Рішення № 128669287, 07.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2025 р. № 400/9547/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВЕКТ», вул. Омеляновича-Павленка, 2, м. Миколаїв, 54046, до відповідачаМиколаївської митниці, вул. Маріупольська, 57А, м. Миколаїв, 54017, провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митних декларацій,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕКТ» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000004/1 від 16.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA504180/2023/000019 від 16.06.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000003/2 від 13.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA504180/2023/000016 від 13.06.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000017/2 від 30.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA504180/2023/000022 від 30.06.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000016/2 від 30.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA504180/2023/000021 від 30.06.2023.

Відповідачем у позові вказана Миколаївська митниця (далі Митниця або відповідач).

На обґрунтування позову Товариство вказало, що митний орган безпідставно відхилив задекларовану позивачем митну вартість товарів, що була визначена за основним методом. На підтвердження заявленої митної вартості позивач подав належні докази, які були відхилені відповідачем.

Митниця позов не визнала, у відзиві (арк. 139-147) зазначила, що під час здійснення митного контролю встановила розбіжності у поданих позивачем документах, а також недостатність у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товари. Ці недоліки позивач не усунув, тому Митниця правомірно відхилила задекларовані Товариством митні вартості та визначила їх за резервним методом.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом, у поданій 16.06.2023 митній декларації № 23UA504180000628U8 (далі Декларація 1, арк. 26) Товариство вказало вартість товару 86 893 дол. США. Товар, згідно з інвойсом 50597440-1 (арк. 17), черева яловичі в асортименті (6 видів, ціни - різні), загальна кількість пучків 12 680. Умови поставки CIF, Констанца, Румунія. У гривнях, з урахуванням курсу 36,5686, вартість товару становить 3 177 555,36. До цієї суми була додана вартість транспортних послуг (62 686,83 грн, арк. 22). Митна вартість 3 240 342,19 грн.

16.06.2023 Митниця прийняла «Рішення про коригування митної вартості товарів» № UA504180/2023/000004/1 (далі Рішення 1, арк. 28). Відповідно до Рішення 1, митна вартість 1 кг товару становить 4,48 дол. США/кг. Відповідно, загальна митна вартість (маса товару нетто 20 578,94 кг) за Декларацією 1, за версією Митниці, становить 92 193,65 дол. США.

У Рішенні 1 Митниця, зокрема, вказала що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять розбіжності, а саме:

інвойси (арк. 16, 17), контракт (арк. 12-14) не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньоекономічного договору;

у довідці про транспортно-експедиційні витрати (арк. 22) відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) державний кордон України;

в інвойсах врахована знижка на товар, але відсутні умови, які передбачають наявність цієї знижки.

Також у Рішенні 1 зазначено, що «… на вимогу митного органу декларантом не подано:

-виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку «Розрахунки з іноземними постачальниками», оборотна-сальдова відомість по 28 рахунку «Товари», оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку «Розрахунок з іншими кредиторами», оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку «Поточні рахунки в іноземній валюті»);

-каталоги, прейскуранти виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями …».

16.06.2023 Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, відповідне рішення було оформлено «Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000019» (далі Картка 1, арк. 29-30). Підстава для відмови пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

Товариство подало митну декларацію з урахуванням митної вартості, що була визначена Рішенням 1. Згідно з цією декларацією, сума ввізного мита збільшилася на 6 557,53 грн, сума ПДВ на 27 541,62 грн (арк. 31).

У поданій 13.06.2023 митній декларації № 23UA504180000569U8 (далі Декларація 2, арк. 45) Товариство вказало вартість товару 85 233 дол. США. Товар, згідно з інвойсом 50597542-1 (арк. 36), черева яловичі в асортименті (5 видів, ціни - різні), загальна кількість пучків 13 120. Умови поставки CIF, Констанца, Румунія. У гривнях, з урахуванням курсу 36,5686, вартість товару становить 3 116 851,49. До цієї суми була додана вартість транспортних послуг (62 631,68 грн, арк. 42). Митна вартість 3 179 483,16 грн.

13.06.2023 Митниця прийняла «Рішення про коригування митної вартості товарів» № UA504180/2023/000003/2 (далі Рішення 2, арк. 47-48). Відповідно до Рішення 2, митна вартість 1 кг товару становить 4,48 дол. США/кг. Відповідно, загальна митна вартість (маса товару нетто 21 082,54 кг) за Декларацією 2, за версією Митниці, становить 94 449,78 дол. США.

У Рішенні 2 Митниця, зокрема, вказала що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять розбіжності, а саме:

інвойс (арк. 36), контракт (арк. 12-14) не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньоекономічного договору;

у довідці про транспортно-експедиційні витрати (арк. 42) відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) державний кордон України;

у заявці № 3910 до договору на транспортне обслуговування № 24062022 від 01.06.2022 відсутня сума зобов`язань та відповідно до п.3 договору інформація щодо передплати за витрати, пов`язані з транспортуванням контейнера з порту (Румунія) державний кордон України;

відсутні банківські документи (SWIFT) щодо передплати за товар;

платіжні інструкції не містять підписів, банківський документ №5 не містить печаток та підписів, що може свідчити про його підробку. Суми передплати, які зазначені у платіжних дорученнях, не відповідають п.3.1 контракту, що унеможливлює ідентифікацію оплати з цим інвойсом та партією вантажу;

відмітка про оплату фрахту у відповідних графах в коносаменті (арк. 37) відсутня, також присутній напис «оплата фрахту за згодою», що не відповідає умовам поставки CIF.

Також у Рішенні 2 зазначено, що «… на вимогу митного органу декларантом не подано:

-виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку «Розрахунки з іноземними постачальниками», оборотна-сальдова відомість по 28 рахунку «Товари», оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку «Розрахунок з іншими кредиторами», оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку «Поточні рахунки в іноземній валюті»);

-каталоги, прейскуранти виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями …».

13.06.2023 Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, відповідне рішення було оформлено «Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000016» (далі Картка 2, арк. 49-50). Підстава для відмови пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

Товариство подало митну декларацію з урахуванням митної вартості, що була визначена Рішенням 2. Згідно з цією декларацією, сума ввізного мита збільшилася на 13 720,65 грн, сума ПДВ на 57 626,75 грн (арк. 51).

У поданій 30.06.2023 митній декларації № 23UA504180000786U4 (далі Декларація 3, арк. 70) Товариство вказало вартість товару 83 580 дол. США. Товар, згідно з інвойсом 50943190-1 (арк. 56), черева яловичі в асортименті та круга яловичі (6 видів, ціни - різні), загальна кількість пучків 12 960. Умови поставки CIF, Констанца, Румунія. У гривнях, з урахуванням курсу 36,5686, вартість товару становить 3 056 403,59. До цієї суми була додана вартість транспортних послуг (65 266,94 грн, арк. 60). Митна вартість 3 121 670,53 грн.

30.06.2023 Митниця прийняла «Рішення про коригування митної вартості товарів» № UA504180/2023/000017/2 (далі Рішення 3, арк. 71). Відповідно до Рішення 3, митна вартість 1 кг товару становить 4,48 дол. США/кг. Відповідно, загальна митна вартість (маса товару нетто 21 018,64 кг) за Декларацією 3, за версією Митниці, становить 94 163,51 дол. США.

У Рішенні 3 Митниця, зокрема, вказала: «… у зв`язку з тим, що документи подані декларантом до митного оформлення містять наступні неточності: - відсутня документальна інформація щодо числових значень складових митної вартості, передбачених статтею 58 Митного кодексу України (витрати на пакування, вартість тари, витрати на навантаження) достовірно документально не підтверджено …».

Також у Рішенні 3 вказано, що інвойси (арк. 55, 56), контракт (арк. 12-14) не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньоекономічного договору; у довідці про транспортно-експедиційні витрати (арк. 60) відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) державний кордон України.

