Постанова № 128683143, 03.07.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.07.2025Справа № 554/5163/25 Провадження № 3/554/846/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» липня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши об`єднані адміністративні матеріали, що надійшли з УПП в Полтавській області ДПП (адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідоме, громадянина України, місце роботи - невідоме, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,

- за ч.1 ст. 130 КУпАП,

- за ч.7 ст. 121 КУпАП,

- за ч.5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2025 року о 21 годині 40 хвилин в м. Полтава, вул. Європейська, 187А, ОСОБА_1 керував ТЗ Yamaha Jog Vin НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано технічним засобом відеозапису бодікамерою №468829, 468850, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Крім цього, 07 квітня 2025 року о 21 годині 40 хвилин в м. Полтава, вул. Європейська, 187А, ОСОБА_1 керував ТЗ Yamaha Jog Vin НОМЕР_1 , який був не зареєстрований протягом десяти діб з моменту придбання, при обов`язковій його реєстрації, чим порушив п.7 Постанови КМУ №1388; п. 2.9.в; п.30.1 ПДР України. Правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП, вчинене повторно протягом року.

Крім цього, 07 квітня 2025 року о 21 годині 40 хвилин в м. Полтава, вул. Європейська, 187А, ОСОБА_1 керував ТЗ Yamaha Jog Vin НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким ТЗ, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух»; п. 2.1.а ПДР України. Правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП вчинене повторно протягом року.

В судове засідання, призначене на 29.04.2025 року на 10.00 годину, ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв?язку з його хворобою, на підтвердження чого до заяви була долучена довідка від сімейного лікаря, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на лікарняному з 28.04.2025 року з діагнозом «ГРВІ». Заява ОСОБА_1 була судом задоволена.

В судове засідання, призначене на 09.05.2025 року року на 10.45 годину, ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв?язку з його хворобою, на підтвердження чого до заяви була долучена довідка від сімейного лікаря, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на лікарняному з 08.05.2025 року з діагнозом «Гострий бронхіт». Заява ОСОБА_1 була судом задоволена.

В судове засідання, призначене на 24.06.2025 року на 09.30 годину, ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв?язку з його хворобою, на підтвердження чого до заяви була долучена довідка від сімейного лікаря, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на лікарняному з 23.06.2025 року з діагнозом «Остеохондроз попереково-крижаного відділу хребта». Заява ОСОБА_1 була судом задоволена.

В судове засідання, призначене на 03.07.2025 року на 15.00 годину, ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв?язку з його хворобою, на підтвердження чого до заяви була долучена довідка від сімейного лікаря, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на лікарняному з 03.07.2025 року з діагнозом «ГРВІ».

Вирішуючи подане клопотання суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов`язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008, заява 7460/03), суд зазначив, що принципрівностісторін- один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні зопонентом.

Відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що починаючи з квітня 2025 року ОСОБА_1 подає до суду клопотання про відкладення судових засідань у зв`язку з хворобою, поганим самопочуттям та перебуванням на лікарняному, на підтвердження чого надає довідки про те. що лікується у сімейного лікаря з приводу різних хвороб. Вказані клопотання суд задовольняє та відкладає судові засідання для надання можливості ОСОБА_1 особисто прийняти участь у розгляді справ.

В судове засідання, призначене 03.07.2025 року о 15.00 годин, ОСОБА_1 знову не з?являється, від нього вчетверте надходить клопотання про відкладення розгляду справи, у зв?язку з хворобою на «ГРВІ».

Вказане свідчить про те. що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справ в суді.

Вирішуючи подане клопотання, суд вважає необхідним відмовити у його задоволенні, з тих підстав, що, по-перше, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 та ч.7 ст. 121 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, по-друге, суд неодноразово задовольняв клопотання про відкладення, надаючи можливість правопорушнику особисто прийняти участь в судовому розгляді та висловити свою позицію щодо протоколів, складених відносно нього, по-третє, за час перебування справ на розгляді в суді, ОСОБА_1 мав можливість направити на адресу суду письмові пояснення по суті справ, однак цього не зробив, по-четверте, неодноразові хвороби ОСОБА_1 виникають, виключно на час призначення судових засідань, що розцінюється судом, як використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи.

Крім того, суд зазначає, що аідповідно до вимог ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ч.5ст.126та ч.7ст.121 КУпАП,розглядаються уп`ятнадцятиденний строкз дняодержання органом(посадовоюособою),правомочним розглядатисправу,протоколів проадміністративні правопорушеннята іншихматеріалів справ.

Оскільки, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справ, причина його неявки в судове засідання для розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 та ч.7 ст. 121 КУпАП, хоча і є поважною, проте, враховуючи можливість, передбачену ч.2 ст. 268 КУпАП, розглянути відповідні справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також для забезпечення розгляду справ в розумний строк, з дотриманням вимог ч.2 ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справи про адміністративні правопорушення за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справах доказів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАПзавданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд вважає необхідним об`єднати адміністративні матеріали №554/5163/25 (провадження №3/554/846/2025), №554/5710/25 (провадження №3/554/907/2025) та №554/5711/25 (провадження №3/554/908/2025) у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру №554/5163/25 (провадження №3/554/846/2025) та розглядати вказані справи одночасно.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 121 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293864 від 08.04.2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №538432 від 24.10.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ч.ч. 5,6 ст. 121, ч.ч. 1,2 ст.126 КУпАП; довідкою УПП в Полтавській області від 08.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 24.10.2024 року за ч.6 ст. 121 КУпАП, постанова БАД №538432, штраф сплачено; відеозаписами події.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченихчастиною шостоюцієї статті, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку.

Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №293882 від 08.04.2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №538432 від 24.10.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ч.ч. 5,6 ст. 121, ч.ч. 1,2 ст.126 КУпАП; довідкою УПП в Полтавській області від 08.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 24.10.2024 року за ч.2 ст.126 КУпАП, постанова БАД №538432, штраф 3400 грн. (сплачено); довідкою УПП в Полтавській області від 08.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; відеозаписами події.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №538432 від 24.10.2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.ч. 5,6 ст. 121, ч.ч. 1,2 ст.126 КУпАП до штрафу у розмірі 3400 грн.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Також, адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР Українипередбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ країни № 1103 від 17.12.2008.

Згідно п.п.2,6,7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі закладохорони здоров`я).

Вказані норми мітяться також у відповідному Порядку, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №293838 від 08.04.2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.04.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявні ознаки сп?яніння: розширені зіниці очей, неприродна блідість, підвищена жвавість; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4449451 від 08.04.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП; довідкою УПП в Полтавській області від 08.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; відеозаписами події.

Отже, з аналізу наданих до справи доказів вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Жодних письмових пояснень чи заперечень на процедуру проведення огляду, складені протоколи від ОСОБА_1 не надходило.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на характер вчинених правопорушень та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що керування ТЗ особою, яка не має права керувати таким ТЗ та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проведення огляду на стан сп`яніння є грубими порушеннями та мають підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2025 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 36, 40-1, ч.7 ст. 121, ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати адміністративні матеріали №554/5163/25 (провадження №3/554/846/2025), №554/5710/25 (провадження №3/554/907/2025) та №554/5711/25 (провадження №3/554/908/2025) у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру №554/5163/25 (провадження №3/554/846/2025).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 121, ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохіддержави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номеррахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; кодкласифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 /п`ять/ років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягувач УПП в Полтавській області ДПП (Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувач ТУ ДСА України у Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ - 26304855).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 03 жовтня 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: А.В. Сметаніна