Рішення № 128669670, 07.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13240/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження роз`єднану адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Одеського квартирно-експлуатаційного управління (далі відповідач) у якому, просить

- визнати протиправними дії Одеського квартирно-експлуатаційного управління щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 29.06.2022р. по 18.03.2024р. грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

- зобов`язати Одеське квартирно-експлуатаційне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 29.06.2022р. по 18.03.2024р. грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2022 році - Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022р., у 2023 році -Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023р., у 2024 році - Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік станом на 01.01.2024р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017р. № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.

II. Позиція сторін

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача вказує, що в період проходження позивачем служби у відповідача з 29.06.2022 р. по 18.03.2024 р. нарахування та виплата грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільнення зі служби, грошової компенсації за всі невикористані за час проходження військової служби дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій здійснювалась у зменшеному розмірі, оскільки розмір посадового окладу та окладу за військовим званням визначався йому шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт. Вважаючи, вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

17.05.2024 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вважає, що починаючи з 20.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, відтак позовні вимоги за період з 20.05.2023 по 18.03.2024 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, зокрема: довідку (або інформацію) про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, застосований при розрахунку основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача за відповідні спірні періоди.

Ухвалою суду 30.08.2024 року роз`єднано позовні вимоги у даній справі, шляхом виділення в окреме самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 в період з 29.06.2022 р. по 18.03.2024 р. проходив військову службу у Південному територіальному управлінні внутрішнього аудиту (після перейменування 4 територіальному управління внутрішнього аудиту м. Одеса), що підтверджується наказом начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 29.06.2022 №136 та наказом начальника 4 територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 18.03.2024 №85.

Фінансове забезпечення Південного територіального управління внутрішнього аудиту (4 територіального управління внутрішнього аудиту (м. Одеса)) здійснювалося Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса, яке з 02.06.2023р. перейменовано на Одеське квартирно-експлуатаційне управління.

26.03.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання довідки про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби з 29.06.2022 по 18.03.2024, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення у тому числі допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; довідки-розрахунку виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та відпустки як учаснику бойових дій.

08.04.2024 року Одеське квартирно-експлуатаційне управління листом № 1659 на звернення представника позивача надав запитувані довідки:

- довідка про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.06.2022 по 18.03.2024 ;

- розрахунок грошової допомоги ОСОБА_1 при звільненні з військової служби;

- розрахунок компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні щорічної відпустки;

-розрахунок компенсації ОСОБА_1 за додаткову відпустку, як учаснику бойових дій.

Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.06.2022 р. по 18.03.2024 р. та інших виплат, у т.ч. грошової допомоги для оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2024 роки, а також одноразової допомоги при звільнення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII), яким передбачено, зокрема

- військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. ( частина 1 статті 2 Закон № 2232-XII),

- гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами. ( стаття 40 Закону № 2232-XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема, -

- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII );

- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII );

- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).

- військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення…. ].( пункт 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII );

- у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки". ( абзац третій пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII );

- військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах …… ] ( пункт 2 статті 15 Закону № 2011-XII ).

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень ( примітка Додатку 14 до Постанови №704).

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала чинності 20.05.2023 р.

Так, абзац перший пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 260).

- грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги. ( пункт 2 розділу І Порядку № 260)

- грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). ( пункт 8 розділу І Порядку № 260)

- виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. ( пункт 16 розділу І Порядку № 260)

VI. Оцінка суду.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку свідчить, що грошове забезпечення складається з посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються згідно постанови КМ України № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.

При цьому, пунктом 4 постанови КМ України № 704 у первинній редакції було передбачено щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року),

В подальшому, постановою КМ України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, пунктом 4 постанови КМ України № 704 було визначено щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.

При цьому, з 29 січня 2020 року згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість, у зв`язку з набранням чинності 20.05.2023 р. постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Ключовим питанням у даній справі є правомірність розрахунку відповідачем у спірний період з 29.06.2022 р. по 18.03.2024 р. грошового забезпечення та пов`язаних з ним інших видів виплат, у т.ч. при його звільненні, шляхом застосування в якості розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом встановленого на 01 січня 2018 року згідно положення пункту 4 постанови КМУ № 704.

При вирішенні даних спірних правовідносин суд зазначає, що у цій категорії справ існує усталена та послідовна практика Верховного Суду, яка відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів підлягає застосуванню.

Так, Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; .

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п. 4 Постанови КМУ №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «;Про Державний бюджет України на 2021 рік», «;Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «;Про Державний бюджет на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Аналогічний підхід Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду застосував також у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21, від 10 січня 2023 року у справі № 440/1185/21, від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21, від 28 березня 2024 року по справі № 160/8290/23, від 25 квітня 2024 року по справі №240/16735/21 та ін.

При цьому, як вже зазначалось вище, у зв`язку з набранням чинності 20.05.2023 р. постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відтак, враховуючи існуючу чисельну та сталу позиція Верховного Суду посадовий оклад та оклад за військовим званням у період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 року мав визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 1 січня 2018 року, оскільки з 01.01.2020 вказаний розмір був збільшено, внаслідок чого настала подія підвищення розміру грошового забезпечення.

Повертаючись до обставин цією справи відповідачем не заперечується, що грошове забезпечення позивача у спірний період з 29.06.2022 р. по 18.03.2024 р. обчислювалось відповідно до вимог п. 4 Постанови № 704, в редакції постанови КМ України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, а саме із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн.

Як зазначалось вище, грошове забезпечення, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення - посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. Щомісячні додаткові види грошового забезпечення, до яких належать підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. ( пункт 2 розділу І Порядку № 260).

При цьому, з наявної у справі Довідці від 05.04.2024 за № 1531 про нараховане та виплачене грошове забезпечення та додаткові його види за період з 29.06.2022 по 18.03.2024, то були нараховані такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років, надбавки; доплати; винагорода, премія.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно здійснено позивачу у спірний період з 29.06.2022 по 19.05.2023 року нарахування та виплату грошового забезпечення, розрахованого виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а відтак такі дії є протиправними.

З огляду на вказане та враховуючи, що у спірний період після 20.05.2023 року діяла вказана норма п. 4 постанови КМУ №704, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, то не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом відповідно станом на 01 січня календарного року у період з 20.05.2023 по 18.03.2024 рік.

Щодо правомірності нарахування та виплати відповідачем грошової допомоги для оздоровлення за 2023-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2024 роки, з урахуванням грошового забезпечення, а посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 ( далі - Порядок №260).

Так, пунктом 1 Розділу XXIII цього Порядку військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

У пункті 1 Розділу XXIV Порядку № 260 зазначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

За положеннями пунктів 1 та 2 розділу XVI. «Преміювання» Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Отже, на розрахунок грошового забезпечення для обчислення допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії має вплив розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, як складові щомісячних основних видів грошового забезпечення.

Як вбачається з Довідки від 05.04.2024 за № 1531 про нараховане та виплачене грошове забезпечення та додаткові його види за період з 29.06.2022 по 18.03.2024, ОСОБА_1 за спірний період було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік у грудні 2023 року, а за 2024 рік - у лютому 2024 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у жовтні 2022 року, а за 2024 рік у лютому 2024 року.

При цьому, відповідачем не заперечується, що у вказаний період для обрахунку грошового забезпечення позивача в якості розрахункової величини був застосований «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року», який дорівнює 1762,00 грн.

Разом з тим, при вирішенні даного питання суд враховує, що у спірний період після 20.05.2023 року діяла вказана норма п. 4 постанови КМУ №704, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, а відтак грошова допомога на оздоровлення за 2023-2024 роки (виплачена у грудні 2023 року та у лютому 2024 року відповідно) та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік нараховувалась та виплачувалась у відповідності до діючого у вказаний період законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.,

Щодо нарахованої та виплаченої позивачу у жовтні 2022 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, то враховуючи, що обчислення її залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, то суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно здійснено позивачу нарахування та виплату вказаної допомоги, з урахуванням грошового забезпечення, розрахованого виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а відтак такі дії є протиправними.

Щодо правомірності нарахування та виплати відповідачем грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, то суд враховує наступне.

Як вже зазначалось вище, одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються військовослужбовцям в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату ( пункт 8 розділу І Порядку № 260)

Відповідно до наказу начальника 4 територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) від 18.03.2024 № 85, яким позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу 4 територіального управління внутрішнього аудиту та всіх видів забезпечення, то

- щорічна основна відпустка у 2020-2022 не надавалася (відповідно до наказу директора ДВА МОУ (по стройовій частині) від 27.06.2022 №27).

- щорічна основна відпустка за 2023 рік використана тривалістю 11 днів (з 11.12.2023 по 21.12.2023), залишок не використаної відпустки - 34 дні.

- щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалася.

- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХП виплатити грошову компенсацію за 214 днів невикористаної щорічної основної відпустки (за 2020 рік - 45 днів, за 2021 рік - 45 днів, 2022 - 45 днів, за 2023 рік - 34 дні, за 2024 рік - 45 днів).

- додаткова відпустка, як учаснику бойових дій у кількості 126 днів не використана (за 2016 рік - 14 днів, за 2017 рік - 14 днів, за 2018 рік - 14 днів, за 2019 рік - 14 днів, за 2020 рік - 14 днів, за 2021 рік - 14 днів, за 2022 рік - 14 днів, за 2023 рік - 14 днів, за 2024 рік - 14 днів). Відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII, виплатити грошову компенсацію за 126 днів невикористаної додаткової відпустки.

- виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ (зі змінами) та пункту 1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 №260, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років.

Пунктом 5 розділу XXXII Порядку № 260 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

Щодо розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток, то абзацом третім частини 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до п.6 розділу XXXI Порядку №260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

З огляду на вказані положення Порядку № 260 виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та виплачуються в день звільнення.

Разом з тим, на день виключення позивача зі списків особового складу (18.03.2024 р.) діяла норма п. 4 постанови КМУ №704, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яка передбачала обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1762 гривні, а відтак відсутні підстави застосовувати для обрахунку нарахованої та виплаченої у березні 2024 року позивачу грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (214 діб) та компенсації за додаткову відпустку, як учаснику бойових дій (126 діб) розрахункову величину «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу за період з 29.06.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 та з метою ефективного захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача здійснити позивачу за періоди з 29.06.2022 року по 19.05.2023 року включно перерахунок грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимоги здійснити нарахування та виплату належних сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, зазначаємо наступне.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, позовна вимога щодо компенсації при виплаті матеріальної допомоги сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку є правомірною.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, нарахування та виплата перерахованого грошового забезпечення та інших додаткових виплат позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат згідно статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського квартирно-експлуатаційного управління (вул. Армійська, буд. 18, м. Одеса, 65058, ЄДРПОУ 08038284) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Одеського квартирно-експлуатаційного управління щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у періоди з 29.06.2022 року по 19.05.2023 року включно грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру посадового окладу та окладу за військове звання, обчисленого з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Зобов`язати Одеське квартирно-експлуатаційне управління здійснити ОСОБА_1 за періоди з 29.06.2022 року по 19.05.2023 року включно перерахунок грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна