Рішення № 128669649, 07.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1690/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунку пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.12.2024 року № 155750001480, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Код ЄДРПОУ: 13322403, зарахувати до стажу державної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , період роботи на посадах в органах державної митної служби Одеської області з 03.03.1993 по 17.08.2020 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Код ЄДРПОУ: 13322403, реєстраційний номер облікової картки платника податків: 2199117516 призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ з 04.12.2024 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він звернувся із заявою до пенсійного органу про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону №889-VIII. За результатами розгляду заяви, відповідач, рішенням №155750001480 від 11.12.2024 відмовив у переведенні, посилаючись на те, що позивач не має необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби. Позивач таке рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області надало відзив у якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що страховий стаж на момент звернення склав 42 роки 01 місяць 24 дні. Стаж на посадах державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723- ХІІ та актами Кабінету Міністрів України про віднесення певних посад до відповідних категорій посад державних службовців відсутній, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №150, № 151 від 16.08.2024 року не відповідають вимогам Постанови КМУ від 12.07.2024 року № 823.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 22.11.2024 року про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону №889-VIII.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №155750001480 від 11.12.2024 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VIII у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносин врегульовані ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі Закон № 1058)

Частиною 1 статті 4 Закону №1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про 10, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно частини 1 статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно статті 90 Закону України "Про державну службу" №889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-ХІІ) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-XII (закон втратив чинність на підставі Закону №889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 розділу XI Закону №889-VIII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову позивачу у переведенні з пенсії, яка обчислюється відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком (державного службовця), яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, слугував висновок відповідача про відсутність необхідного стажу державної служби.

З трудової книжки позивача вбачається, що у період з 12.09.1993 року по 17.08.2020 року він працював на посадах в органах державної митної служби.

Відповідачем не висловлено будь-яких заперечень до трудової книжки позивача.

У постанові від 10.04.2018 по справі №295/16375/16-а Верховний Суд дійшов висновку що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частини1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом №889-VIII діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283).

Як вже зазначено, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Суд зазначає, що митні органи є частиною державної влади і здійснюють митну справу, яка є складовою частиною зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України. Державна митна служба України - це центральний орган виконавчої влади, який відповідає за митний контроль, стягнення митних платежів та боротьбу з правопорушеннями в митній сфері. Робота в митних органах є державною службою.

Трудовою книжкою підтверджується стаж державної служби позивача, що складає 27 роки 5 місяці 14 дні.

Таким чином, враховуючи все вище наведене, можна дійти висновку, що станом на дату подання позивачем заяви про переведення на пенсію державного службовця позивач: досяг 64 років; спеціальний стаж державної служби станом на дату подання заяви складав понад 20 років.

Враховуючи все вище наведене, суд приходить до висновку, що станом на дату подання позивачем заяви про переведення на пенсію державного службовця він досяг 64 років, а спеціальний стаж державної служби станом на дату подання заяви складав понад 20 років.

Відтак, позивач, набув право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII.

Таким чином, рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання призначити та нарахувати позивачу пенсію державного службовця є передчасною, оскільки функцію по обрахунку стажу держаного службовця із урахуванням спірного періоду пенсійний орган не здійснював.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в даній справі є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2024 року. з урахуванням висновків суду.

При цьому, не підлягає задоволенню вимога щодо зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи в митних органах з 03.03.1993 по 17.08.2020- оскільки вона охоплюється задоволенням похідної вимоги щодо повторного розгляду заяви та прийняття рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №155750001480 від 11.12.2024 року про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2024 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-XII, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов