Рішення № 128689119, 08.07.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 390/1434/24

Номер провадження 2/404/2944/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропи вницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс», у липні 2024 року, звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором з № CL-281852 від 22.06.2020 року в загальній сумі 152944,84 грн, яка складається з: строкового тіла кредиту в сумі 51823,47 грн, простроченого тіла кредиту в сумі 42045,04 грн, строкових відсотків в сумі 1546,27 грн, та прострочених відсотків в сумі 57530,06 грн. Позов мотивований тим, що 22 червня 2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-281852, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі 118507,72 грн. строком на 60 місяців до 20 червня 2025 року, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені умовами договору. Позичальник своїх зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 152944,84 грн, яка складається з: строкового тіла кредиту в сумі 51823,47 грн, простроченого тіла кредиту в сумі 42045,04 грн, строкових відсотків в сумі 1546,27 грн, та прострочених відсотків в сумі 57530,06 грн. На підставі договору факторингу, укладеного 08 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» набуло право вимоги до боржника за кредитним договором № CL-281852 від 22.06.2020 від 22 червня 2020 року, про що повідомлено боржника. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

В свою чергу відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості (вх. № 6565/24 від 15.07.2024 року), в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог вказав, що у справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісних кредиторів до позивача, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останнього. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаними кредитними договорами складений самим позивачем, і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. Розрахунок містить лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду та не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту. Також, вважає, що сума коштів у розмірі 6000,00 грн за надання правової допомоги є завищеною, неспівмірною із складністю та підлягає зменшенню (а.с. 60-64)

Ухвалою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2024 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України позовні матеріали направлено до Кіровського районного суду міста Кіровограда (а.с. 70).

Відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 390/1434/24, номер провадження 2/404/2944/24 між суддями для її розгляду визначено суддю Кулінка Л.Д.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.75).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 8249 від 05.03.2025 року) про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 85-87).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 83, 94, 100).

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частини першої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 22 червня 2020 року укладено кредитний договір № CL-281852, за умовами якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані у цьому договорі, повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором (а.с. 40-45).

Пунктом 2.1 кредитного договору № CL-281852 від 22 червня 2020 року передбачено, що сума кредиту становить 118507,72 грн.

Строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 20 червня 2020 року (п. 2.3 кредитного договору № CL-281852 від 22 червня 2020 року).

В пункті 2.6 кредитного договору № CL-281852 від 22 червня 2020 року передбачено, що поточний (картковий) рахунок позичальника, на який здійснюється видача кредиту №UA653253650000025203021399477.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору № CL-281852 від 22 червня 2020 року за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних.

Відповідно до пункту 6.2 кредитного договору № 281852 від 22 червня 2020 року позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів, що є додатком № 1 до цього кредитного договору. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 4244 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору.

У додатку №1 до кредитного договору № CL-281852 від 22 червня 2020 року сторони погодили графік платежів за кредитним договором та розрахунок сукупної вартості кредиту, яка становить 254714,13 грн та складається з тіла кредиту в розмірі 118507,72 грн. та процентів за користування кредитними коштами в розмірі 136206,41 грн (а.с. 46).

З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-281852 від 22 червня 2020 року станом на 08 листопада 2023 року вбачається, що така становить 152944,84 грн, з яких: 51823,47 грн заборгованість за тілом кредиту, 42015,04 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1546,27 грн заборгованість за строковими відсотками, 57530,06 грн заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 15).

В подальшому, 08 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» укладено договір факторингу про відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» набуло право вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 до цього договору (а.с. 34-36).

Згідно з додатком №1 до договору факторингу про відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08 листопада 2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-281852 від 22 червня 2020 року у загальному розмірі 152944,84 грн (а.с. 33).

30 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, в якій повідомило ОСОБА_1 про те, що є новим кредитором за кредитним договором №CL-281852 від 22 червня 2020 року та вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вказаної вимоги усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 152944,84 грн (а.с. 29).

Відповідач, всупереч вимогам частини першої статті 81 Цивільного процесуального України, не надав належних та допустимих доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.

Враховуючи те, що сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, в тому числі погодили розмір процентної ставки та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, кредитний договір недійсним судом не визнавався, однак ОСОБА_1 належним чином не виконав умови кредитного договору №CL-281852 від 22 червня 2020 року, не повернув надані йому кредитні кошти в повному обсязі та не сплатив передбачені умовами договору проценти за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим у відповідача склалася заборгованість в розмірі 152944,84 грн, розмір якої ним не спростовано належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 152944,84 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано акт наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 01 квітня 2024 року № 01/04/24 від 31 травня 2024 року (а.с. 51).

В Додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок, що: згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки представником позивача проведена значна робота щодо збирання доказів, з`ясування обставин цієї справи, надання всіх письмових пояснень та заперечень, понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з чим, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» задоволено, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 516, 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» заборгованості за кредитним договором з № CL-281852 від 22.06.2020 року в загальній сумі 152944,84 грн, яка складається з: строкового тіла кредиту в сумі 51823,47 грн, простроченого тіла кредиту в сумі 42045,04 грн, строкових відсотків в сумі 1546,27 грн, та прострочених відсотків в сумі 57530,06 грн, 2422,40 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс», код ЄДРПОУ 43231894, місцезнаходження: 79026, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка Є, будинок № 4, кабінет № 4;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 08.07.2025 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка