Рішення № 128667642, 07.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2025 року Справа№640/35902/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б, розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )доНаціональної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40108578), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу (адреса: 50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 05520744), Міністерства внутрішніх справ України (адреса: 01061, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 00032684), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_4 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Національної поліції України, в якому позивач просить суд:

- визнати дії/бездіяльність (відсутність відповідей на звернення позивача, порушення строків надання відповіді на звернення позивача, ухилення у своїх відповідях на звернення позивача від предмету звернень, брехня з боку посадових осіб поліції, позбавлення позивача права на позасудовий захист, невиконання своїх обов`язків, щодо захисту закону, захисту прав позивача, прав більше 50% мешканців будинку АДРЕСА_5 , як членів територіальної громади міста Кривого Рогу) Національної поліції України протиправними, від імені якої (Національної поліції України) діяли/бездіяли треті особи без самостійних вимог на боці відповідача, крім Міністерства внутрішніх справ;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 100 000 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.04.2021 на протиправні дії та бездіяльність командира полку патрульної поліції м. Кривий ОСОБА_9 він направив скаргу до Міністерства внутрішніх справ України. Скарга перенаправлена на розгляд Національної поліції України (лист від 28.04.2021 № Б-11243/09).

Вказує, що 06.07.2021 (пройшло більше 45 днів) він отримав відповідь на свою скаргу від т.в.о начальника управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Хорольського О., який інформує, що майданчик для паркування, який облаштований на прибудинковій території знаходиться за межами червоної лінії, а тому підстав для притягнення осіб за ст. 140 КупАП відсутні. Вважає, що ОСОБА_10 навмисно ухиляється від предмета його скарги. Він не скаржився на Нікіфорова щодо не притягнення до адмінвідповідальності за статтею 140 КупАП.

Зазначає, що 19.07.2021 до Міністерства внутрішніх справ надходить його скарга на дії Хорольського та ОСОБА_11 . Листом від 29.07.2021 № Б-19535/09 позивача повідомляють, що скарга перенаправлена до Національної поліції України. Більше чотирьох місяців Національна поліція мовчить, позивач не отримав відповідь на його скаргу.

19.10.2021 позивач знову звертається із заявою до полку патрульної поліції в місті Кривому Розі про скоєння адміністративного правопорушення за ст.ст. 122, 152, 152-1 КУпАП. Здійснюється тривале порушення п.п. 15.10.є, 26.2.б Правил дорожнього руху. До скарги додан лист від Голови Довгинцівської районної у місті ради, де зазначено, що на газоні здійснюється автостоянка. В листопаді 2021 року отримав відповідь від ОСОБА_12 від 02.11.2021 № Б-1649/41/19/1/03-2021. Відповідно до відповіді на його скаргу поліція встановила, що транспортні засоби, які були припарковані на прибудинковій території будинку не перешкоджають вільному проходу пішоходів і проїзду спеціальних транспортних засобів. Вважає, що ОСОБА_12 , як і ОСОБА_10 , ухилився від предмету скарги. Я чітко ідентифікував місце автостоянки окреслив газон, номери автомобілів, які паркуються і ЧАС паркування з 19 години і до ранку. Чітко значив пункти Правил дорожнього руху, які порушуються.

Вказує, що поліція з березня 2021 року по теперішній час (більше 9 місяців) не можуть дати відповідь на запитання, чи порушують перелічені особи п.п.15.10.є, 26.2.б. Правил дорожнього руху. Систематично, зухвало, своїми безпредметними відповідями (відповіді не за предметом скарг і заяв про адміністративне правопорушення) ухиляються від предмету моїх скарг. Це призводить до моральних страждань, психологічно напружує мене, створює розчарування у спроможності влади захистити закон, створює незручності, зокрема перед більше 50% мешканцями мого будинку, які були проти автостоянки на газоні і які періодично питають у мене про перспективу захисту їхніх прав (право на цільове використання власності (земельна ділянка) громади, право на чисте повітря під їхніми вікнами і під`їздом, право на відсутність шуму автомобільних двигунів вранці і у вечері, право на естетичність подвір`я.

З травня 2021 року по 10.06.2021, зазначає позивач, він контактував з дільничим інспектором відділу поліції №1 Криворізького районного УП ГУНП Міщенком Олександром Григоровичем. Він підтвердив отримання розпорядження від керівництва поліції про виконання листів від Виконкому Довгинцівської районної у місті ради. В телефонному режимі обіцяв завтра скласти відповідні протоколи. Але з 10 червня 2021 року (початок моєї відпустки) припинив відповідати на телефоні дзвінки. Після своєї відпустки (після 25.06.2021) на особистому прийомі я звернувся до керівника дільничих інспекторів Лазарева Олексія Олексійовича з проханням виконати рекомендації Голови Довгинцівської районної у місті ради. Лазарев рекомендував мені особисто звернутися із заявою до поліції про скоєння адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП.

01.07.2021 позивач звернувся до відділу поліції № 1 Криворізького районного УП ГУНП із заявою про скоєння адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП Після подачі заяви протягом липня, серпня, вересня, жовтня спілкувався телефоном та очно з Лазаревим, Явдощенком Максимом Валентиновичем (заступник начальника відділу поліції №1). Усі обіцяли скласти відповідні протоколи і дати мені письмову відповідь. До теперішнього часу я не мою ніякої інформації від відділу поліції №1 Криворізького районного УП ГУНП щодо моєї заяви.

Вважає, що відсутність протягом п`яти місяців будь яких дій щодо його заяви про скоєння адміністративного правопорушення, повне ігнорування особистості, ігнорування рекомендацій органу місцевого самоврядування, який він обирав на місцевих виборах, є знущанням і приниженням для нього.

Зважаючи на обставини, що негативні емоції позивача є наслідок тривалого та умисного не розгляду звернення, відсутності предметності у їхніх відповідях на звернення (відповіді не за предметом звернення), відсутності впевненості у можливості/бажанні правоохоронних органів захистити порушений закон перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями відповідачів, а відтак досі завдають йому моральної шкоди.

На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач Національна поліція України заперечувала проти позову, надала відзив де зазначила, що 05.05.2021 до Національної поліції України з Міністерства внутрішніх справ України надійшла скарга ОСОБА_1 від 12.04.2021 (номер реєстрації МВС - Б-13965 від 28.04.2021, номер реєстрації в НПУ - Б-11265 від 05.05.2021) на протиправні дії капітана поліції ОСОБА_3 , командира полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг, а саме невжиття заходів щодо протиправного облаштування стоянки автотранспорту на прибудинковій території будинку АДРЕСА_5 .

Зважаючи, що ОСОБА_1 у скарзі від 12.04.2021 порушував питання щодо протиправних дій посадової особи органу поліції на території м. Кривий Ріг, а посадова особа, за твердженням заявника, проходила службу в патрульної поліції, розгляд скарги позивача керівництвом НПУ (заступником Голови НП О. Фацевичем) відповідно до вимог пункту 7 розділу IV Порядку було доручено (передано на вирішення) до ГУНП в Дніпропетровській області (код ЄДРПО 40108866) та Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) Отже, вважає відповідач, безпосередньо Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578) розгляд скарги позивача від 12.04.2021 не здійснювала. У зв`язку з чим Національна поліція України є неналежним відповідачем у даній справі.

За наслідками розгляду скарги від 12.04.2021 позивачу листом Управлінь патрульної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2021 № Б-1169, Б-1407 кол, Б- 1408 кол/41/19/03-2021 була надана ґрунтовна відповідь по суті порушених питань.

ОСОБА_1 у даному листі УПП в Дніпропетровській області було поінформовано, що за викладеними у скарзі відомостями, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НПУ, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, було проведено перевірку, за результатам якої, за аналізом зібраних матеріалів, командир полку патрульної поліції УПП Дніпропетровській області капітан поліції Нікіфоров О. під час розгляду скарг ОСОБА_13 та Буряк Ю. на постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, діяв у спосіб та в межах вимог встановлених КУпАП. Зазначає, що аналіз скарги позивача від 12.04.2021 та наданої за результатами її розгляду відповіді (лист УПП в Дніпропетровській області від 25.06.2021 № Б-1169, Б-1407 ко. Б-1408 кол/41/19/03-2021) свідчить, що скарга була розглянута і заявнику була надана повна та обґрунтована відповідь. Звертають увагу суду, що на момент передання Національно поліцією України вищезазначеним органам поліції на вирішення скарги позивача від 12.04.2021, визначений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» місячний строк по розгляду скарги не сплинув.

30.07.2021 до Національної поліції України з Міністерства внутрішніх справ України надійшло звернення ОСОБА_1 від 19.07.2021 (номер реєстрації в МВС - Б-24126 від 27.07.2021, номер реєстрації в НПУ Б-19882 від 30.07.2021) щодо скарг на патрульних поліцейських (командира полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг та т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Зважаючи, що Бродько А.І. у зверненні від 19.07.2021 порушував питання щодо протиправних дій посадових осіб Управління патрульної поліції Дніпропетровській області, яке підпорядковується Департаменту патрульні поліції, розгляд звернення позивача відповідно до вимог пункту 7 розділу VI Порядку керівництвом НПУ (заступником Голови НПУ О. Фацевичем) було доручено (передано на вирішення) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646). Отже, вважають, що безпосередньо Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578) розгляд звернення позивача від 19.07.2021 не здійснювала, у зв`язку з чим Національна поліція України є неналежним відповідачем у справі.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність НП України щодо не розгляду звернення позивача від 19.10.2021 також вважають безпідставними оскільки зазначене звернення до НПУ не надходило, а сам позивач у позовній заяві зазначає, що дане звернення було адресоване до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг.

Відповідач також заперечує проти стягнення моральної шкоди, адже позивач жодним чином не обґрунтував, що моральної шкоди йому було завдано саме Національною поліцією України, та не навів обґрунтувань, які підтверджують належними доказами, щодо визначення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Від третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшли пояснення, відповідно до яких заперечували проти позовних вимог, зазначили, щодо порушення мешканцями будинку будинку № 96 по вулиці Соборності міста Кривого Рогу вимог п.п 26.2 б) Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р.,) то це твердження не відповідає дійсності, адже знаходження транспортного засобу біля будинку № 96 по вулиці Соборності міста Кривого Рогу не може кваліфікуватися як порушення п.п 26.2 б) ПДР оскільки відповідно п.п 1.10 ПДР житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.34, при цьому тлумачення терміну дворова територія та межі даної території відсутні. Де лише при наявності дорожнього знаку 5.34 «Житлова зона».

Також не відповідає дійсності твердження позивача що начебто транспортні засоби виконують зупинку біля будинку № 96 по вулиці Соборності міста Кривого Рогу саме на газоні, оскільки відповідно до п.п. 1.10 ПДР газон - ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування, при цьому як вбачається з позовної заяви транспортні засоби були розташовані на щебні тобто дану ділянку не можливо кваліфікувати як газон. У зв`язку з вищезазначеним дії водіїв не можливо кваліфікувати як порушення п.п 15.10 є ПДР «Стоянка забороняється на газонах».

Щодо скасованих постанов серії ЕАН № 3987396 від 28.03.2021р та ЕАН № 3987401 від 28.03.2021р. зазначають, що вищезазначені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності були скасовані з підстав, що при вивченні матеріалів справи, було встановлено: наявні фактичні дані (відео фіксація, отримана за допомогою нагрудного відеореєстратора), не дозволяють однозначно встановити факт порушення п. 26.2.6 ПДР України гр. ОСОБА_14 та гр. ОСОБА_15 . Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.26.2.6 ПДР України передбачає порушення водієм заборони стоянки транспортних засобів у житловій зоні поза спеціально відведеними місцями і такого їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.

Крім того заперечували проти стягнення моральної шкоди обґрунтовуючи відсутністю доказів заподіяння позивачу моральної шкоди, а також обґрунтованості розміру цієї шкоди.

Від інших третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору заяв та клопотань до суду не надходило.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, де він зазначив, що підставою звернень до правоохоронних органів є позасудовий захист його прав, як члена територіальної громади, щодо незаконного облаштування стоянки і користування стоянкою на клумбі прибудинкової території, земельна ділянка, якої є у спільній власності членів територіальної громади міста Кривого Рогу.

Вказує, що свої скарги направляв саме до НПУ на бездіяльність його посадових осіб, те що відповідач перенаправляв їх до інших своїх підрозділів, то це його право, тому Національна поліція України є належним відповідачем.

Стосовно своєчасної відповіді на скаргу від 12.04.2021 року зазначає, що відповідь Хорольського зареєстрована 25.06.2021, що набагато більше 45 днів.

Стосовно відповіді на скаргу від 19.07.2021 зазначає, що роздруківка з автоматизованої інформаційно-пошукової системи НПУ Канцелярія від 30.07.2021 не може бути належним доказом направлення/отримання відповіді, бо система НПУ Канцелярія не є підприємством зв`язку, яке надає послуги доставки пошти адресату. Звертає увагу, що відсутнє повідомлення про вручення з його підписом.

Відповідачем надані до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких викладені обставини та правова позиція, аналогічні зазначеним у відзиві на позовну заяву. Додатково відповідач вказав, що у Національній поліції України процедура розгляду звернень громадян визначена Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі - Порядок), затвердженим наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за№ 1493/31361.

Відповідно до пункту 7 розділу IV (Розгляд звернень громадян, оформлення результатів розгляду звернень та надання відповідей заявникам) Порядку щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

прийняти до розгляду;

передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції;

надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення;

залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян».

Отже, Національна поліція України не перенаправляла скарги позивача за належністю до територіальних органів поліції, а передавала скарги позивача на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції, як це передбачено вимогами Порядку, і відповідно на спірні правовідносини не поширюються вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

Вказує, що за наслідками розгляду скарг від 12.04.2021 та від 19.07.2021 позивачу Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області та Департаментом патрульної поліції були надані (надіслані) обґрунтовані відповіді, про що свідчать наявні в матеріалах судової справи письмові докази.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/35902/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б.

Ухвалою суду від 06.05.2021 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/35902/21 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )до Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40108578), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу (адреса: 50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 05520744), Міністерства внутрішніх справ України (адреса: 01061, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 00032684), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_4 )про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.04.2021 на адресу Міністерства внутрішніх справ України позивач звернувся із скаргою на протиправні дії та бездіяльність командира полку патрульної поліції м. Кривий Ріг Нікіфорова О.О. та просив призначити службову перевірку дій капітана поліції ОСОБА_3 під час скасування постанов на корупційну складову (пояснення про можливі зв`язки (ділові, родинні і т.і.) посадової особи з правопорушниками, їхніми родичами і т.і.; аналіз скасованих постанов по кількості, по видам правопорушень; перевірка фотофіксації і відеофіксації адміністративного правопорушення чотирма камерами; чому проігноровані заяви ОСОБА_1 від 05.04.2021р №№ Б-516, Б-517, а також усна заява керівнику підрозділу адміністративних правопорушень (в підвальному приміщенні будівлі) від 05.04.2021р. під час особистого прийому, який знав про існування заяв Б-516,Б-517, бо саме він і рекомендував викласти письмово. Також просив направити капітана поліції ОСОБА_3 на курси вивчення Правил дорожнього руху з наступним складання іспитів та замінити капітана ОСОБА_3 на нового командира полку, або замінити відеокамери усьому складу патрульної поліції полку, або відправити увесь особовий склад полку на навчання щодо правильного використання відеокамер з наступним складанням іспитів, а краще - зробити все одночасно.

Листом від 28.04.2021 № Б-13965 Міністерство внутрішніх справ України повідомило позивача, що розгляд його звернення, в зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про Національну поліцію», доручено Національній поліції України.

Відповідно до роздруківки з автоматизованої інформаційно пошукової системи НПУ (наявна в матеріалах справи) скарга на дії капітана поліції ОСОБА_3 була надіслана до ГУНП в Дніпропетровській області та отримана 06.05.2021 року.

Листом Управлінь патрульної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2021 № Б-1169, Б-1407 кол, Б- 1408 кол/41/19/03-2021 на адресу позивача надіслана відповідь на його скаргу від 12.04.2021 року в якій, зокрема зазначено, що за викладеними у скарзі відомостями, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НПУ, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, було проведено перевірку, за результатам якої, за аналізом зібраних матеріалів, командир полку патрульної поліції УПП Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_16 під час розгляду скарг ОСОБА_13 та ОСОБА_17 на постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, діяв у спосіб та в межах вимог встановлених КУпАП. Додатково проінформовано, що командир полку патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_16 20.05.2021 за вих. № 5416/19/1/03-2021 направив листа на адресу голови Довгинцівської районної в місті ради та в.о. начальника інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради з питання проведення заходів перевірки дотримання державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою територій населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, відповідальність за яке передбачена статтею 152 КУпАП.

