Рішення № 128652898, 10.06.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Справа № 915/1635/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Савки К.Д.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експерт,

до відповідача: Фермерського господарства Масляного,

про: стягнення 246870,79 грн, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Експерт звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.12.2024 (вх.№16443/24 від 30.12.2024) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства Масляного заборгованість у загальному розмірі 246870,79 грн за Договором поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022, з якої: 165083,18 грн - пеня, 63754,71 грн збитки від інфляції та 18032,90 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з оплати поставленого товару позивачем за Договором поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022. Належними та допустимими доказами підтверджено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022 щодо оплати поставленого товару на загальну суму з урахуванням погашення становить: 761250,38 грн з ПДВ. Рішенням Господарського суду Миколаївської у справі №915/46/24 від 18.04.2024 позовні вимоги ТОВ Агро Експерт до ФГ Масляного про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 761250,38 грн, 3% річних в розмірі 5879,39 грн, пені в розмірі 64174,79 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 15324,94 грн та судовий збір у розмірі 12699,44 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/46/24 залишено без змін. 28.05.2024 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/46/24 від 18.04.2024 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ. 28.10.2024 Фермерське господарство Масляного здійснило погашення заборгованості. Оскільки, відповідачем несвоєчасно здійснено розрахунки за поставлений позивачем товар, позивачем нараховано пеню, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024, - справу №915/1635/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.02.2025.

13.01.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10.01.2025 (вх.№377/25), в якому останній зазначає, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві ним не визнаються у зв`язку з зазначенням недостовірної інформації про обставини справи. Також відповідачем заперечено виконаний позивачем розрахунок позовних вимоги та надано суду свій розрахунок.

05.02.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 04.02.2025 (вх.№1704/25), в якій він виклав свої заперечення на доводи викладені відповідачем у відзиві та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 165083,18 грн пені, 18032,90 грн - 3% річних та 63754,71 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку із неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором поставки №АЕ-124-2510/24 від 25.10.2022.

05.02.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 04.02.2025 (вх.№1705/25), в якому він просить суд розгляд справи відкласти на інший час та день та продовжити строк проведення підготовчого провадження у господарській справі №915/1635/24 на тридцять днів. Також просить суд, у разі задоволення цього клопотання, завчасно повідомити про час та день на які призначено розгляд справи (підготовче провадження).

05.02.2025 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 03.03.2025.

24.02.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) б/н від 24.02.2025 (вх.№2756/25), в яких він просить суд врахувати зміст, сутність та посилання даних заперечень на відповідь на відзив позивача та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25.02.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання додатків до заяви у справі б/н від 25.02.2025 (вх.№2891/25).

03.03.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 02.03.2025 (вх.№3095/25), в якому просить суд розгляд справи відкласти на інший час та день та продовжити строк проведення підготовчого провадження у даній справі продовжити на період закінчення лікування представника ФГ Масляного Масляного О.В. Також просить суд, у разі задоволення цього клопотання, завчасно повідомити про час та день на які призначено розгляд справи (підготовче провадження).

03.03.2025 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 26.03.2025.

Ухвалою суду від 26.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2025.

28.04.2025 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення б/н від 26.04.2025 (вх.№6279/25), в яких він просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження у даній справі. Поновити відповідачу строк для подання наступних доказів: розрахунку заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних; платіжних інструкцій та квитанцій до платіжних інструкцій, що підтверджують погашення відповідачем боргу; ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2024 по справі №915/46/24. Відповідач також просить суд зменшити суму пені та 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем умов Договору поставки за період з 13.01.2024 по 27.10.2024 на 95%.

30.04.2025 суд ухвалив відкласти судове засідання на 27.05.2025.

Ухвалою суду від 27.05.2025 призначено судове засідання на 10.06.2025.

В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 10.06.2025 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі Бараона проти Португалії 1987 року Суд відзначив: Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів. Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1635/24 в межах строку, передбаченого ГПК України.

Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та необхідністю дотримання процесуальних прав сторін у справі.

Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступні обставини.

25.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Експерт (далі - постачальник, позивач) та Фермерським господарством Масляного (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №АЕ-124-2510/23 (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар (партію товару), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатків до нього (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, товаром за цим Договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатися в Додатках - Специфікаціях до цього Договору.

У відповідності до п.1.3 Договору кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставлятиметься постачальником в адресу покупця, умови його поставки, прийняття та оплати визначаються у Додатках - Специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору ціна товарів визначається у Додатках-Специфікаціях. Ціна товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно із законодавством України.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що загальна орієнтовна ціна Договору залишається відкритою, а остаточна сума Договору складає суму всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснюється поставка товару за даним Договором окремими партіями, та визначається виходячи із встановлених цін на товар.

Згідно п.3.1 Договору основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються Додатками Специфікаціями до Договору з урахуванням положень, визначених цим розділом Договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника до фактичного відвантаження товару, так і оплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника після фактичного відвантаження товару, що зазначається у Додатках-Специфікаціях.

У відповідності до п.4.1 Договору товар, що постачається постачальником протягом дії цього Договору, замовляється та оплачується покупцем, та відвантажується постачальником партіями відповідно до підписаних Додатків-Специфікацій, або їх частинами.

Відповідно до п.4.2 Договору для отримання товару покупець повинен надіслати постачальнику замовлення на поставку поштою, факсимільним зв`язком чи по електронній пошті. Номенклатура товарів, їх кількість та періодичність замовлень визначаються покупцем самостійно, якщо інше не передбачено спеціальними домовленостями сторін (зокрема заздалегідь погодженим сторонами планом поставок).

У відповідності до п.4.5 Договору зобов`язання постачальника з поставки товару покупцю вважається виконаним, а право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на цей товар.

Відповідно до п.5.1 Договору приймання товару покупцем за кількість підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання товару за кількістю, претензії покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду товару не приймаються. Покупець зобов`язується після прийняття товару (партії товару) підписати видаткову накладну та передати її постачальнику, та або направити засобами поштового зв`язку на адресу постачальника не пізніше 2-х банківських днів (п.5.2 Договору).

Пунктом 5.4 Договору визначено, що доказами поставки товару (партії товарів) можуть бути: реєстрація постачальником податкової накладної в ЄДРПНВ, якщо така накладна реєструється по факту поставки; відображення відповідної поставки у податковому обліку покупця; інші документи.

Згідно п.12.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього Договору (п.12.2 Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток-Специфікацію №3 від 09.03.2023 до Договору поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022, відповідно до якої постачальник постачає товар: - раундап Макс в.р., 20 л у кількості 600 л. за ціною 506,36 грн без ПДВ на загальну суму 303816,00 грн без ПДВ; - галас Гербіцид у кількості 15 л. за ціною 1115,22 грн без ПДВ на загальну суму 16728,30 грн. без ПДВ; - дікопур ТОП 464, в.р.к. у кількості 30 л., за ціною 404,45 грн без ПДВ на загальну суму 12133,50 грн. Всього товарну на суму 399213,36 грн з ПДВ.

У відповідності до п.5 вказаної Специфікації, оплата здійснюється у наступному порядку: 20% від вартості товару що становить 79842,67 грн сплачується покупцем до 20.03.2023, 80% від вартості товару, що становить 319370,69 грн сплачується покупцем до 10.10.2023.

Згідно п.7 вказаної Специфікації, вона доповнює Договір поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022 та є його невід`ємною частиною.

Також, між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток-Специфікацію №4 від 29.03.2023 до Договору поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022, відповідно до якої постачальник постачає товар: ЛГ 50797 КЛП Круїзер, насіння соняшнику у кількості 60 міш. За ціною 6464,78 грн без ПДВ на загальну суму 387886,80 грн без ПДВ. Загальна вартість партії товару становить 442190,95 грн з ПДВ.

У відповідності до п.5 Специфікації №4, оплата здійснюється у наступному порядку: 20% від вартості товару що становить 88438,19 грн сплачується покупцем до 10.04.2023, 80% від вартості товару, що становить 353752,76 грн сплачується покупцем до 10.10.2023.

Згідно п.7 Специфікації №4, вона доповнює Договір поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022 та є його невід`ємною частиною.

Між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток-Специфікацію №6 від 28.04.2023 до Договору поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022, відповідно до якої постачальник постачає товар: Авіатор Хрro ЕС, К.Е. у кількості 50 л. За ціною 2178,39 грн без ПДВ на загальну суму 108919,50 грн без ПДВ. Загальна вартість партії товару становить 130703,40 грн з ПДВ.

У відповідності до п.5 Специфікації №6, оплата здійснюється у наступному порядку: 50% від вартості товару що становить 65351,70 грн сплачується покупцем до 10.05.2023, 50% від вартості товару, що становить 65351,70 грн сплачується покупцем до 10.10.2023.

Згідно п.7 Специфікації №6, вона доповнює Договір поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022 та є його невід`ємною частиною.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та Специфікацій позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 972107,71 грн, що підтверджується: видатковою накладною №3306 від 02.05.2023 на суму 130703,40 грн, яка підписана сторонами без зауважень; видатковою накладною №2958 від 25.04.2023 на суму 442190,95 грн, яка підписана сторонами без зауважень; видатковою накладною №1666 від 31.03.2023 на суму 384653,16 грн, яка підписана сторонами без зауважень; видатковою накладною №3859 від 09.05.2023 на суму 14560,20 грн, яка підписана сторонами без зауважень.

Позивач зазначає, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково, залишок заборгованості склав 761250,38 грн, що стало підставо для звернення до суду.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/46/24, позов було задоволено та стягнуто з Фермерського господарства Масляного на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експерт 761250,38 грн основного боргу, 5879,39 грн 3% річних, 64174,79 грн пені, 15324,94 грн інфляційних нарахувань та 12699,44 грн судового збору.

28.05.2024 у справі №915/46/24 судом видано відповідний наказ.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 апеляційну скаргу Фермерського господарства ,,Масляного залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі № 915/46/24 залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, у даній справі суд не потребує доказування наявність у відповідача перед позивачем простроченої суми основного боргу у розмірі 761250,38 грн за Договором поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022.

Судом взято до уваги те, що відповідачем у період з 27.02.2024 по 28.10.2024 було сплачено заборгованість у розмірі 761250,38 грн, а саме:

- 100000,0 грн сплачено відповідачем 27.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №936 від 27.02.2024 на вказану суму;

- 71190,95 грн сплачено відповідачем 22.10.2024, що підтверджується квитанцією від 22.10.2024 на вказану суму;

- 319356,03 грн сплачено відповідачем 22.10.2024, що підтверджується квитанцією від 22.10.2024 на вказану суму;

- 200000,0 грн сплачено відповідачем 23.10.2024, що підтверджується квитанцією від 23.10.2024 на вказану суму;

- 70703,40 грн сплачено відповідачем 28.10.2024, що підтверджується квитанцією від 28.10.2024 на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2024 наказ Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2024 у справі № 915/46/24 в частині стягнення заборгованості в розмірі 761250,38 грн визнано таким, що не підлягає виконанню.

Також ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2024 заяву Фермерського господарства Масляного від 06.12.2024 (вх.№15456/24 від 06.12.2024) про розстрочення виконання рішення у справі №915/46/24 - задоволено частково та розстрочено виконання рішення суду від 18.04.2024 про стягнення залишку боргу в сумі 98078, 56 грн за наступним графіком: до 31.12.2024 - 16346,43 грн; до 31.01.2025 - 16346,43 грн; до 28.02.2025 - 16346,43 грн; до 31.03.2025 - 16346,43 грн.; до 30.04.2025 - 16346,42 грн; до 21.05.2025 - 16346,42 грн. В іншій частині заяви - відмовлено.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, відстроченням виконання чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Оскільки стягнення боргу за рішенням суду не є належним виконанням грошового зобов`язання, то до фактичного перерахування грошових коштів позивачу, або зміни способу виконання рішення грошове зобов`язання не втрачає свого правового статусу не змінює походження та підстав виникнення та не припиняється.

В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, стягувач (кредитор) вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

У даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача: 63754,71 грн збитків від інфляції (за період з січня по жовтень 2024 року) та 18032,90 грн - 3% річних (за період з 13.01.2024 по 27.10.2024), нарахованих на суму основного боргу у розмірі 761250,38 грн, яка стягнута за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/46/24.

В свою чергу відповідачем у додаткових поясненнях у справі б/н від 26.04.2025 надано суду контррозрахунки щодо нарахування збитків від інфляції та 3% річних.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків від інфляції, суд вказує наступне.

Суд, перевіривши розрахунки збитків від інфляції, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем не було враховано часткове погашення відповідачем боргу у період з 27.02.2024 по 28.10.2024.

За розрахунками суду збитки від інфляції становлять:

1) за зобов`язанням на суму боргу 761250,38 грн за період з січня 2024 року по лютий 2024 року: сума боргу на початок періоду 761250,38 грн; сукупний індекс інфляції - 100,7012%; збитки від інфляції становлять 5337,89 грн (761250,38 грн х 100,7012% - 761250,38 грн);

2) за зобов`язанням на суму боргу 661250,38 грн за період з березня 2024 року по жовтень 2024 року: сума боргу на початок періоду 661250,38 грн; сукупний індекс інфляції - 107,6203650325%; збитки від інфляції становлять 50389,69 грн (661250,38 грн х 107,6203650325% - 661250,38 грн).

За вказаних обставин, стягненню з відповідача підлягають збитки від інфляції у загальній сумі 55727,58 грн (5337,89 грн + 50389,69 грн).

В частині стягнення збитків від інфляції у сумі 8027,13 грн слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних, суд вказує наступне.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних, суд також вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем не було враховано часткове погашення відповідачем боргу у період з 27.02.2024 по 28.10.2024.

За розрахунками суду 3% становлять:

1) за зобов`язанням на суму боргу 761250,38 грн за період з 13.01.2024 по 26.02.2024; сума боргу на початок періоду 761250,38 грн; кількість днів за вказаний період - 45дн.; 3% річних: 761250,38 грн х 3%/366дн. х 45дн. = 2807,89 грн;

2) за зобов`язанням на суму боргу 661250,38 грн за період з 27.02.2024 по 21.10.2024; сума боргу на початок періоду 661250,38 грн; кількість днів за вказаний період - 238дн.; 3% річних: 661250,38 грн х 3%/366дн. х 238дн. = 12899,80 грн;

3) за зобов`язанням на суму боргу 270703,40 грн за період з 22.10.2024 по 22.10.2024; сума боргу на початок періоду 270703,40 грн; кількість днів за вказаний період - 1 день.; 3% річних: 270703,40 грн х 3%/366дн. х 1день = 22,19 грн;

4) за зобов`язанням на суму боргу 70703,40 грн за період з 23.10.2024 по 27.10.2024; сума боргу на початок періоду 70703,40 грн; кількість днів за вказаний період - 5дн.; 3% річних: 70703,40 грн х 3%/366дн. х 5дн. = 28,98 грн.

За вказаних обставин, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у загальній сумі 15758,86 грн (2807,89 грн + 12899,80 грн + 22,19 грн + 28,98 грн).

В частині стягнення 3% річних у сумі 2274,04 грн слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення 165083,18 грн пені, суд вказує наступне.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3) ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що відповідно до п.7.2 Договору поставки №АЕ-124-2510/23 від 25.10.2022, при порушені строків оплати поставленого товару, які визначені Додатками-Специфікаціями, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочки платежів.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором становить 3 (три) роки (п.7.7 Договору).

У даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача 165083,18 грн пені за період з 13.01.2024 по 27.10.2024, яка нарахована на суму основного боргу у розмірі 761250,38 грн.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем не було враховано оплати боргу, здійснених відповідачем у період з 27.02.2024 по 28.10.2024.

За розрахунками суду розмір пені, яка підлягає стягненню становить:

1) за зобов`язанням на суму боргу 761250,38 грн за період з 13.01.2024 по 26.02.2024 (45дн.); за період з 13.01.2024 по 26.02.2024 (45дн.) при ставці НБУ - 15%, пеня нарахована на суму боргу 761250,38 грн та становить 28078,91 грн (761250,38 грн х 30% х 45дн./366дн.);

2) за зобов`язанням на суму боргу 661250,38 грн за період з 27.02.2024 по 21.10.2024 (238дн.):

- за період з 27.02.2024 по 14.03.2024 (17дн.) при ставці НБУ - 15%, пеня нарахована на суму боргу 661250,38 грн становить 9214,14 грн (661250,38 грн х 30% х 17дн./366дн.);

- за період з 15.03.2024 по 25.04.2024 (42дн.) при ставці НБУ - 14,5%, пеня нарахована на суму боргу 661250,38 грн становить 22005,55 грн (661250,38 грн х 29% х 42дн./366дн.);

- за період з 26.04.2024 по 13.06.2024 (49дн.) при ставці НБУ - 13,5%, пеня нарахована на суму боргу 661250,38 грн становить 23902,58 грн (661250,38 грн х 27% х 49дн./366дн.);

- за період з 14.06.2024 по 21.10.2024 (130дн.) при ставці НБУ - 13%, пеня нарахована на суму боргу 661250,38 грн становить 61066,29 грн (661250,38 грн х 26% х 130дн./366дн.).

Всього пеня нарахована на суму боргу 661250,38 грн за вищевказаний період становить 116188,56 грн;

3) за зобов`язанням на суму боргу 270703,40 грн за період з 22.10.2024 по 22.10.2024 (1 день); за період з 22.10.2024 по 22.10.2024 (1день) при ставці НБУ - 13%, пеня нарахована на суму боргу 270703,40 грн становить 192,30 грн (270703,40 грн х 26% х 1день/366дн.);

4) за зобов`язанням на суму боргу 70703,40 грн за період з 23.10.2024 по 27.10.2024 (5дн.); за період з 23.10.2024 по 27.10.2024 (5дн.) при ставці НБУ - 13%, пеня нарахована на суму боргу 70703,40 грн становить 251,13 грн (70703,40 грн х 26% х 5дн./366дн.).

За вказаних обставин, стягненню з відповідача підлягає пеня у загальній сумі 144710,90 грн (28078,91 грн + 116188,56 грн + 192,30 грн + 251,13 грн).

В частині стягнення пені у сумі 20372,28 грн слід відмовити.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру стягуваної пені та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч.1 ст.624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Враховуючи наведене та вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру пені, що підлягають стягненню з відповідача за прострочення грошового зобов`язання, суд бере до уваги таке.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч.2 ст.216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За частинами 1 та 2 ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки є правом суду, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, положень ст.611 та ч.3 ст.692, ст.625 ЦК України, які регулюють відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума пені є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені, штрафу), оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір пені як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на компенсаторний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, з огляду на очевидну неспівмірність нарахованих позивачем та заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді 165083,18 грн пені (за розрахунками суду - 144710,90 грн пені); погашення відповідачем у добровільному порядку основної суми боргу; відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, зменшити розмір належних до стягнення пені на 60%, тобто до 57884,36 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, на думку суду, стягнення з відповідача на користь позивача 55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних та 57884,36 грн пені у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору в частині прострочення повної оплати поставленого позивачем товару, а застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки. Стягнення ж з відповідача неустойки у повному обсязі, на думку суду, не є співмірними з можливими негативними наслідками від порушення останнім зобов`язань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних та 57884,36 грн пені.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних, то в цій частині клопотання слід відмовити, оскільки вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу у ст.625 ЦК України.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак без урахування зменшення судом суми штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 3703,06 грн. Розмір позовних вимог при поданні позову складав 246870,79 грн.

Оскільки позовна заява від позивача надійшла до суду в електронній формі через підсистему Електронний суд, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2962,45 грн із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору. Таким чином при зверненні із позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 740,61 грн.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2594,51 грн (2962,45 грн х 87,58%) судового збору, а 740,61 грн судового збору як надлишково сплачений може бути позивачу повернуто з Державного бюджету за його клопотанням у відповідності до п.1) ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір.

У зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці, повний текст судового рішення підписано 07.07.2025.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Масляного (56002, Миколаївська обл., Баштанський р-н, смт.Казанка(з), Сільська садиба, буд.1, код ЄДРПОУ 20898026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експерт (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м.Кагарлик, вул.Каштанова, буд.54, код ЄДРПОУ 32010004) 55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних, 57884,36 грн пені та 2594,51 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 07.07.2025 року.

Суддя М.В. Мавродієва