30.06.2023 Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, відповідне рішення було оформлено «Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000022» (далі Картка 3, арк. 72). Підстава для відмови пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

Товариство подало митну декларацію з урахуванням митної вартості, що була визначена Рішенням 3. Згідно з цією декларацією, сума ввізного мита збільшилася на 16 087,85 грн, сума ПДВ на 67 568,99 грн (арк. 73).

У поданій 30.06.2023 митній декларації № 23UA504180000785U5 (далі Декларація 4, арк. 92) Товариство вказало вартість товару 86 524 дол. США. Товар, згідно з інвойсом 50597572-1 (арк. 78-79), черева яловичі в асортименті (7 видів, ціни - різні), загальна кількість пучків 14 420. Умови поставки CIF, Констанца, Румунія. У гривнях, з урахуванням курсу 36,5686, вартість товару становить 3 164 061,55. До цієї суми була додана вартість транспортних послуг (61 800,93 грн, арк. 184). Митна вартість 3 225 862,48 грн.

30.06.2023 Митниця прийняла «Рішення про коригування митної вартості товарів» № UA504180/2023/000016/2 (далі Рішення 4, арк. 94-95). Відповідно до Рішення 4, митна вартість 1 кг товару становить 4,48 дол. США/кг. Відповідно, загальна митна вартість (маса товару нетто 20 998,64 кг) за Декларацією 4, за версією Митниці, становить 94 073,91 дол. США.

У Рішенні 4 Митниця, зокрема, вказала: «… у зв`язку з тим, що документи подані декларантом до митного оформлення містять наступні неточності: - відсутня документальна інформація щодо числових значень складових митної вартості, передбачених статтею 58 Митного кодексу України (витрати на пакування, вартість тари, витрати на навантаження) достовірно документально не підтверджено …».

Також у Рішенні 4 вказано, що інвойси (арк. 78, 79), контракт (арк. 12-14) не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньоекономічного договору; у довідці про транспортно-експедиційні витрати (арк. 184) відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) державний кордон України.

30.06.2023 Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, відповідне рішення було оформлено «Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000021» (далі Картка 4, арк. 96). Підстава для відмови пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

Товариство подало митну декларацію з урахуванням митної вартості, що була визначена Рішенням 4. Згідно з цією декларацією, сума ввізного мита збільшилася на 10 714,43 грн, сума ПДВ на 45 000,61 грн (арк. 97).

Для визначення митної вартості 1 кг товару (4,48 дол. США/кг) Митниця використала митну декларацію від 12.04.2023 № 23UA209170028435U8 (далі Декларація від 12.04.2023, арк. 148-149).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, як вказано у частині другій статті 57 Митного кодексу України, є перший (основний) метод за ціною договору (вартість операції).

У частині четвертій статті 58 Митного кодексу України вказано, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або не пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 Митного кодексу України).

У пунктах 1, 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України вказано, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин першої третьої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У частині шостій статті 54 Митого кодексу України (до якої відсилає частина перша статті 55) вказано, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Обґрунтування Рішення № 1 і Рішення № 2 за змістом найбільш наближене до пункту 2 частини шостої статті 54; у Рішенні № 3 та Рішенні № 4 додатково вказано, що декларант невірно застосував метод визначення митної вартості (безпідставно застосував частину четверту статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, заперечуючи проти позову, Митниця мала довести факт неподання позивачем документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 (неподання документів), або відсутність у поданих документах відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (недостатність/недостовірність відомостей).

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України,

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Товариство (про що вказано у Картці 1) за наведеним переліком подало до Митниці: зовнішньоекономічний договір, рахунок-проформу, рахунок-фактуру, коносамент, автотранспортну накладну, сертифікат якості, сертифікат про походження товару, платіжні документи, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, договір (контракт) про перевезення, інформацію про позитивні результати державних видів контролю, копію митної декларації країни відправлення.

Згідно з Карткою 2, Товариство подало: зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактуру, коносамент, автотранспортну накладну, сертифікат якості, сертифікат про походження товару, міжнародний ветеринарний сертифікат, банківські документи, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, договір (контракт) про перевезення, інформацію про позитивні результати державних видів контролю, копію митної декларації країни відправлення.

Згідно з Карткою 3, Товариство подало: зовнішньоекономічний договір, рахунок-проформу, рахунок-фактуру, коносамент, автотранспортну накладну, сертифікат якості, сертифікат про походження товару, міжнародний ветеринарний сертифікат, платіжні документи, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, договір (контракт) про перевезення, інформацію про позитивні результати державних видів контролю, копію митної декларації країни відправлення.

Згідно з Карткою 4, Товариство подало: зовнішньоекономічний договір, рахунок-проформу, рахунок-фактуру, коносамент, автотранспортну накладну, сертифікат якості, сертифікат про походження товару, міжнародний ветеринарний сертифікат, платіжні документи, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, договір (контракт) про перевезення, інформацію про позитивні результати державних видів контролю, копію митної декларації країни відправлення.

Подання цих документів («основних») було обов`язковим.

У Рішеннях 1, 2, 3, 4 вказано про відсутність печатки продавця за зовнішньоекономічним договором на контракті та на інвойсах. Ймовірно, цей факт відповідачем був розцінений як неподання цих документів.

Суд зазначив, що на контракті та на інвойсах печатка наявна: «JBS/СА» - скорочена назва продавця.

Абзацом першим частини третьої статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати за наявності додаткові документи.

У Рішеннях 1, 2, 3, 4 вказано про відсутність інформації про експедиторську винагороду. Суд вказав, що витрати на виплату експедиторської винагороди відсутні у переліку, що наведений у частині десятій статті 58 Митного кодексу України.

У Рішенні 1 вказано про те, що «… відсутні умови, які передбачають наявність … знижки …». Суд зазначив, що контрактом ціни на товари не встановлені. У пункті 2.1 контракту вказано: «Загальна сума Контракту не лімітована та складається з суми поставок, які вказані в Інвойсах, на кожну окрему поставку Товару». Відповідно, зазначення про знижки безпосередньо в інвойсах не вимагало дотримання якихось додаткових умов.

У Рішеннях 3, 4 вказано, що позивач не врахував при обчислені митної вартості витрати на пакування, вартість тари, витрати на навантаження. Суд вказав, що «У вартість Товару включено:

-вартість тари, в яку запакований товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними Товарами, якщо Товар пакувався;

-вартість пакування або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, якщо Товар пакувався;

-витрати на навантаження і обробку Товарів у контейнер» (пункт 2.2 контракту).

У Рішенні 2 також вказано, що відсутня інформація щодо попередньої оплати, проведення якої встановлено пунктом 3.1 договору транспортного експедирування № 24062022 від 01.07.2022 (арк. 199-201), а у заявці № 3910 до цього договору відсутня сума зобов`язань.

Згідно з пунктом 3.1 договору транспортного експедирування, послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% передплати (якщо інше не обумовлено у заявці клієнта, прийнятій для виконання експедитором), на підставі виставленого експедитором рахунку в строку, передбачений пунктом 3.3 цього договору.

Суд вказав, що форма заявки № 3910 (арк. 191) не передбачає зазначення інформації про «суму зобов`язань».

Також у Рішенні 2 вказано, що відсутні банківські документи щодо передплати за товар; платіжні інструкції не містять підписів; банківський документ № 5 не містить печаток та підписів, що може свідчити про його підробку; суми передплати, які зазначені у платіжних дорученнях, не відповідають пункту 3.1 контракту, що унеможливлює ідентифікацію товару з цим інвойсом та партією товару.

У постанові від 11.04.2018 у справі № 804/4680/17 Верховний Суд висловив позицію, що «… у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару …».

Відсутність на документах (арк. 185-190) печаток та підписів, при тому, що ці документи складено в електронному вигляді, не є ознакою підробки.

Відповідно до пункту 3.1 контракту, сторони погодили, що 30% вартості товару покупець здійснює перед відвантаженням, 70% вартості впродовж 40 банківських днів, але в будь-якому випадку до отримання товару покупцем; також допускається розрахунок на умовах 100% передоплати.

З урахуванням цього, а також тієї обставини, що за контрактом були численні поставки, суд не виключає, що суми у платіжних інструкціях можуть не збігатися з вартістю товарів, що вказана в окремих інвойсах. Так, одним платіжним документом позивач міг сплатити аванс за однією партією та провести остаточний розрахунок за другою партією тощо.

У Рішенні 2 зазначено про відсутність певної інформації у коносаменті щодо вартості фрахту та його сплати.

Суд вказав, що ця обставина не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів, оскільки за умовами поставки фрахт сплачує продавець.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що Митниця не довела ані факт неподання позивачем документів, ані недостатність/недостовірність відомостей, необхідних для визначення митної вартості (підстави для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні (випуску) товарів).

Розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відповідач не встановив.

Суд зауважив, що у відзиві Митниця вказала й додаткові підстави, які, на її думку, свідчать про правомірність коригування митної вартості. Цим додатковим підставам суд оцінки не дав, оскільки вони не вказані у Рішеннях.

У частині сьомій статті 54 Митного кодексу України вказано, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Недоведеність митним органом факту вказання позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів свідчить про те, що Митниця мала автоматично визнати митну вартість, заявлену позивачем.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України, другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України )до яких віднесено і застосований Митницею резервний метод), застосовуються у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)).

Неможливість визначення митної вартості за основним методом Митниця не довела.

На підставі викладеного суд встановив, що у Митниці не було законних підстав для коригування заявлених позивачем митних вартостей.

Крім того, суд зазначив таке.

Митниця, коригуючи митну вартість, послалася на Декларацію від 12.04.2023 (арк. 148-149).

Як встановлено судом, митна вартість у цій декларації 3 367 341,81 грн.

Складовими цієї вартості є: вартість товарів - 88 220 дол. США (про що вказано у митній декларації та в інвойсі, арк. 150), що за курсом 36,5686 становить 3 226 081,89 грн, та вартість транспортних послуг 141 259,92 грн (арк. 152 зв).

Саме таким чином позивач визначив митну вартість у Деклараціях 1, 2, 3, 4.

«Коригування» митної вартості за Деклараціями 1, 2, 3, 4 виключно за рахунок більшої вартості транспортних послуг у Декларації від 12.04.2023 (маршрут Гдиня Рава Руська, при тому, що вказаний у Деклараціях 1, 2, 3, 4 товар був перевезений за маршрутом Констанца Орлівка) суперечить нормам Митного кодексу України.

Отже, висновок Митниці про те, що вартість 1 кг товару (при тому, що товарі різні, і одиниці виміру - не кілограми) становить 4,48 дол. США/кг, є недоведеним, що також підтверджує протиправність Рішень.

Суд встановив, що Митниця не довела правомірність Рішень та наявність законних підстав для відмови у митному оформленні (випуску) товарів, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Митниці.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕКТ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 16.06.2023 Миколаївською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000004/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000019 від 16.06.2023 Миколаївської митниці.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 13.06.2023 Миколаївською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000003/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000016 від 13.06.2023 Миколаївської митниці.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 30.06.2023 Миколаївською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000017/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000022 від 30.06.2023 Миколаївської митниці.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 30.06.2023 Миколаївською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2023/000016/2.

Визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2023/000021 від 30.06.2023 Миколаївської митниці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (вул. Маріупольська, 57А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 44017652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕКТ» (вул. Омеляновича-Павленка, 2, м. Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код: 37629864) судові витрати в розмірі 6 356,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна