Ухвала суду № 128666921, 07.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 липня 2025 р. Справа № 120/8973/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач оскаржує дії командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не звільнення його з військової служби на підставі підпункту г) пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через такі сімейні обставини - "необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи".

З метою зобов`язання відповідача прийняти рішення про його звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.

За змістом позовних вимог, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною, а відтак при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн. Натомість докази сплати судового збору у поданих матеріалах відсутні.

Водночас у позовній заяві представник позивача вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Суд зауважує, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, згідно з вказаних правових приписів судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Поняття військового обов`язку розкривається в статті 1 Закону № 2232-XII, який включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).

Як зазначено у позовній заяві, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. В той же час за змістом позовних вимог позивач фактично оскаржує дії щодо відмови відповідача у звільненні його з військової служби.

Відтак цей спір стосується обставин звільнення позивача з військової служби, а не виконання ним військового обов`язку чи службових обов`язків.

Тому, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна