Рішення № 128682866, 30.06.2025, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1259/24

Номер провадження 2/525/69/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2025 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

представника позивача Давиденко К.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чуй А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" Миргородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, -

встановив:

В жовтні 2024 року позивач КП "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" Миргородської міської ради звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 28129,57 грн. та судового збору, та зобов`язання відповідача по справі забезпечити представникам позивача доступ до житла для зняття контрольних показань вузла обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що КП "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" забезпечує постачання комунальних послуг споживачу ОСОБА_1 у житлове приміщення (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1 . Облік кількості спожитого здійснюється за єдиним особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим для фіксації коштів, що надходять за послуги. Станом на 31 липня 2024 року відповідач заборгував КП "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" за отримані комунальні послуги в сумі 26151,38 грн., яка складається з заборгованості по холодному водопостачанню, водовідведенню та плати за абонентське обслуговування в сумі 526,57 грн., заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування в сумі 25588,81 грн. Рішенням Миргородської міської ради від 24 травня 2023 року № 110 КП "Миргородтеплоенерго" та КП "Миргородводоканал" були припинені в результаті реорганізації шляхом приєднання до КП "Тепловодсервіс" та установлено, що КП "Тепловодсервіс" є правонаступником майна, прав та обов`язків цих підприємств. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28129,88 грн., яка складається з заборгованості по холодному водопостачанню, водовідведенню та плати за абонентське обслуговування в сумі 526,57 грн., заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування в сумі 25588,81 грн., у відповідності до ст. 625 ЦК України, інфляційних витрат в сумі 1438,44 грн., 3 % річних в сумі 540,06 грн., та судові витрати в розмірі 3 028 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання (а.с. 27).

28.10.2024 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача повністю відхиляє, вважає позов необґрунтованим, незаконним, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач не укладав договір № 00322270 з індивідуальним споживачем від 30.10.2020, оскільки у змісті договору відсутній його підпис. Розрахунок заборгованості КП "Тепловодсервіс" не відповідає дійсності. Також відповідачу не відомо про рішення Миргородської міської ради від 24 травня 2023 року № 110 про те, що КП "Миргородтеплоенерго" та КП "Миргородводоканал" були припинені в результаті реорганізації шляхом приєднання до КП "Тепловодсервіс" та те, що КП "Тепловодсервіс" є правонаступником майна, прав та обов`язків цих підприємств. Оскільки позивач ставить вимоги про стягнення заборгованості за період з вересня 2021 року по липень 2024 року, то позивач пропустив строк звернення до суду (а.с. 33-64).

В судовому засіданні представник позивача КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради Давиденко К.Ю. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на пояснення та обставини викладені в змісті позовної заяви та інших письмових доказах, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача з огляду на пояснення та обставини зазначені в змісті відзиву на позовну заяву та письмових доказах долучених до матеріалів справи.

Представник відповідача Чуй А.І. в судовому засіданні підтримав думку відповідача, заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача з огляду на пояснення та обставини зазначені в змісті відзиву на позовну заяву та письмових доказах долучених до матеріалів справи

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.37)

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг. Отримує послугу з постачання теплової енергії, холодної та гарячої води квартири за адресою: АДРЕСА_1 безперебійно, обліковий рахунок № НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами по справі.

В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають дві фізичні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач по справі, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина відповідача, що не заперечується сторонами на справі (том 1 а.с. 165).

Відповідач по справі у судовому засіданні не заперечував те, що є споживачем комунальних послуг з по холодному водопостачанню, водовідведенню, постачанню теплової енергії, облік яких здійснюється відповідно до встановлених в будинку приладі обліку. Облік по холодному водопостачанню по приладу обліку лічильник КВ-1,5 DIN 15, номер лічильника №648837, дата останньої повірки 16.052024 року, показник на час повірки 00278, який встановлено в квартирі відповідача (том 1 а.п. 184). Облік теплової енергії здійснюється по Загальнобудинковому Лічильнику Тепла для обліку опалення на багатоквартирний будинок, що встановлену в місці загального користування за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд звертає свою увагу на те, що відповідно ДЕТАЛЬНОЇ розшифровки по водопостачанню та водовідведенню (том 1 а.с. 185, 186) та результатів повірки лічильника (том 1 а.с. 184), абонент ОСОБА_1 відповідач по справі, за період з 01.11.2023 року по 01.06.2023 року, показник лічильника на 01.11.2023 року 00279, показник лічильника на 16.05.2024 року 00278, показник лічильника на 01.06.2024 року 00278, не використав жодного кубічного метра холодної води за більше ніж 07 місяців споживання житлово-комунальних послуг, що враховується судом при перевірки розрахунків заборгованості.

Відповідач особисто договір про надання житлово-комунальних послуг з позивачем не підписував, позицію щодо не підписання суду не пояснив, даний факт враховується судом при аналізі правовідносин між сторонами по справі та наявності інших домовленостей між сторонами.

Суд також бере до уваги те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за реально надані послуги.

24 травня 2023 року рішенням Миргородської міської ради № 110 "Про реорганізацію Комунальних підприємств "Миргородтеплоенерго" та "Миргородводоканал" Миргородської міської ради», припинено комунальне підприємство "Миргородтеплоенерго" Миргородської міської ради в результаті реорганізації шляхом приєднання до комунального підприємства "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради та установлено, що КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради, юридична адреса: вулиця Якова Усика, будинок 7, місто Миргород Полтавської області, ЄДРПОУ 45136285, є правонаступником майна, прав та обов`язків КП "Миргородтеплоенерго" (том 1 а.с. 8).

Рішенням Миргородської міської ради від 27 липня 2023 року № 229 "Про затвердження передавальних актів та унормування діяльності Комунального підприємства "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради» затверджено передавальний акт Комунального підприємства "Миргородтеплоенерго" Миргородської міської ради, складений станом на 24.07.2023 комісією з реорганізації КП "Миргородводоканал" (том 1 а.с. 9).

КП "Тепловодсервіс" на особистому сайті https://mirtvs.pl.ua/ опублікував типові публічні договори про надання послуги з постачання теплової енергії , гарячої води а також про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (а.с. 10-12).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Таким чином, договір про надання послуг з постачання теплової енергії, договір про надання послуг з постачання гарячої води, договір про надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Типові договори з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії, договір про надання послуг з постачання гарячої води, договір про надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

КП "Миргородтеплоенерго" Миргородської міської ради як виконавець послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, згідно "Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 в 21 липня 2005 року, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надавало боржнику послуги з теплопостачання.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної гарячої води і водовідведення", послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на підставі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Положення вказаного Закону свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про надання послуги з постачання теплової енергії. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з постачання теплової енергії може бути у вигляді мовчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Статтями 67, 68 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електроенергію, теплопостачання) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст.ст. 610, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки.

Проаналізувавши вказані вище правові норми, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача по справі наданих відповідачу житлово-комунальних послуг.

В судовому засіданні судом детально проаналізовано ОБОРОТНУ відомість абонента ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка містить інформацію про відповідні періоди, розмір нарахованих та сплачених сум за відповідними видами житлово-комунальних послуг, та вважає її такою, що відповідає об`єктивні дійсності, що підтверджує наявність заборгованості за спожиті комунальні послуги у відповідача.

Між тим, суд не погоджується із вимогою позивача про стягнення з відповідача заборгованості по холодному водопостачанню, водовідведенню та плати за абонентське обслуговування в сумі 526,57 гривень, зазначаючи наступне.

Позивач, звертаючись із позовом до відповідача стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, просить стягнути заборгованість за фактично надані послуги по холодному водопостачанню, водовідведенню та послуги з постачання теплової енергії.

Судом встановлено, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає відповідач ОСОБА_1 , були встановлені прилади обліку як теплової енергії, так і водопостачанню.

Відповідно до відомості щодо взаємних розрахунків між виконавцем КП "ТПЕЛОВОДСЕРВІС" та отримувачем ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 31.07.2024, показник приладу обліку № 648837/Холодна вода станом на 31.07.204 року вказано 280 (а.с.123-124).

Позивачем зазначається, що нарахування відповідачу оплати за надані послуги за холодне водопостачання за вказаний вище період здійснювалося відповідно до встановлених тарифів за холодне водопостачання.

Аналіз ДЕТАЛЬНОЇ розшифровки по водопостачанню та водовідведенню (том 1 а.с. 185, 186) та результатів повірки лічильника (том 1 а.с. 184), абонент ОСОБА_1 відповідач по справі, за період з 01.11.2023 року по 01.06.2023 року, показник лічильника на 01.11.2023 року 00279, показник лічильника на 16.05.2024 року 00278, показник лічильника на 01.06.2024 року 00278, не використав жодного кубічного метра холодної води за більше ніж 07 місяців споживання житлово-комунальних послуг, що враховується судом при перевірки розрахунків заборгованості.

Сторона позивача звертається до суду з вимогою щодо стягнення саме наданих відповідачеві комунальних послуг, вказуючи, що в період з березня 2024 року по квітень 2024 року, за три місця відповідачеві було нараховані відповідні суми згідно з чинними нормативами, місячна норма споживання холодної води на одну особу, так як лічильник яким користувався відповідач не пройшов повірку, а саме: за березень 2024 року нараховано 725,59 гривень, квітень 2024 року нараховано 683,37 гривень, травень 2024 року нараховано 725,59 гривень з наступним перерахунком вказаних сум в сторону зменшення суми на (-738,31 гривень).

Суд, звертає увагу на те, що відповідач не погоджувався в судовому засіданні, що пропустив термін повірки лічильника, матеріали справи не містять відомостей про те, коли було здійснено попередню повірку лічильника, 17.05.2024 року при здійсненні повірки лічильника холодної води КВ-1,5 DIN 15, номер лічильника №648837, даний лічильник при повірці не знімався з місця його встановлення, а здійснювався на місці експлуатації, не визнавався рішенням уповноваженої організації з повірки ТОВ ЕТАЛОН-АСП, як такий що потребує калібрування, здійснює вимірювання з похибкою, яка перебільшує допустиму, тому суд приходить до висновку з урахуванням принципу справедливості, що здійснені нарахування за період з березня 2024 року по квітень 2024 року, які здійснено за нормативами споживання, які встановлені місцевою владою, слід виключити з розрахунку заборгованості та використовувати виключно розрахунки на підставі фактичного споживання, що здійснено на основі приладів обліку, а тому суд виключає вказані нараховані суми з розрахунку заборгованості та вважає, що на день розгляду справи по суті відповідач не мав заборгованості за спожиті комунальні послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Щодо стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги по постачанню теплової енергії, то вказана заборгованість підтверджена належними письмовими доказами по справі, і складає 23978,29 гривень, з урахуванням відсутності заборгованості за послуги по холодному водопостачанню, водовідведенню та плати за абонентське обслуговування та не прийняті судом нараховано здійснених на рахунок відповідача по нормам споживання в сумі 2134,55 гривень за відповідні три місяці 2024 року.

Щодо аргументації відповідача, що ним було здійснено ПОВНУ оплату комунальних послуг, то суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, у цивільних справах відповідач має довести факт сплати грошових коштів, якщо це є предметом спору. Тобто, якщо позивач стверджує, що відповідач не сплатив певну суму, відповідач повинен надати докази, які підтверджують факт оплати.

Судом повністю проаналізовано зміст наданих в судовому засіданні квитанцій про сплату комунальних послуг стороною відповідача (том 1 а.с. 38-64), з відповідними сумами зарахувань зазначеними в ОБОРОТНІЙ відомості абонента ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , і зроблено висновок, що оборотна відомості містить всі відомості про відповідні суми, які були сплачені відповідачем на рахунок позивача по справі.

Щодо позиції відповідача, що він не погоджується із розміром тарифів, які використовуються при розрахунку наданих відповідачеві комунальних послуг, то суд вважає, що його не згода ґрунтується на вільному тлумаченні різних нормативних актів, що регулюють правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належить встановлення нормативів (норм) споживання комунальних послуг.

Так, рішеннями виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії КП "Миргородтеплоенерго" № 168 від 26.10.2023, були встановлені норми постачання теплової енергії на вищезазначений період.

Відповідно до норм Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" повноваження по встановленню тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), належать зазначеній Комісії.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" до її повноважень належить формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики, реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, керуючись положеннями Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", КП "Миргородтеплоенерго" здійснює нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення на підставі тарифів, затверджених НКРЕКП.

Таким чином, нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" здійснює у встановленому чинним законодавством порядку та на підставі затверджених тарифів та норм водоспоживання/показань засобів обліку.

Щодо позиції сторони відповідача, що саме сторона позивача повинна платити за повірку лічильника КВ-1,5 DIN 15, номер лічильника №648837, який встановлено в його квартирі, то суд зазначає, що з 09 листопада 2017 року до Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність" внесені зміни, періодична повірка, обслуговування та ремонт лічильників води та тепла здійснюються за рахунок власників цих приладів обліку, якщо інше не передбачено договором, а тому плату за повірку лічильника повинен здійснювати відповідач по справі.

Щодо стягнення з відповідача сум на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 1438,44 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 540,06 грн.

Суд погоджується із визначеними періодами щодо інфляційних нарахувань з огляду на таке.

Відповідно до Постанови КМУ від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

Позивачем під час здійснення розрахунку трьох процентів річних, індексу інфляції, на які поширювалась заборона здійснення вказаних нарахувань.

Правильність наданих позивачем розрахунків сум заборгованості трьох процентів річних, індексу інфляції судом не заперечується.

Між тим, судом здійснено відповідні перерахунки з урахуванням зменшення заборгованості, а саме її зменшення на відповідні суми, які були не враховані судом, а саме: за березень 2024 року нараховано 725,59 гривень, квітень 2024 року нараховано 683,37 гривень, травень 2024 року нараховано 725,59 гривень, на які суд зменшує відповідні суму заборгованості за відповідний період. Тому при розрахунку суд приймає загальний розмір заборгованості за період з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року 25118,00 гривень, за період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року 24563,60 гривень, за період з 01.05.2024року по 31.07.2024 року 23978,29 гривень, із врахуванням зменшення, суд присуджує до стягнення відповідні суми інфляційних витрат за період з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року 129,23 гривень, за період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року 49,13 гривень, за період з 01.05.2024року по 31.07.2024 року 674,56 гривень, із врахуванням зменшення, суд присуджує до стягнення відповідні суми 3 % річних в сумі за період з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року 65,67 гривень, за період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року 60,40 гривень, за період з 01.05.2024року по 31.07.2024 року 180,82 гривень.

З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє частково позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 23978,29 гривень, тому вимога про стягнення інфляційний витрат та 3% річних підлягаю частковому задоволенню в розмірі 1370,76 грн. - інфляційні витрати; 518,27 грн- 3% річних.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача по справі забезпечити представникам позивача доступ до житла для зняття контрольних показань вузла обліку, то суд приходить до висновку, що ця вимога не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 30 Конституції України гарантується кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 ЦК України, житло фізичної особи є недоторканним.

Відповідно доч.1ст.386ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.

У разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення представника споживачів (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку) з показаннями вузла комерційного обліку через інтерфейс такого вузла обліку та всіх споживачів через електронну систему обліку розрахунків споживачів.

Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.

Зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць.

Між тим, стороною позивача на час розгляду справи не надано суду визначеного графіка зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії відповідальною особою КП "ТЕПЛОВОДСЕРВІС", зокрема, визначені дні та години місяця, періодичність зняття показань вузла обліку, що позбавляє суд можливості задовольнити заявлену вимогу позивача про доступ до житла відповідача для зняття контрольних показань вузла обліку.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 25867,32 грн., тобто 91,96 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 2784,45 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263-265, 268, 273, суд, -

вирішив:

Позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" Миргородської міської ради, місцезнаходження юридичної особи: провулок Луговий, будинок 11, місто Миргород, Полтавська область, ідентифікаційний код юридичної особи 45136285, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" Миргородської міської ради,ідентифікаційний кодюридичної особи45136285, заборгованість за отримані комунальні послуги в сумі 25867,32 (двадцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 32 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОВОДСЕРВІС" Миргородської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 45136285, судові витрати в сумі 2784,45 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 45 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 08.07.2025 року.

Суддя Ю.І. Ячало