Рішення № 128656891, 27.06.2025, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/567/25

Номер провадження по справі 2/387/376/25

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 03.04.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9760,00 грн за договором про надання фінансового кредиту №1719112 від 31.03.2020.

Свій позов ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" обґрунтовує тим, що 31.03.2020 між ТОВ "Займер" та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту №119112. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 2000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "Займер" та ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" 28.10.2021 укладено Договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідачка не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 9760,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У пункті 4 позовної заяви просив про розгляд справи без виклику сторін. В заяві, що надійшла 14.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представник позивача Пархомчук С.В. просив вирішити питання розподілу судових витрат, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачці був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8ст.128, ч.1ст.131 ЦПКУкраїни, вважається врученою. Крім того судом 16.05.2025 опубліковано оголошення про виклик відповідачки на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.05.2025.

За наслідками судового засідання 15.05.2025 розгляд справи відкладено на 27.06.2025, про що 15.05.2025 судом постановлено відповідну ухвалу.

Суд, ухвалою від 27.06.2025, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, з огляду на позиції сторін, наведені у поданих ними заявах, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у справі.

Відповідно дост. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 31.03.2020 між ТОВ "Займер" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №119112 за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн строком на 14 днів, тобто до 13.04.2020 п. 1.2 договору), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу (п. 1.3 договору), а клієнт зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до п. 1.4 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У розділі 6.9 реквізити та підписи сторін, у колонці клієнт зазначено рахунок позичальника НОМЕР_1 (а.с.14-15).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3884, що підтверджено довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 (а.с.10)

Також позивачем долучено: додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020 - графік розрахунків. Вказаний додаток підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (а.с.16).

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі онлайн" від 24.02.2025 вих №993/02, відповідно до якої 31.03.2020 на банківську картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 2000,00 грн, опис видача кредиту #119112 (а.с.27).

28.10.2021 між ТОВ "Займер" та ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до змісту якого ТОВ «Займер» передає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУГОУ» приймає належні ТОВ «Займер» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 17-20).

Згідновитягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «Займер» передав, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №119112, дата укладення договору 31.03.2020, дата закінчення договору 13.04.2020, на загальну сумузаборгованості 9760,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 2000,00 грн., заборгованість по відсотках 7760,00 грн (а.с. 9).

Відповідно до платіжного доручення №1653 (# 844932706911) від 02.11.2021 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» оплатив ТОВ «Займер» згідно договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 суму у розмірі 702417,04 грн. (а.с.25).

Відповідно до платіжного доручення №1672 (# 859690633011) від 23.11.2021 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» оплатив ТОВ «Займер» згідно договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 суму у розмірі 722417,04 грн. (а.с.26).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 119112 заборгованість відповідачки перед ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" станом на 13.01.2025 складає 9760,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7760,00 грн (а.с. 8).

Позивачем 13.01.2025 року на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.7).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

За змістом статей626,628ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст.1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1ст.1048ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1ст.1049ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст. 525 ЦК України).

Відповідно дост.610ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1ст.625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1ст. 512ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст.1077ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст.1080 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст.1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Статтею 639 ЦК України визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістомстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 31.03.2020 між відповідачкою та ТОВ "Займер" з дотриманням наведених норм законодавства, було укладено договір позики, та відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами зазначеного договору та прийняла їх.

Матеріалами справи, зокрема інформаційною довідкою ТОВ "Платежі онлайн" від 24.02.2025 вих №993/02, підтверджено виконання ТОВ "Займер" зобовязань за договором про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020.

Проте доказів погашення кредитної заборгованості, як первісному кредитору, так і ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ", відповідачкою суду надано не було, відтак позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000,00 грн..

Разом з тим, перевіряючи позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020, укладеного між ТОВ "Займер" та відповідачкою, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 7760,00 грн, виходячи з наступного.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертоїстатті 263ЦПК Українимає бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 14 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Відповідно до договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020 клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (п.п. 3.3.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи належних та допустимих доказів пролонгації договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020 матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація, за умовами договору, мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця.

Відповідно до виписки з особового розрахунку за кредитним договором 119112, що наданий позивачем, позичальник у період з дати укладення договору від 31.03.2020 по 13.01.2025, не здійснив оплату суми нарахованих процентів.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність факту продовження строку кредитування понад 14 днів, який було визначено у пункті 1.2 договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020.

У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування відсутні.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020 становить 560,00 грн (2000х2%х14днів), та підлягає стягненню з відповідачки.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, подані позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 та виписка з особового рахунку за кредитним договором №119112 наданих ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідачка повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі вказаного договору про надання фінансового кредиту №119112 від 31.03.2020, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі: 2000,00 грн.- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 560,00 грн. - заборгованість за відсотками, а всього 2560,00 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням, за правиламист.141 ЦПК України, покладаються на відповідачку пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 635,38 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 10500, 00 грн суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмоюстатті 141ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 4ст.137ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У розумінніст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ"в особі директора Осипенко І.С. та адвокатом Пархомчук С.В. укладено Договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 та додаткову угоду №1 від 27.12.2024 (а.с.11-12, 13).

Відповідно до акта про отримання правової допомоги від 13.05.2025 , сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг) між товариством та адвокатом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 : надання усної консультації 1 година х 2000,00 грн. = 2000,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви до суду 2,5 годин х 2000,00 грн. = 5000,00 грн, інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів 1,5 години х 2000,00 грн = 3000,00 грн, канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн.. Загальний розмір правничих витрат склав 10500,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №38341 від 13.05.2025 ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ "здійснило оплату за правничу допомогу згідно рахунку 13.05.2025-21 від 13.05.2025 договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 у розмірі 10500,00 грн, отримувач ОСОБА_3 .

Виходячи з принципу пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідачки, в розмірі 2754,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,207,526,530,1046,1050,1054,1077,1081 ЦК України, ст.12,13,81,137,141,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"ФККЕШ ТУГОУ"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 и на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ФККЕШ ТУГОУ"заборгованістьза договором позики№119112укладеного 31.03.2020 у сумі2560гривень 00гривень (двітисячі п`ятсотшістдесят гривень00копійок ) з яких: заборгованість заосновною сумоюборгу -2000,00грн; заборгованість за відсотками- 560,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 и на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ФККЕШ ТУГОУ"витрати зі сплати судового збору у розмірі 635 гривень 38 копійок (шістсот тридцять п`ять гривень 38 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2754 гривень 10 копійок (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири гривень 10 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" ( 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО