Рішення № 128668840, 07.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2025 рокусправа № 640/1792/22

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі ПАТ «Укрнафта», позивач) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), у якому заявлено позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004370704 від 29.07.2021 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 20000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Укрнафта» зареєстроване як розпорядник акцизних складів: № 1009293 за адресою: Полтавська область, Лохвицький район (на даний час Миргородський район), с. Погарщина, вул. Газовиків, 1; № 1009295 за адресою: Полтавська область, Галицький район (на даний час Миргородський район), с. Качанове, вул. Газовиків, 1в і у відповідності до вимог абзацу другого статті 230.1.2 ПК України на акцизних складах здійснюється повний цикл переробки вуглеводневої сировини в готову продукцію. В ході перевірки працівників ДПС у Полтавській області було ознайомлено з технологічним процесом який відбувається на акцизному складі №1009293, за яким весь вироблений напівфабрикат скраплено газу трубопроводом передається (транспортується, відпускається), в межах єдиного технологічного процесу, до акцизного складу № №1009295. Будь-які резервуари для зберігання та відпуску підакцизної продукції (палива) на акцизному складі №1009293 відсутні, про що свідчать довідки розпорядника акцизного складу, які є в розпорядженні ДПС. Жодного випадку відпуску готової підакцизної продукції (палива) наливом з акцизного складу №1009293 не приведено і в акті перевірки. Визначення поняття «відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом» в податковому законодавстві відсутнє, однак Національний стандарт України «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання» ДСТУ 4454:2005 чітко визначає, що при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» трубопроводами технологічний процес «заповнення наливом» не відбувається. Одночасно технологічний процес «заповнення наливом» відбувається при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» залізничними цистернами, суднами (для газів), різними автомобільними цистернами (розділ 8 «Правила транспортування»). Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави для складення висновку про порушення ПАТ «Укрнафта» пп.230.1.2, п.230.1, ст.230 ПКУ.

Окрім того, позивач наголошує, що наказ про проведення фактичної перевірки прийнятий за відсутності підстав для його прийняття, ГУ ДПС у Полтавській області не вірно зазначено код ЄДРПОУ ПАТ «Укрнафта», а також місце здійснення господарської діяльності. Даний наказ не містить посилань на конкретні норми законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які надають податковому органу право реалізувати функції, визначені ст.19-1 ПК України.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області було проведено фактичну перевірку позивача за адресою Полтавська область, с. Погарщина, вул. Газовиків, 1. Цією перевіркою встановлено факт порушення позивачем вимог 230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ, яке полягало у не обладнанні рівнеміром-лічильником рівня пального стаціонарного резервуару, а саме: з 01.04.2020 до 02.07.2021 встановлена відсутність одного витратоміра лічильника на місці відпуску пального.

Щодо недоліків в оформленні наказу про проведення перевірки, відповідач вказує, що у наказі міститься покликання на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), тому покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки, а відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також у відзиві відповідач зазначає про необхідність залучення до участі у справі третьої особи Головного управління ДПС у Полтавській області. Проте, окремого клопотання відповідач не подавав. Підстави для залучення третьої особи не обґрунтовані, а суд таких підстав не встановив. Тому наведене у відзиві на позовну заяву клопотання про залучення третьої особи, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ухвали від 04.02.2025 прийнято справу до провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ «Укрнафта» зареєстроване як розпорядник акцизних складів: № 1009293 за адресою: Полтавська область, Лохвицький район (на даний час Миргородський район), с. Погарщина, вул. Газовиків, 1; № 1009295 за адресою: Полтавська область, Галицький район(на даний час Миргородський район), с. Качанове, вул. Газовиків, 1в.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до наказу № 1481-П від 18.06.2021 проведено фактичну перевірку ПАТ «УКРНАФТА» за місцем фактичного провадження діяльності: Полтавська обл., Лохвицький район, с. Погарщина, вул. Газовиків, 1, за результатами якої складено акт № 5038/16-31-09-01/00135390 від 02.07.2021.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «УКРНАФТА» всупереч вимогам підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України за період з 01.04.2020 до 02.07.2021 на акцизному складі № 1009293 не забезпечено обладнання витратоміром-лічильником на місці відпуску готової продукції (пального).

На підставі акту перевірки Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 0004370704, згідно якого застосувало до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20000,00 грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, п.128-1.1 ст. 128 Податкового кодексу України.

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України у редакції спірного періоду) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідні функції контролю передбачені підпунктом 19-1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема, контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Таким чином, контролюючий орган має право на проведення перевірки господарюючого суб`єкта у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Як стверджує позивач в ході перевірки працівників ДПС у Полтавській області було ознайомлено з технологічним процесом, який відбувається на акцизному складі №1009293, за яким ввесь вироблений напівфабрикат скраплено газу трубопроводом передається (транспортується, відпускається), в межах єдиного технологічного процесу, до акцизного складу №1009295. Будь які резервуари для зберігання та відпуску підакцизної продукції (палива) на акцизному складі №1009293 відсутні, про що свідчать довідки розпорядника акцизного складу.

Наведені доводи також підтверджуються матеріалами справи. Так, згідно додатку № 2 до акту перевірки, на який покликається податковий орган на підтвердження відпуску готової продукції (пального) з акцизного складу, у графах «продавець» та «покупець» значиться позивач ПАТ «УКРНАФТА», а у графах «склад покупця» та «склад» продавця відображено номер складу « 1009293» та, відповідно, № складу « 1009295».

Національний стандарт України «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання» ДСТУ 4454:2005 визначає, що нафту і нафтопродукти транспортують магістральними нафтопроводами і нафтопродуктоводами, залізничним, автомобільним, повітряним, морським і річковим транспортом (п.8.1)

Види транспортних засобів для транспортування нафти і нафтопродуктів, заповнених нали ванням, наведені у додатку А. Транспортування нафти і нафтопродуктів цими транспортними засобами проводять згідно з правилами перевезення вантажів на відповідному виді транспорту.

Згідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі…

Суд приймає до уваги покликання позивача на те, що при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» трубопроводами технологічний процес «заповнення наливом» не відбувається. Одночасно технологічний процес «заповнення наливом» відбувається при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» залізничними цистернами, суднами (для газів), різними автомобільними цистернами,

Відповідач не обґрунтував порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України та відпуску ПАТ «УКРНАФТА» готової підакцизної продукції (палива) наливом з акцизного складу №1009293.

Отже, висновки контролюючого органу спростовані під час розгляду справи, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Щодо інших доводів позивача, суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судові витрати за сплати судового збору у сумі 2481,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0004370704 від 29.07.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса: вулиця Кошиця, 3, м. Київ, 02068 код ЄДРПОУ: 44082145) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (адреса: провулок Несторівський, 3-5, місто Київ, 04053 код ЄДРПОУ 00135390) сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.07.2025.

СуддяКрутько Олена Василівна