Ухвала суду № 128654144, 07.07.2025, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/695/24

пров. 1-кп/393/53/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні у режимі відеоконференції з ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' та з використанням власних технічних засобів за допомогоюЄдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024121040000408 від 24.07.2024р., за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Новгородківському районному суді Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.

До суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів. Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема - обвинувачений може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто ризики, які були на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшилися. Прокурор вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, до останнього неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вказане клопотання.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора. Захисник вказала, що прокурором не доведені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просила відмовити у клопотанні прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілий усудове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява, в якій потерпілий просить розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Під чассудового розглядусудзаклопотанням сторониобвинуваченняабозахисту маєправосвоєю ухвалоюзмінити,скасувати,обрати абопродовжитизапобіжний західщодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу (ч.1,ч.2ст.331КПК України).

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22.10.2024р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 15 години 30 хвилин 22 грудня 2024р., без прававнесення застави.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2024р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17.02.2025р. включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06.02.2025р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06.04.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18.03.2025р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16.05.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13.05.2025р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11.07.2025 року включно, без визначення розміру застави.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1ст.178 КПК України.

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,атакожзапобігання спробам: 1)переховуватисявідорганів досудовогорозслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчидокументів,які маютьістотнезначеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціалістау цьомуж кримінальномупровадженні; 4)перешкоджатикримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.1,ч.2ст.177КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомоюстатті 176 КПК України. Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.ч.1,3ст.183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1ст.194 КПК України).

Підставою для обрання та продовження обвинуваченому зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків і вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 , суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч.1ст.177КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд, розглядаючи вказане клопотання прокурора, враховує практику Європейського суду з прав людини, обставини кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (ч.2ст.121КК Українипередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна строквід семи до десяти років), та особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, не працюючий, осіб на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків. Суд також враховує, що обвинувачений є військовослужбовцем Збройних Сил України.

На думку суду, ризики, які зазначені у клопотанні прокурора, а саме - те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати і є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Так, ризик переховування від суду не втратив своєї актуальності та залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворість можливого покарання, оскільки ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

У справі ''Москаленко проти України'' від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Ризик впливу обвинуваченого на свідків також не втратив своєї актуальності та залишається реальним через передбачену КПК Українипроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,ч.2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст.352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченомуст.225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст.95 КПК України).

Отже, з переходом до стадії судового розгляду, визначення обсягу та порядку дослідження доказів, ризик незаконного впливу на свідків збільшується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також зміст наданих ними показань. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, свідки ще не допитані, то існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.

Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення також є реальним, так як ОСОБА_4 раніше судимий та на шлях виправлення ставати не бажає.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашній арешт, не може бути застосований до обвинуваченого, так як він не забезпечить уникнення наведених ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого з огляду на особу останнього та обставини кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, то в силу положень п.2 ч.4 ст.183 КПКУкраїни підставидля визначеннярозміру заставивідсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.177-178, 182, 183, 196, 197, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04.09.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1