілих та свідків, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду.

Також існує ризик того, що ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які залишаються не відшуканими та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема встановлення особи у співучасті з якою ОСОБА_9 вимагав грошові кошти у потерпілої ОСОБА_10 .

Крім того, спосіб вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вказують на те, що ОСОБА_9 може бути причетний до інших злочинів, вчинених аналогічним способом.

Слід зазначити, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, яким передувала підготовка до їх вчинення та їх подальше приховування, а тому, за таких обставин, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів, є цілком ймовірним.

Також ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних кримінальних правопорушень, пов`язаних з вимаганням грошових коштів, способом підвищеної суспільної небезпеки, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені у різний довготривалий проміжок часу, в результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи обвинуваченого, підвищену суспільну небезпеку.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Разом з тим посилання захисника на вік обвинуваченого ОСОБА_6 , його соціальні зв`язки, стан здоров`я та те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не спростовують суспільну небезпеку особи обвинуваченого та не є обставинами, які зможуть в достатній мірі нівелювати настання існуючих ризиків та забезпечити належну процесульну поведінку останнього.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до переконання, що заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду, враховуючи, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується останній та відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Таким чином, суд з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою без визначення розміру застави, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який та визначення розміру застави, слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на більш м`який та визначення розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 04 вересня 2025 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1