Ухвала суду № 128664781, 01.07.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2317/19

номер провадження 2/695/37/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря с/з Оніщенко Н.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Пилипенка Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про визнання зловживання процесуальними правами позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Пилипенка Р.Б. про визнання зловживання процесуальними правами.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Золотоніського міськрайоного суду Черкаської області перебуває цивільна справа №695/2317/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на господарські будівлі та споруди в домоволодінні в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом. На переконання представника відповідача у даній справі слід вжити заходи для запобігання зловживання процесуальними правами позивачем ОСОБА_1 .. Представник відповідача наполягає, що подання однотипових немотивованих належним чином (з процесуальної точки зору) клопотань про витребування нових доказів, допиту свідків і т.п. на стадії дослідження доказів у справі значною мірою затягує вирішення цивільного спору, судовий розгляд триває роками з огляду на значний обсяг заявлених клопотань позивачем ОСОБА_1 .. Остання перед кожним засіданням здає до суду по декілька рукописних клопотань щодо свідків, інвентарної справи БТІ, витребування правовстановлюючих документів на будинок 60-х років (котрі не мають нічого спільного із предметом доказування) та вчиняє інші дії щодо затягування судового процесу. За таких обставин зазначені клопотання ОСОБА_1 , які не були подані під час підготовчого судового засідання на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України слід залишити без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти задоволення клопотання про зловживання процесуальними правами заперечувала, наполягала на задоволенні її клопотань, витребування доказів, які вказані у них, виклику заявлених нею свідків.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Пилипенко Р.Б. на задоволенні вказаного клопотання про зловживання процесуальними правами наполягав, зауважував, що усі письмові докази у даній справі вже було досліджено, клопотання, які подає позивач ОСОБА_1 , подані з порушенням процесуальних норм, при цьому ОСОБА_1 на відповідні зауваження не реагує та продовжує систематично подавати однотипні, нові клопотання, що має наслідком затягування судового процесу.

Інші учасники у даній справі у судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у порядку, визначеному законом.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у липні 2019 р. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на господарські будівлі та споруди в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом. Позивачі просили суд визнати за ними право власності на перелічені у позовній заяві господарсько-побутові будівлі та споруди, стверджуючи, що лише після ухвалення рішення у справі №695/971/14-ц від 09.06.2014 їм нібито стало відомо про належність зазначеного нерухомого майна спадкодавцю ОСОБА_4 .

Провадження по даній справі було відкрито 22.07.2019 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

З ухвали суду від 28.09.2021 вбачається, що за особистою участю позивача ОСОБА_1 та її представника, адвоката Сизька Д.Б. було вирішено усі клопотання сторін у справі, а підготовче провадження по даній цивільній справі було закрито, справа призначено до розгляду по суті.

Відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, докази на підтвердження та/або спростування обставин і фактів, що входять до предмета доказування кожної сторони по справі, подаються разом з заявами по суті справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У даній справі, після закриття підготовчого провадження, позивач ОСОБА_1 подала заяви про внесення змін до позовної заяви, про уточнення позовної заяви, а також заяву про відвід головуючого судді, у задоволенні яких судом було відмовлено, відповідно до ухвал від 25.05.2023 та 06.10.2023.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.03.2025р. було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її численних заяв та клопотань про витребування доказів, а саме: заяв від 12.03.2024 р. про витребування спадкової справи (ст. 6 Том ІІІ), яка доповнена заявами позивача від 02.04.2024р. (ст. 7 Том ІІІ); від 27.08.2024р. (ст. 97-98 Том ІІІ); від 10.12.2024р. (ст. 230-233 Том ІІІ) та від 10.12.2024 р. (ст.3-4 Том IV); заяви від 17.04.2024р. про витребування з Золотоніського відділу КП ЧООБТІ копій технічних паспортів, реєстрових книг (ст. 10-12 Том ІІІ), яка доповнена заявами від 27.09.2024р. (ст. 184-187 Том ІІІ); та від 10.12.2024р. (ст. 8-18 Том IV); клопотання від 11.09.2024р. про витребування технічної документації на кадастровий номер земельної ділянки, що була предметом договору купівлі-продажу частини будинку від 09.08.2010р., (ст. 126-129 Том ІІІ ), яка доповнена заявою позивача від 10.12.2024р. ( ст. 243-245 Том ІІІ) та клопотання від 10.12.2024р. про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_5 (ст. 21-29 Том IV).

Вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 роз`яснено, що позивачем було пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не заявлено вимогу про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку, також вказано, що позивачем не доведено жодної вагомої підстави для прийняття рішення про витребування таких доказів на даній стадії судового процесу, звернуто увагу позивача на те, що вона не була обмежена у можливості заявляти клопотання, надавати докази раніше в ході проведення підготовчого засідання.

Незважаючи на роз`яснення суду в ухвалі від 11.03.2025р., в період з 20.03.2025 по 01.07.2025 ОСОБА_1 направила до суду щонайменше одинадцять заяв та клопотань, які свідчать про очевидне зловживання процесуальними правами та мають характер безпідставного затягування судового розгляду. Серед цих заяв були вимоги щодо формальних аспектів вручення ухвал, зокрема, вимоги про надання ухвали за особистим підписом судді, вимоги про зазначення в ухвалі суду місця знаходження спадкового майна, надання підтверджень про отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду, призначення дати та часу для прослуховування аудіозапису судового засідання, а також клопотання про виклик свідків, долучення до матеріалів справи нових доказів, долучення до матеріалів справи копій її ж раніше поданих заяв, надання ОСОБА_1 копій її ж заяв, тощо.

Суд вважає, що дії позивача ОСОБА_1 , які виразилися у систематичному поданні однотипних, дублюючих та необґрунтованих клопотань після завершення підготовчого провадження та попри неодноразові роз`яснення суду, є очевидним зловживанням процесуальними правами. Такі дії не мають на меті досягнення правосудного рішення, а спрямовані виключно на затягування розгляду справи по суті, створення штучних перешкод для її вирішення та витрату часу суду для розгляду її заяв, надання відповідей на численні клопотання. Подані заяви та клопотання є необґрунтованими, не стосуються предмета спору по суті та не містять нових обставин, які б могли вплинути на хід судового розгляду. Заяви про долучення до матеріалів справи нових доказів чи виклик свідків, які подані після дослідження письмових доказів, тобто з суттєвим пропуском строку, не врахування зауважень суду та представника відповідача, постійне направлення таких клопотань свідчить про ігнорування позивачем вимог процесуального законодавства та попередніх ухвал суду.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином вбачається, що частина 1 статті 44 ЦПК України чітко встановлює обов`язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами, категорично забороняючи зловживання ними. Характерними ознаками зловживання є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч його легітимній меті, недобросовісність, умисний характер та завідома несумлінність дій. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що зловживання є особливим різновидом правопорушення, що полягає у перевищенні або порушенні меж здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06.09.2018, справа №552/2378/17).

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч. 2 ст. 44 ЦПК).

Частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Засобами запобігання зловживанню процесуальними правами, передбачені ЦПК України є: повернення скарг, заяв, клопотань (частина третя статті 44 ЦПК України); залишення скарги, заяви, клопотання без розгляду (частина третя статті 44 ЦПК України); штраф (стаття 148 ЦПК України); покладення судових витрат незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята статті 141 ЦПК України).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі №36655/02 «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 «Красношапка проти України»).

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій. Найпоширенішим процесуальним зловживанням є недобросовісне неодноразове подання заяв, клопотань та скарг.

Враховуючи вказані вище обставини суд погоджується із доводами представника відповідача, що подання численних, однотипних заяв, в тому числі про виклик свідків та долучення доказів на даній стадії судового процесу, вочевидь не має на меті вирішення справи по суті, а обумовлене іншими мотивами позивача.

За таких обставин суд вважає, що клопотання представника відповідача про визнання зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

З урахуванням вказаного вище, керуючись ч. 3 ст. 44 ЦПК України подані в період з 20.03.2025 по 01.07.2025 ОСОБА_1 заяви, а саме заяви: про надання ухали (тут і далі, які отримані судом) 20.03.2025; про зазначення в ухвалі суду адреси спадкового майна 21.03.2025; про роз`яснення наданого ОСОБА_1 клопотання 21.03.2025; про роз`яснення ухвали від 21.03.2025; про надання підтвердження отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду від 21.03.2025; про призначення дати та часу прослуховування аудіо запису, 27.03.2025; про виклик свідків 06.06.2025; про долучення доказів 10.06.2025; про пояснення щодо виклику свідків та необхідності їх допиту 12.06.2025; про недопущення затягування розгляду справи та окреме вирішення клопотання про виклик та допит свідків 27.06.2025; про надання копії поданої заяви 01.07.2025р. залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 83, 259, 260 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника ОСОБА_2 , адвоката Пилипенко Ростислава Борисовича про визнання зловживання процесуальним правом задовольнити.

Визнати зловживанням процесуальним правом позивачем ОСОБА_1 у поданні численних однотипових клопотань, котрі стосуються долучення, витребування та дослідження письмових доказів, виклику свідків та вчинення інших процесуальних дій з доказами, після завершення підготовчого судового засідання у даній справі.

Залишити без розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення, витребування та дослідження письмових доказів, виклику свідків та вчинення інших процесуальних дій з доказами, які подані після завершення підготовчого судового засідання у даній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Повний текст ухвали виготовлений 07 липня 2025 року.

Суддя : Середа Л.В.