Рішення № 128656353, 04.07.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1223/25

2/189/564/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04.07.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ЛісневськогоД.О.через систему«Електронний суд»звернулася досуду зпозовом доТОВ «Відродження»про стягненнязаборгованості задоговором оренди,в якомупросить: стягнути з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 заборгованість зісплати орендноїплати за2024рік, за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:01:001:2434 за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2015 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 30.08.2021 року у сумі 8490,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та 4500 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Позов мотивований тим, що позивачка являється власником земельної ділянки площею 2,8495 га, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2434, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку вона успадкувала після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.08.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,8495 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2434, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди земельної ділянки площею 2.8495 га., кадастровий номер 1224255100:01:001:2434, згідно якої в преамбулі договору замінено Орендодавця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Визначено, що за кожен рік використання землі Орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 8 490,00 гривень виплати на руки. Сплачується орендна плата до 30 грудня поточного року.

Строк дії вищевказаного договору визначено до 31 грудня 2023 року.

ТОВ «Відродження» у 2024 року продовжило користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:01:001:2434, яка належить позивачу, проте орендну плату за користування земельною ділянкою за 2024 рік позивачу не виплачено до цього часу.

Відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку станом на 20.02.2025 року ОСОБА_1 у листопаді 2024 року було нараховано від ТОВ «Відродження» - 10546,58 грн., сума виплаченого доходу 0,00 грн., сума утриманого та перерахованого податку 1898,38 грн.

Таким чином, відповідач продовжив користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:01:001:2434 у 2024 році, сплатив податок за 2024 рік, проте орендну плату за 2024 рік не сплатив, чим порушив права позивачки.

У зв`язку з викладеним позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 15.04.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судові засідання 13.05.2025 року та 04.07.2025 року учасники провадження не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 у поданому позові просив провести розгляд справи без їх участі, позов підтримує, просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» жодних заяв, клопотань та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, в зв`язку з чим, ухвалою від 04.07.2025 року суд постановив розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом № 891 від 20.08.2021 року та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 890 від 20.08.2021 року ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 2.8495 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2434, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 успадкувала вищевказану земельну ділянку після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01.08.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2.8495 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2434.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 106997, виданого 14 серпня 2001 року.

30.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди земельної ділянки площею 2.8495 га., кадастровий номер 1224255100:01:001:2434, згідно якої в преамбулі договору замінено Орендодавця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Строк дії вищевказаного договору визначено до 31 грудня 2023 року. Визначено, що за кожен рік використання землі Орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 8 490,00 гривень виплати на руки. Сплачується орендна плата до 30 грудня поточного року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у справі №6-2588цс15 (№703/5377/14-ц) у випадку використання земельної ділянки без укладеного договору оренди землі, власник земельної ділянки має право на стягнення збитків у формі неодержаних доходів.

Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15 сформував правовий висновок, що з аналізу ст. 157 ЗК України, п.п. 1, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено. Отже, у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст. 157 ЗК України та Порядком, а саме відшкодування збитків власникам земельних ділянок.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 18.05.2016 у справі № 194гс1, від 28.01.2015 у справі 3-210гс14 та Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 909/45/17, у постанові від 02.07.2018 № 909/42/17.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 20.02.2025 року, у листопаді 2024 року ТОВ «Відродження» було нараховано ОСОБА_1 10546,38 грн., що за мінусом податку (1898,38) та військового збору (158,20) складає 8490,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла в результаті фактичного користування землею у 2024 році без укладення орендних правовідносин із власником земельної ділянки, тому позовні вимоги про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пункт 1 ч.3 ст.133 ЦПК передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.03.2025 року, додаткову угоду №2 від 01.03.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 01.03.2025 року, акт виконаних робіт та розрахунків від 17.03.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 01.03.2024 року, укладених між ОСОБА_1 та адвокатом Лісневським Д.О., в яких зазначена загальна вартість послуг, які були надані за договором та становить 4500,00 грн., з яких: 1500,00 грн. зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин з предмету надання правової допомоги, отримання письмових доказів по справі та пояснень по суті справи; узгодження з клієнтом правової позиції та стратегії захисту; 3000,00 грн. - підготування, аналіз судової практики та подача до суду позову з предмету надання правової допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України та суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності, суд враховує фактичний обсяг виконаної роботи та її складність, предмет та ціну позову, та вважає розумно обґрунтованими витрати на правову допомогу у сумі 4500,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у відповідності до ст. 141 ЦПК України, а також у зв`язку з задоволенням позову, підлягає стягненню сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.4,11,76,81,133,137,141,263,264,265-269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість зісплати орендноїплати за2024рік закористування земельноюділянкою кадастровийномер 1224255100:01:001:2434за договороморенди земельноїділянки від01.08.2015року,зі змінами,внесеними додатковоюугодою від30.08.2021року усумі 8490,00грн. (вісім тисяч чотириста дев`яносто гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та 4500,00 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Чорна

04.07.2025