Рішення № 128693758, 08.07.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1812/25

Номер провадження 2/585/770/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

справа № 585/1812/25, провадження № 2/585/770/25

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Роменська міська рада Сумської області,

третя особа : приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Журенко Яна Анатоліївна,

розглянув в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про визнання в порядку спадкування за законом права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками.

Представник позивача: Алфімов Віталій Віталійович, який діє на підставі Довіреності від 13.05.2025.

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Роменської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Журенко Яна Анатоліївна, про визнання в порядку спадкування за законом права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 є її батьком. 03.08.1991 між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб, її прізвище після державної реєстрації шлюбу змінилось на ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і після його смерті відкрилася спадщина. Відповідно до ст. 1261 ЦКУ у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Оскільки інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини, подавши заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусу, тому вона, його донька, своєчасно прийняла спадщину, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №63990060 від 18.03.2021, та являється спадкоємцем на все майно після смерті батька. Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст.1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.07.03.2024 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Журенко Я.А., яка діяла в порядку заміщення приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Селезньової Т.О., було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №101, яким посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 07.03.2024 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Журенко Я.А., яка діяла в порядку заміщення приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Селезньової Т.О., було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №102, яким посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з частки земельної ділянки площею 0,1386 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), якій присвоєно кадастровий номер 5924187900:07:017:0034. 07.03.2024 року зазначений приватний нотаріус видала їй Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №103, яким посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,1989 га, розташованої на території с. Герасимівка Роменського району Сумської області, переданої для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєно кадастровий номер 5924187900:07:017:0032. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2022 року у справі №585/103/22, яке набрало законної сили, визнано за нею в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право засновника Селянського (фермерського) господарства «Пролісок», державну реєстрацію якого проведено 22.04.1992 року, номер запису 16211200000000033, ідентифікаційний код юридичної особи : 21103431. Вона також звернулася до приватного нотаріуса з проханням видати їй Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька на належне йому на підставі Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею №003504, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №5 та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №№199209036, 199219232 від 06.02.2020 року право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками площею 6,00 га, кадастровий номер 5924187900:02:002:0315 та площею 12,80 га, кадастровий номер 5924187900:02:002:0317. Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на право довічного успадковуваного володіння землею. Наведене робить неможливим отримання нею свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку, встановленому Главою 89 «Оформлення права на спадщину» Цивільного кодексу України.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

14.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання (а.с.33).

12.06.2025 підготовче засідання закрито. Справа призначена до розгляду по суті (а.с.71).

Представник позивача подав суду заяву, в якій просив позов задоволити та розглядати справу у його відсутності та без участі позивача (а.с.76).

Відповідач явку представника до суду не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином (а.с.74).

Приватний нотаріус Журенко Я.А. у своїй заяві вказала, що заперечень проти позову не має, у розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с.43) .

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про її народження серія НОМЕР_1 , виданим 17.04.2019 року Роменським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим Роменським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с.9, 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 28.10.2020 року Роменським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.11).

Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняла та оформила позивач, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за №102, виданим на спадкове майно у виді частки земельної ділянки площею 0,1386 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), якій присвоєно кадастровий номер 5924187900:07:017:0034 (а.с.13); Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за №101, на частку житлового будинку АДРЕСА_3 , гіпсоблочного, обкладеного цеглою, зазначеного на плані під літ. А з прибудовами цегляними - літ. а1, а2, житловою площею 84,9 кв.м., загальною площею 153,8 кв.м. та наступними надвірними будівлями і спорудами: ганки цегляні - літ. а3, а4, гаражі піно блок, обкладені цеглою - літ. Б, Г, літня кухня гіпсоблок, обкладена цеглою - ліб.Б1, сараї цегляні - літ. Б2, В, сараї гіпсоблок, обкладені цеглою - літ. Б3, Б4, Б5, літня кухня піно блок, обкладена цеглою - літ. Д2, сарай шиферний - літ. Е, сараї дощані - літ. Ж, Л, сарай металевий - літ. М, погреби під літ. "А" цегляні - літ. П, П1, погріб цегляний - літ. П2, вбиральня шиферна - літ. У, вбиральня металева - літ. У1, огорожа шиферна - №3, ворота металеві - №1, №2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.14) та Свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за №103, яким посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 , спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,1989 га, розташованої на території с. Герасимівка Роменського району Сумської області, переданої для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєно кадастровий номер 5924187900:07:017:0032 (а.с.15).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2022 року у справі №585/103/22, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право засновника Селянського (фермерського) господарства «Пролісок», державну реєстрацію якого проведено 22.04.1992 року, номер запису 16211200000000033, ідентифікаційний код юридичної особи : 21103431 (а.с.16-18).

За життя ОСОБА_2 видано Державний акт у тому, що на підставі рішення Роменської районної Ради народних депутатів Роменського району Сумської області від 14 квітня 1992 року вказаному землеволодільцю надається у довічне успадковувань володіння 18,8 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння. Землю надано у довічне успадковувань володіння для ведення селянського (фермерського) господарства Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №5 (а.с.20-23).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав №199219232 від 06.02.2020 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5924187900:02:002:0315, площею 6 га значиться в користуванні ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею (архівна копія), серія та номер 0033504, видавник Роменська районна рада народних депутатів, згідно публікації в газеті «Тандем-прес» від 29.01.2020 №5 вважається втраченим Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №003504 (а.с.24).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав №199219236 від 06.02.2020 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5924187900:02:002:0317, площею 12,8 га значиться в користуванні ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею (архівна копія), серія та номер 0033504, видавник Роменська районна рада народних депутатів, згідно публікації в газеті «Тандем-прес» від 29.01.2020 №5 вважається втраченим Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №003504 (а.с.25).

При зверненні до приватного нотаріуса з проханням видати Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на належне йому на підставі Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею №003504, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №5 та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №№199209036, 199219232 від 06.02.2020 року право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками площею 6,00 га, кадастровий номер 5924187900:02:002:0315 та площею 12,80 га, кадастровий номер 5924187900:02:002:0317, майно позивач отримала відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на указане спадкове майно.

В судовому засіданні також оглянуто копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на 67 арк., наданої на запит суду приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Журенко Я.А., з якої вбачається, що інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини, подавши заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусу (а.с.43-67).

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо визнання в порядку спадкування за законом права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками, які регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Норми права, застосовані судом:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання(ч. 1 ст.15 ЦК України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24 Конституції України).

Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦКУ у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини 4 ст.263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дослідивши аргументи сторін по матеріалам справи, і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька, ОСОБА_2 , якому за життя на підставі Державного акту , виданого на підставі рішення Роменської районної Ради народних депутатів Роменського району Сумської області від 14 квітня 1992 року , як землеволодільцю надано у довічне успадковуване володіння 18,8 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння. Землю надано у довічне успадковуване володіння для ведення селянського (фермерського) господарства Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №5 (а.с.20-23).

Позивач вчасно звернулась до приватного нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав, та вже отримала відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька на частину належного йому за життя майна (а.с.13, 14, 15).

Проте, при зверненні до приватного нотаріуса з проханням видати Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на належне йому на підставі Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею №003504, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №5 та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №№199209036, 199219232 від 06.02.2020 року право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками площею 6,00 га, кадастровий номер 5924187900:02:002:0315 та площею 12,80 га, кадастровий номер 5924187900:02:002:0317, майно позивач отримала відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на указане спадкове майно.

З Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав №199219236 від 06.02.2020 та №199219232 від 06.02.2025 вбачається про публікацію в газеті «Тандем-прес» від 29.01.2020 №5 оголошення про втрату державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №003504 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.24-29).

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в пунктах 67 - 83 постанови від 20.11.2019 року у справі № 368/54/17:

67. За змістом статей 6, 50 ЗК України 18 грудня 1990 року N 561-XII (у редакції на час його прийняття) у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства). Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

68. Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року, яка втратила чинність на підставі Постанови Верховної Ради України N 2201-XII від 13 березня 1992 року, затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.

69. ЗК України у редакції від 13 березня 1992 року не передбачав такого виду права як довічне успадковуване володіння земельною ділянкою.

70. При цьому відповідно до пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200 «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до ЗК України.

71. Пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

72. У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь - якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу. 73. Конституційний Суд України вважав, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року, потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини 2 статті 14, частини 2 статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

74. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

75. З огляду на викладене, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

76. На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція» та ст. 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид «мирного володіння майном» в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

77. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

78. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

79. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

80. Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

81. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

82. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

83. Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що право довічного користування земельними ділянками, яке мав спадкодавець ОСОБА_2 , може бути визнано, таким що успадковане позивачем ОСОБА_1 , оскільки право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Також судом застосовані норми процесуального права, передбачені ст. ст. 17,18, 76, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Роменської міської ради Сумської області, третя особа : приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Журенко Яна Анатоліївна, про визнання в порядку спадкування за законом права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками площею 6,00 га, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5924187900:02:002:0315 та площею 12,80 га, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5924187900:02:002:0317, які розташовані на території Роменської міської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Роменська міська рада Сумської області, адреса: бул Шевченка, 2 м. Ромни, Сумська область, код ЄДРПОУ 35425618 romen@sm.ukrtel.net.

Відповідач: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Журенко Яна Анатоліївна, яка діє в порядку заміщення приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Селезньової Т.О., адреса: 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Монастирська, 4-Г, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова