Ухвала суду № 128667878, 02.07.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення нового строку подання звіту

02 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/10446/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явився;

за участі представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни;

відповідач Ужгородський відділ № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області представники Радь Олександр Іванович та Філіп Вікторія Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду питання щодо прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59) та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12 а, код ЄДРПОУ 37809328), в якому просили суд: « 1. Визнати протиправною відмову Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; 2. Зобов`язати Ужгородський відділ № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації від 17.10.2023 р.; 3. Стягнути з Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові виграти, що складаються з судового збору га витрат на послуги адвоката.».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти у ОСОБА_1 подану декларацію про відмову від іноземного громадянства. У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у задоволенні стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області судових витрат було відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 260/10446/23 скасовано та прийнято нову постанову, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі № 260/10446/23 скасовано та ухвалене нове, яким заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмір 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року залишено без задоволення клопотання представника ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, подане на підставі статей 249, 383 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року було зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року надано можливість представнику позивача Тарасенко Дар`ї Юріївни брати участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції за використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та власних технічних засобів.

17 червня 2025 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до суду надійшов звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23, з якого вбачається, що з метою виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в справі № 260/10446/23 Головним Управлінням ДМС у Закарпатській області було повторно розглянуто питання щодо повторного прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 . За результатами повторного розгляду 19 березня 2025 року Головним Управлінням ДМС у Закарпатській області було надіслано листа ОСОБА_1 (№2101.14-2320/2101.01-25 від 19 березня 2025 року), яким ОСОБА_1 було повідомлено про причини неможливості прийняття зазначеної декларації. Одночасно його було проінформовано про те, що 20 серпня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3897-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», де пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону зазначено, що громадяни російської федерації та громадяни республіки білорусь, які в період з 24 лютого 2020 року набули громадянство України відповідно до Закону України «Про громадянство України» і подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, зобов`язані подати документ про припинення іноземного громадянства до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, якщо строк виконання поданого зобов`язання сплив. Також було ще раз зазначено про необхідність звернутись до ГУДМС у Закарпатській області для продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України (Т. 3 а.с.а.с. 9-11).

Дослідивши поданий відповідачем звіт, та заяви позивача, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 3811 частиною 1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За правилами статті 3821 частини 1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (стаття 3822 частина 1 КАС України).

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Із змісту звіту, поданого до Закарпатського окружного адміністративного суду вбачається, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в справі № 260/10446/23 Головним Управлінням ДМС у Закарпатській області було повторно розглянуто питання щодо повторного прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 . За результатами повторного розгляду 19 березня 2025 року Головним Управлінням ДМС у Закарпатській області було надіслано листа, яким ОСОБА_1 було повідомлено про причини неможливості прийняття зазначеної декларації. Одночасно його було проінформовано про те, що 20 серпня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3897-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», де пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону зазначено, що громадяни російської федерації та громадяни республіки білорусь, які в період з 24 лютого 2020 року набули громадянство України відповідно до Закону України «Про громадянство України» і подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, зобов`язані подати документ про припинення іноземного громадянства до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, якщо строк виконання поданого зобов`язання сплив. Також було ще раз зазначено про необхідність звернутись до ГУДМС у Закарпатській області для продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України.

За змістом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у цій справі вбачається, що встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем вчинялися усі необхідні дії з метою припинення громадянства російської федерації, однак, це не призвело до відповідного правового результату з незалежних від нього причин та позивач мав право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки він позбавлений можливості отримати документ про припинення громадянства рф.

19 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України»» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14 грудня 2021 року № 1941-ІХ (далі по тексту Закону № 1941-ІХ).

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1941-ІХ установлено, що право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) мають особи, які набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом та: 1) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України або які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт яких припинено (розірвано), та звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пунктів 1-3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; 2) які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; 3) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України; 4) є іноземцями з числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; 5) які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом.

Тобто, приписами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1941-IX від 14.12.2021 надано право скористатись можливістю подання декларації про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) особам за наявності двох умов: особи набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом (до 19.12.2021); відносяться до однієї з визначених у таких положеннях категорій осіб, зокрема тих, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Судом встановлено - згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 07.09.2023 №722 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 24.07.2023, що відповідачами не спростовано (Т. 2 а.с. 140).

Так, Головним управлінням ДМС у Закарпатській області було надіслано листа ОСОБА_1 №2101.14-2320/2101.01-25 від 19 березня 2025 року, яким ОСОБА_1 було повідомлено про причини неможливості прийняття зазначеної декларації. Одночасно його було проінформовано про те, що 20 серпня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3897-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», де пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону зазначено, що громадяни російської федерації та громадяни республіки білорусь, які в період з 24 лютого 2020 року набули громадянство України відповідно до Закону України «Про громадянство України» і подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, зобов`язані подати документ про припинення іноземного громадянства до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, якщо строк виконання поданого зобов`язання сплив. Також було ще раз зазначено про необхідність звернутись до ГУДМС у Закарпатській області для продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України (Т. 3 а.с. 13).

Суд вважає, що така позиція відповідача чітко свідчить про його незгоду з постановою суду, яка набрало законної сили. Таким чином, повторна відмова відповідача прийняти декларацію позивача є черговою спробою міграційного органу уникнути виконання рішення суду.

Отже, вказане вище дає підстави вважати, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року виконана не в повному обсязі.

Відповідно до статті 3823 частини 1 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно із статтею 3823 частиною 2 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

За правилами статті 3823 частини 11 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу

А відтак, поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про часткове виконання Головним управлінням ДМС у Закарпатській області постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року.

За таких обставин, відповідно до вимог статті 3823 частини 11 КАС України та зважаючи на те, що відповідачем було здійснено частково заходи, спрямовані на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23, а тому суд вважає за необхідне прийняти звіт про часткове виконання судового постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23 та встановити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 241, 243, 382-3823 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про виконання судового рішення по справі №260/10446/23 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Встановити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23, та зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства.

Попередити Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, що суд згідно положень статті 3823 КАС України:

відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу;

у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 02 липня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 07 липня 2025 року.

Суддя С.Є. Гаврилко