19.07.2021 року позивачем подано скаргу на адресу Міністерства внутрішніх справ України на протиправні дії командира полку патрульної поліції м. Кривий Ріг ОСОБА_3 та т.в.о. начальника департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області Хорольського О. в якій, зокрема, просив дати саме правову оцінку діям ОСОБА_11 щодо не застосування до правопорушників п/п б п.26.2 ПДР та ст. 122 КУпАП; звільнити Хорольського з поліції; призначити службову перевірку дій капітана поліції ОСОБА_3 під час скасування постанов на корупційну складову (пояснення про можливі зв`язки (ділові, родинні і т.і.) посадової особи з правопорушниками, їхніми родичами і т.і.; аналіз скасованих постанов по кількості, по видам правопорушень; перевірка фотофіксації і відеофіксації адміністративного правопорушення чотирма камерами; чому проігноровані заяви ОСОБА_1 від 05.04.2021р №№ Б-516, Б-517, а також усна заява керівнику підрозділу адміністративних правопорушень (в підвальному приміщенні будівлі) від 05.04.2021р. під час особистого прийому, який знав про існування заяв Б-516,Б-517, бо саме він і рекомендував викласти письмово); Направити капітана поліції ОСОБА_3 на курси вивчення Правил дорожнього руху з наступним складання іспитів; замінити капітана ОСОБА_3 на нового командира полку, або замінити відеокамери усьому складу патрульної поліції полку, або відправити увесь особовий склад полку на навчання щодо правильного використання відеокамер з наступним складанням іспитів, а краще - зробити все одночасно.

Листом від 27.07.2021 № Б-24126 Міністерство внутрішніх справ України повідомило позивача, що розгляд його звернення, в зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про Національну поліцію», доручено Національній поліції України.

Відповідно до роздруківки з автоматизованої інформаційно пошукової системи НПУ (наявна в матеріалах справи) скарга на дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була надіслана до Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області та отримана 03.08.2021 року.

Листом від 26.08.21 року № Б-14417/41/2/02-2021 позивачу була надана відповідь, що проведеною перевіркою формація про неправомірні дії працівників УПП в Дніпропетровській області ДПП не підтвердилася.

19.10.2021 року позивачем на адресу полку патрульної поліції в м. Кривій Ріг подана заява про скоєння адміністративного правопорушення за ст.ст. 122, 152, 152-1 КУпАП. Листом від 02.11.2021 № Б-1649/41/19/1/03-2021 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надало відповідь, що під час патрулювання станом на 23,25,26,27,28,29,30,31 жовтня та 1 листопада виявлені транспортні засоби, які були припарковані на прибудинковій території житлового будинку № 96 по вул. Соборності в м. Кривий Ріг, не перешкоджали вільному проходу пішоходів і проїзду спеціальних транспортних засобів, порушень правил зупинки і стоянки не виявлено.

Вважаючи дії/бездіяльність (відсутність відповідей на звернення позивача, порушення строків надання відповіді на звернення позивача, ухилення у своїх відповідях на звернення позивача від предмету звернень, брехня з боку посадових осіб поліції, позбавлення позивача права на позасудовий захист, невиконання своїх обов`язків, щодо захисту закону, захисту прав позивача, прав більше 50% мешканців будинку АДРЕСА_5 , як членів територіальної громади міста Кривого Рогу) Національної поліції України протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Цією статтею також надано тлумачення зазначених термінів.

Так, зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Ч. 1 ст. 14 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Ст. 19 Закону № 393/96-ВР визначає, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що орган державної влади у місячний термін від дня надходження звернення зобов`язаний в межах своїх повноважень: 1) об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою, 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення. Тобто, належним розглядом органом державної влади звернення громадянина вважатиметься безумовне виконання останнім чітко визначеної законодавцем сукупності зазначених дій протягом строків, встановлених ст. 20 Закону № 393/96-ВР.

Згідно з пп. 42 п. 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ, закладів та організацій, що належать до сфери її управління.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі Порядок № 930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян (пункт 1 розділу I Порядку № 930).

Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження» (пункт 3 розділу I Порядку № 930).

Розгляд звернень та особистий прийом громадян в органах та підрозділах поліції є складовою механізму реалізації прав громадян на внесення до органів державної влади пропозицій щодо поліпшення їх діяльності, виявлення недоліків у роботі, оскарження дій посадових осіб та органів державної влади (пункт 4 розділу I Порядку № 930).

Громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення (пункт 5 розділу I Порядку № 930).

Процедура розгляду звернень громадян, оформлення результатів розгляду звернень та надання відповідей заявникам унормована розділом IV Порядку № 930.

Так, керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань (пункт 1 розділу IV Порядку № 930).

Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з`ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України. До розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських і до перевірки інформації про неналежне виконання покладених на них обов`язків відповідно до законодавства України можуть залучати представників громадськості (пункт 2 розділу IV Порядку № 930).

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян (пункт 3 розділу IV Порядку № 930).

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді (пункт 5 розділу IV Порядку № 930).

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день (пункт 6 розділу IV Порядку № 930).

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу (пункт 13 розділу IV Порядку № 930).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян (пункт 14 розділу IV Порядку № 930).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» (пункт 4 розділу IV Порядку № 930).

Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Суд зазначає, що звернення (скарги) позивача від 12.04.2021 року та 19.07.2021 року були спрямовані до Міністерства внутрішніх справ України та на підставі Закону України «Про Національну поліцію», доручені розгляду Національній поліції України.

При цьому, судом не встановлено порушення саме відповідачем Національною поліцією України вимог Закон України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930.

Як встановлено судом, звернення (скарги) позивача від 12.04.2021 та 19.07.2021 були спрямовані для розгляду ГУНП в Дніпропетровській області та Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області, які розглянуті цими територіальними підрозділами НПУ.

Суд звертає увагу, що переадресація заяв позивача до відповідного територіального підрозділу відповідача є законним механізмом, який покликаний забезпечити оперативний та ефективний розгляд звернень за належністю.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема роздруківкою з автоматизованої інформаційно пошукової системи НПУ, скарга позивача від 12.04.2021 на дії капітана поліції ОСОБА_3 була надіслана до ГУНП в Дніпропетровській області для розгляду по суті та отримана управлінням 06.05.2021 року.

Листом Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2021 № Б-1169, Б-1407 кол, Б- 1408 кол/41/19/03-2021 на адресу позивача надіслана відповідь на його скаргу від 12.04.2021 року.

В даному випадку суд вважає Головним управлінням національної поліції в Дніпропетровській області не були дотримані приписи ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» адже скарга позивача розглядалась понад 50 днів, навіть враховуючи дату її надходження (06.05.2021) до ГУПН в Дніпропетровській області.

Щодо розгляду скарги позивача від 19.07.2021 року на протиправні дії командира полку патрульної поліції м. Кривий Ріг Нікіфорова О.О. та т.в.о. начальника департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області Хорольського О. суд зазначає наступне.

Так, відповідно до роздруківки з автоматизованої інформаційно пошукової системи НПУ (наявна в матеріалах справи) скарга на дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була надіслана до Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області, для розгляду по суті та отримана Департаментом 03.08.2021 року.

В матеріалах справи наявна відповідь від 26.08.2021 року № Б-14417/41/2/02-2021 на скаргу позивача від 19.07.21. Відповідач зазначає, що відповідь була надіслана на адресу позивача простим відправлення і на підтвердження цього надав суду копію списку згрупованих простих відправлень за 26.08.21 серед яких значиться лист на адресу позивача ОСОБА_18 .

Проте суд критично ставиться до такої правової позиції відповідача та доказів на її обґрунтування з огляду на те, що позивач категорично заперечує отримання відповіді, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду належними та допустимими доказами факт належного повідомлення позивача про результати розгляду його скарги від 19.07.2021 року, що є порушенням приписів ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».

Разом з тим, суд зазначає, що дії (бездіяльність) позивачем оскаржуються саме Національної поліції України, як суб`єкта владних повноважень, в той час як порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930. були допущені відповідними підрозділами Національної поліції України (ГУНП в Дніпропетровській області та Департаментом патрульної поліції НП України), але позивач жодних позовних вимог до них не заявляє. Більш того, у відповіді на відзив, позивач наполягав на тому, що свої скарги він направляв саме до НПУ і саме Національна поліція України є належним відповідачем у даній справі.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України. (суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог) суд доходить висновку про не обґрунтованість позовних вимог позивача до Національної поліції України.

Щодо розгляду заяви позивача від 19.10.2021 року про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 122, 152, 152-1 КУпАП, суд зазначає, що вказана заява до відповідача - НПУ не надходила, і сам позивач у позовній заяві зазначає, що дане звернення було адресоване полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг.

Так само і заява позивача від 01.07.2021 року про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП була спрямована до Відділу поліції №1 Криворізького районного УП ГУНП, а не до відповідача - Національної поліції України.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим судам, як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому питання, порушені у скарзі (зверненні) позивача щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122, 152, 152-1 КУпАП не належить до розгляду окружними адміністративними судам.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Частиною 3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

У правовому висновку Верховного Суду України від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17 вказано, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 цього Кодексу).

Як роз`яснено у п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача та вини відповідача в заподіянні моральної шкоди, не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та відмову у їх задоволенні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )до Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40108578), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу (адреса: 50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 05520744), Міністерства внутрішніх справ України (адреса: 01061, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 00032684), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_4 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07 липня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров