Рішення № 128677105, 07.07.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1443/25

Провадження № 2/715/482/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_2 до Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє мати (представник позивача) ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . За життя померлий склав заповіт на користь онука, яким все своє майно заповів йому.

У передбачений законодавством шестимісячний строк позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ротар М.М. за оформленням спадкових прав свого малолітнього сина та відкрила спадкову справу 26 серпня 2024 року.

У зв`язку із цим позивачка 24 січня 2025 року звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно померлої. На що нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документу про належність будинку померлому, а також не підтверджено факт родинних відносин між онуком та дідусем, тому було рекомендовано звернутися до суду з метою визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Крім того під час дослідження наявних у позивачки документів було виявлено розбіжності у написанні імені спадкодавця та по батькові батька малолітнього сина - спадкоємця у правовстановлюючих документах, а саме у свідоцтві про народження сина записано в графі батько ОСОБА_4 , у свідоцтві про шлюб записано, що у шлюб вступив ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у свідоцтві про смерть спадкодавця зазначено, шо помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зважаючи на вказані розбіжності не підтверджується, що померлий був батьком ОСОБА_5 та дідусем його сина - ОСОБА_2 , відсутність родинного зв`язку унеможливлює застосування нульової ставки як родича першого ступеня споріднення.

На підставі вищевикладеного, різниця у написанні імені та по батькові матері позивача є наслідком помилкового перекладу з російської, якою було складено усі правовстановлюючі документи за часів СРСР, на українську мову, з боку осіб, які після закінчення існування держави СРСР заповнювали та видавали документи українською мовою.

Тому просить суд, ухвалити рішення, яким:

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності у порядку спадкування за заповітом на майно померлого ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами літ. А (заг. пл. 106,8 кв.м, житл. пл. 41,3 кв.м), гараж літ.Б, літня кухня літ.В, сараї літ.Г,Е,Є,З,І, погріб літ. Д, навіс літ. Є, убиральня літ. Ж, колодязь №1, огорожа №2-8, вимощення №1,11, розташовані у АДРЕСА_1 ;

- встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був дідусем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд позов задовольнити, а справу розглянути у її відсутності.

В судове засідання представник відповідача Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, проте сільська рада надала суду листа, в якому позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє мати (представник позивача) - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . За життя померлий склав заповіт на користь онука, яким все своє майно заповів йому.

У передбачений законодавством шестимісячний строк позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ротар М.М. за оформленням спадкових прав свого малолітнього сина та відкрила спадкову справу 26 серпня 2024 року.

У зв`язку із цим позивачка 24 січня 2025 року звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно померлої. На що нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документу про належність будинку померлому, а також не підтверджено факт родинних відносин між онуком та дідусем, тому було рекомендовано звернутися до суду з метою визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Згідно довідки Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 617 від 07.05.2025 року, будинок АДРЕСА_1 належав померлому.

При таких обставинах, у відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно висновку № 13/25 експертного технічного обстеження будівель та споруд, складеного 03 березня 2025 року Приватним підприємцем ОСОБА_6 будівництво житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 проведено з дотриманням державних будівельних, протипожежних, санітарних норм і подальша їх експлуатація за призначенням можлива, але потребує ремонту, який найдоцільніший на цій стадії.

Крім того під час дослідження наявних у позивачки документів було виявлено розбіжності у написанні імені спадкодавця та по батькові батька малолітнього сина - спадкоємця у правовстановлюючих документах, а саме у свідоцтві про народження сина записано в графі батько ОСОБА_4 , у свідоцтві про шлюб записано, що у шлюб вступив ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у свідоцтві про смерть спадкодавця зазначено, шо помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зважаючи на вказані розбіжності не підтверджується, що померлий був батьком ОСОБА_5 та дідусем його сина - ОСОБА_2 , відсутність родинного зв`язку унеможливлює застосування нульової ставки як родича першого ступеня споріднення.

На підставі вищевикладеного, різниця у написанні імені та по батькові матері позивача є наслідком помилкового перекладу з російської, якою було складено усі правовстановлюючі документи за часів СРСР, на українську мову, з боку осіб, які після закінчення існування держави СРСР заповнювали та видавали документи українською мовою.

Згідно довідок виданих Карапчівською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області від 01.04.2025 року за №466, 467 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно являється батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя села Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області. А також підтверджується те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 від 24.08.1982 року народження, є однією і тією ж особою. Інших осіб з аналогічними анкетними даними в селі Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області немає і не було.

Оскільки спадкодавець за життя не встиг оформити право власності на майно - то позивач змушений звертатись до суду з відповідним позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Отже, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для неї юридичне значення, оскільки надає можливість належним чином оформити майнові права.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, ст. ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1258, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області був дідусем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя с. Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності у порядку спадкування за заповітом, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами літера «А» (загальною площею 106,8 кв.м, в тому числі житловою площею 41,3 кв.м), терасу літ. «А1» гараж літера «Б», літню кухню літера «В», сараї літери «Г», «Е», «З», «И», «І», погріб літера «Д», навіс літера «Є», убиральня літера «Ж», колодязь №1, огорожу №2-8, вимощення №І, ІІ, що розташовані у АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 07 липня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: