Рішення № 128656522, 02.07.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2140/25

Провадження № 2/191/946/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ЦокалоТетяна Михайлівна,до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ОнлайнФінанс»,треті особи:Приватний нотаріусКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОлена Василівна,Приватний виконавецьвиконавчого округуДніпропетровської областіСидорук ЛесяВікторівна,про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2025 року до суду звернулася представник позивача адвокат Цокало Т.М. в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В позовній заяві представник позивача посилалася на те, що 18.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №20279, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696), заборгованості у розмірі 39853,90 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. було винесено постанову від 08.06.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65714017.

Представник позивача зазначає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства. У зв`язку з наведеним заборгованість має спірний характер, їх стягнення з позивача є безпідставним, а виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач та представник позивача в сьогоднішнє судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду не заперечують.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомили, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження, відзиву на позовну заяву не надали.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, від приватного виконавця надійшла заява про розгляд справи без її участі.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до такого.

Викладення обставин, встановлених судом.

08.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65714017 на підставі виконавчого напису №20279, вчиненого 18.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696), заборгованості у розмірі 39853,90 грн.

В матеріалах справи відсутні докази того, що між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем були укладені будь-які договори, що були посвідчені нотаріально та на підставі якого нотаріус вчинив виконавчий напис, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Норми права та правові висновки Верховного Суду, що підлягають застосуванню.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України "Про нотаріат"та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону України "Про нотаріат"та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат"визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Закону,нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України "Про нотаріат"та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України "Про нотаріат").

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662(надаліПостанова № 662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту:

«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі№ 826/20084/14, залишеною в силі Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, пункти 1 і 2 Постанови № 662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.

Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п. 1 та п. 2 Постанови № 662 були оприлюднені в Офіційному вісник України 21.03.2017 року.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14відмовила в задоволенні заяви про перегляд Ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Крім того, розглядаючи правову природу відносин, що виникають у зв`язку з вчиненням нотаріусом виконавчого напису,Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц зазначила про таке.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином,вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, щонотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованостіборжника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України "Про нотаріат"у такому спорісуд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Мотиви суду при вирішенні цієї справи.

Оскільки станом на 05.10.2020 року кредитні договори не входили за затвердженого КМУ переліку документів, на яких може бути вчинений виконавчий напис нотаріуса, оспорювані виконавчі написи були вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, що очевидно тягне визнання їх такими, що не підлягають виконанню.

Звернувшись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на кредитному договорі, відповідач обрав неналежний спосіб захисту свого права, але це не позбавляє його права звернутись з відповідними вимогами до суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та доведеними, і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення на її користь витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

В зв`язку із задоволенням основної вимоги, на підставіст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Стосовно судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України, суд зауважує таке.

Згідно пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надала копії договору №737 про надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною, ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1299040, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2424, акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 02.05.2025 року до Договору №737 про надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 року, квитанції №737 від 28.02.2025 року, детального опису робіт (наданих послуг).

Договором №737 про надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 року підтверджено, що він укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною про надання правничої допомоги.

Відповідно до копії акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 02.05.2025 року до Договору №737 про надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 року, загальна вартість наданих адвокатом позивачеві послуг, які були сплачені позивачем адвокату, становить 10000,00 грн.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що витрати позивача на правничу допомогу в цій справі становлять 10000,00 грн., що підтверджується копіями договору №737 про надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною, ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1299040, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2424, акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 02.05.2025 року до Договору №737 про надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 року, квитанції №737 від 28.02.2025 року, детального опису робіт (наданих послуг), та які підлягають стягненню з відповідача, як судові витрати по цій цивільній справі.

Позивачем на виконання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Таким чином, суд знаходить доведеними судові витрати на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі у сумі 10000,00 грн., які понесені позивачем, та за правиламистатті 141 ЦПК Українипідлягають відшкодуванню стороною відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.15,16,1048,1054 ЦК України, ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст.2,7,10,81,82,84,19,141,176,263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цокало Тетяна Михайлівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №20279, вчинений 18.05.2021 року Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696), заборгованості у розмірі 39853,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ: 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 968,96 грн., за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн., та витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., а разом 11574 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 56 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складене 07.07.2025 року.

Суддя О.І. Окладнікова