Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа № 293/582/25
Провадження № 2/293/395/2025
08 липня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
УСТАНОВИВ:
Процесуальні дії по справі.
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.12.2020 у розмірі 44494,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору про надання банківських послуг №б/н від 02.12.2020.
21.05.2025 суд, у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України, отримав з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь за № 1400769 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 21.05.2025 суд прийняв позовну до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд справи по суті призначив на 17.06.2025.
Ухвалою від 17.06.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 17.06.2025, суд відклав розгляд справи на 08.07.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору про надання банківських послуг № б/н від 02.12.2020.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав власноруч на планшеті паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно яких погодив тип кредиту та розмір кредитного ліміту, строк кредитування та процентну ставку та,зокрема, свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Позивач вказує, що на підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 10/24, тип Універсальна, згодом, додатково отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії 06/25, тип - Універсальна, та 10.04.2023 підписав власноруч Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії 04/27, тип Універсальна GOLD.
Дію укладеного між сторонами договору позивач підтверджує фактом користування відповідачем кредитним лімітом.
Пояснює, що в порушення узятих на себе зобов`язань станом на 30.04.2025, відповідач з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості допустиив прострочення виконання зобов`язань за договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 44494, 34 грн, що становить тіло кредиту.
У судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Позивач повноважного представника у судове засідання не направив, при звернені до суду у прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує проти розгляду справи без участі представника позивача та не заперечує щодо винесення заочного рішення у разі неявки у судове засідання відповідача (а.с.7). Крім того повноважним представником подане клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.33).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання від 08.07.2025 не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Виклик відповідача до суду здійснювався судом шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Однак, на адресу суду повернулась судова повістка про виклик відповідача до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.160,167).
Відповідно до пункту 4 частини восьмоїстатті 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, оскільки довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду та, зокрема, свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; та правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18.
Як встановлено, частиною 8статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із ч.1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.280,281 ЦПК Українисуд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5ст. 259 ЦПК України,занесена до протоколу судового засідання від 08.07.2025.
Відповідно до ч.4ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5ст.12 ЦПК Українистворив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихЦПК України.
Згідно із ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
02.12.2020 ОСОБА_1 (відповідач) ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 95-109,134-138).
У заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг сторони погодили тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
В межах вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент -
кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 10/24, тип Універсальна, кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії 06/25, тип Універсальна.
10.04.2023відповідач підписавзаяву проприєднання доУмов таПравил наданнябанківських послуг(а.с.110-133),згідно ізякою міжАТ КБ"ПриватБанк"та ОСОБА_1 погоджені Умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" GOLD/тип кредитута розміркредитного ліміту:відновлювана кредитналінія до200000грн,тип кредитноїкарти:картка "УніверсальнаGOLD"; строк кредитування -12 місяців з пролонгацією; процента ставка, відсотків річних 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для кого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа(включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту та ін.
За погодженими умовами відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії 04/27, тип Універсальна GOLD.
Згідно банківської виписки по рахунку за договором б/н за період з 01.12.2020 по 30.04.2025 суд встановив, що відповідач користувався наданими позивачем кредитними картками та відповідно кредитними коштами (а.с.63-94).
Відповідно до розрахунку позивача у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань відповідачем станом на 30.04.2025 заборгованість до стягнення з відповідача заявлена у розмірі 44494,34 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту.
Оскільки відповідач допустив порушення прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором б/н від 02.12.2020, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами склалися у зв`язку з підписанням відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 02.12.2020.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02.12.2020.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення такого спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту, а також факт укладення договору на умовах зазначених позивачем.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ Приватбанк).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Визначальним є додержання письмової форми договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (відповідач) з умовами договору б/н від 02.12.2020, зокрема, і зміною його умов від 10.04.2023 був ознайомлений та підписав договір.
За умовами договору сторонами погоджено тип кредиту сума/ліміт/кредиту, строк кредитування, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.
ОСОБА_1 (відповідач) власним підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
Отже,підписання договору у виді заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно доч.2ст.1056-1ЦК Українирозмір процентів,тип процентноїставки (фіксованаабо змінювана)та порядокїх сплатиза кредитнимдоговором визначаютьсяв договорізалежно відкредитного ризику,наданого забезпечення,попиту іпропозицій,які склалисяна кредитномуринку,строку користуваннякредитом,розміру обліковоїставки таінших факторівна датуукладення договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами
Суд встановив, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір, однак умови договору порушив. Зворотного відповідач не доведено.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем також не спростований.
Розмір заявленої до стягнення заборгованості за договорами за тілом кредитупідтверджується наданим суду розрахунком заборгованості.
На час розгляду справи судом, відповідач заборгованість перед позивачем не сплатив та відповідних доказів до суду не подав.
В ході вирішення спору відповідач, фактичнихобставин справи не оспорив та правомірність розрахунку не спростував, як і не надавсвого розрахунку заборгованості.
З урахуванням наведених норм закону та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, розрахунок вимог є арифметично вірним та таким, що ґрунтується на умовах договору та чинного законодавства, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до норм закріплених уст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
У порядку ст.141ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5,12,13,79,81,91,141,258,259,263-265,268,272,273,293,280-284,354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса зареєстрованогомісця проживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_4 )на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (адреса місця знаходження: вул. Грушевського, буд.1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570)
- 44 494,34 грн заборгованості за тілом кредиту;
- 2422,40 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (адреса місця знаходження: вул. Грушевського, буд.1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Людмила ЛОСЬ
Судове рішення № 128681965, Черняхівський районний суд Житомирської області було прийнято 08.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 293/582/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: