Рішення № 128669629, 07.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6412/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи,5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м.Харків, 61000), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.01.2025 року № 951070159859 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.01.2025 року на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області № 18/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 19/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (за грудень 2024 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.01.2025 року № 951070159859 протиправно відмовлено в переведенні ОСОБА_1 , 01.11.1958 року з 22.01.2025 року на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням наданих довідок.

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не працювала на посадах державної служби, застосовувати у даному випадку положення пункту 10 розділу ХІ Закону № 889, правові підстави відсутні. Також відсутні підстави застосовувати положення пункту 12 розділу ХІ Закону № 889, оскільки станом на 01.05.2016, у позивача відсутній необхідний 20-ти річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Враховуючи вищевикладене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято оскаржуване рішення від 24.01.2025, про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви від 22.01.2025.

Від третьої особи надійшли пояснення в яких зазначено, що посилання позивача на те, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, що набув чинності з 01.05.2016, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваю на обліку в Відділі обслуговування громадян №7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄРДПОУ 20987385) та отримую пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 22.01.2025 звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою щодо переходу на пенсію за іншим Законом, а саме з пенсії за віком, призначеної відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.

Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.01.2025 № 951070159859, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію за іншим законом.

В обґрунтування зазначеного рішення зазначено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 з 03.01.1994р. по 25.11.2014р. працювала в Державній податковій службі. 12.04.1994р. їй було присвоєно 12 ранг державного службовця, 21.09.1994р. прийнята присяга державного службовця, 24.11.1995р. було присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 1 рангу, 26.11.1996р. присвоєно 11 ранг державного службовця, 23.12.2013 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової та митної справи 1 рангу.

У трудовій книжці заявниці відсутня інформація про присвоєння з 01.05.2016р. рангу державного службовця у відповідності із Законом №889, тобто робота на посадах державної служби на момент набрання чинності Законом №889 записами трудової книжки не підтверджена.

У зв`язку з тим, що станом на 01.05.2016р. ОСОБА_1 не працювала на посадах державної служби, застосовувати у даному випадку положення пункту 10 розділу ХІ Закону №889 законні підстави відсутні.

Також відсутні підстави застосовувати положення пункту 12 розділу ХІ Закону №889, оскільки станом на 01.05.2016р. у заявниці відсутній необхідний 20-ти річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви від 22.01.2025р. №420.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним позивач за захистом своїх прав звернулась до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних постанов та дій відповідача, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-VIII).

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також, згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою позивач отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.

При цьому, судом встановлено, що позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, у зв`язку з тим, що право на призначення пенсії за цим Законом мають особи, яким пенсія не призначалася відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу.

Отже, із змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови у переведенні на пенсію державного службовця слугувала та обставина, що позивачем вже було використане право на призначення та отримання пенсії державного службовця.

Однак, суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає наступне.

Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, призначеного за одним законом, на інший вид - пенсію в межах іншого закону.

Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.

Суд звертає увагу на те, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону законодавець не забороняє такій особі після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.

Таким чином, в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме пенсії згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до аналізу записів в трудовій книжці НОМЕР_1 , що буде додана до адміністративного позову, можна встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має безперервний трудовий стаж понад 20 років на державній службі в податкових органах, оскільки вона:

03.01.1994р. прийнята на посаду Головного бухгалтера по конкурсу та 21.09.1994р. прийняла присягу державного службовця. В наступному, за роки з 1994 по 2014 було тільки пересування по державній службі на різні посади, аж до самого звільнення, а саме 25.11.2014 року.

Вказані в трудовій книжці посади які обіймала ОСОБА_1 були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що зараховуються до стажу державної служби.

Також, зазначаю, що за період роботи з 03.01.1994р. по 25.11.2014р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було присвоєно 12.04.1994р. 12-й ранг державного службовця, 24.11.1996 року спеціальне звання «інспектор податкової служби 1-го рангу», 26.11.1996 року 11 ранг державного службовця, а також 23.12.2013 року спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи 1 рангу».

Наказом №85-о від 25.11.2014р. позивача звільнено з посади Начальника відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області у зв`язку з виходом на пенсію.

Згідно посадової інструкції, посади на яких працювала позивач були визначені структурою та штатним розписом Державної податковою служби України, на неї були покладені певні службові повноваження, які вона виконувала протягом роботи з 1994 по 2014 роки відповідно до ЗУ «Про державну службу», Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про державну податкову службу Україні» № 83/98-ВР від 05.02.1998р. видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету. Тобто, працівники податкової служби (Державній податковій служби України (Ізмаїльська ОДПІ), серед яких працювала і позивач, одержували заробітну плату за рахунок державних коштів. Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 83/98-ВР від 05.02.1998 р., ст.342.6 Податкового кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, Законом України "Про державну службу" (3723-ХІІ від 16.12.1993 р.) та іншими Законами.

Факт прийняття присяги державного службовця 21.09.1994 р. відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну службу» та ст. 342.4 Податкового кодексу України підтверджує статус позивача, як державного службовця та поширює норми даного Закону на весь зазначений період її роботи.

Таким чином, стаж державної служби позивача на 25.11.2014 року склав більше 20 років, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця, а за таких підстав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 22.01.2025 року звернулася з заявою встановленого зразка та необхідними документами для переведення на пенсію державного службовця.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII, стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".

Державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ "Про державну службу", присвоюється ранг у межах відповідної підгрупи, до якої належить посада, з урахуванням раніше присвоєного рангу і відпрацьованого часу на займаній посаді.

Згідно зі ст.25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-X11 встановлюються такі категорії посад державних службовців: шоста категорія посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади: сьома категорія посади спеціалістів районних, районних у сетах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь відділів, інші прирівняні до них посади.

Постановою КМУ від 25.07.2012 р. № 680 «Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» затверджено порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями та іншими спеціальними званнями.

Згідно Додатку 6 до Постанови № 680 спеціальне звання Інспектор податкової служби І рангу відповідає 7 рангу державного службовця.

Вказане також кореспондується із ч.18 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р., згідно якої період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.

За таких обставин безпідставним є висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відсутність у позивача права на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.01.2025 року № 951070159859 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідок Головного управління ДПС в Одеській області № 18/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 19/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (за грудень 2024 року), то суд зазначає наступне.

Так, позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст.37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, пенсія ОСОБА_1 підлягає обчисленню у відсотковому значенні від заробітку, зазначеного у довідках Головного управління ДПС в Одеській області № 18/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. та № 19/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ГУ ПФУ в Харківській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 24.01.2025 року № 951070159859 прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.

Враховуючи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.01.2025 року № 951070159859 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, то з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним і скасування спірного рішення, зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.01.2025 року на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області № 18/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №19/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (за грудень 2024 року)..

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи,5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м.Харків, 61000), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.01.2025 року № 951070159859 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи,5, Держпром,3 під., 2 пов., м.Харків, 61000, ЄДРПОУ 14099344) перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 22.01.2025 року на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області № 18/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 19/15-32-10-02-12 від 20.01.2025р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (за грудень 2024 року).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи,5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м.Харків, 61000, ЄДРПОУ 14099344) судові витрати у сумі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко