Рішення № 128652526, 24.06.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/363/25

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал», м. Львів

2) Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Антимонопольного комітету України, м. Київ

про визнання недійсним договору як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності договору

представники:

від позивача М. Родич

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 не з`явився

від третьої особи не з`явився

від прокуратури А. Постемський

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України №15/2-28 вих.-25 від 23.01.2025 року (вх. №158/25 від 28.01.2025) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» (далі відповідач 1) та Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі відповідач 2) про визнання недійсним договору як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності договору.

Ухвалою суду від 31.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/363/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2025 року. Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), залучено до участі у справі №911/363/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Антимонопольний комітет України. Відповідно до ст. 81 ГПК України, витребувано в Антимонопольного комітету України належним чином засвідчену копію рішення від 20.06.2024 року №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр та документи, що стали підставою для його прийняття. Попереджено Антимонопольний комітет України про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду.

До суду від Антимонопольного комітету України через систему «Електронний суд» надійшли пояснення б/н від 07.02.2025 року (вх. №1801/25 від 07.02.2025) на позовну заяву.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення б/н від 13.02.2025 року.

Представники відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою суду від 04.03.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/363/25 та відкладено підготовче засідання на 01.04.2025 року.

До суду від Антимонопольного комітету України надійшло клопотання №300-203/02-273 від 14.02.2025 року (вх. №2006/25 від 17.03.2025) про надання матеріалів та здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Підготовче засідання, призначене на 01.04.2025 року не відбулося.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року призначено підготовче засідання на 27.05.2025 року.

Представники відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, у судове засідання 27.05.2025 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 27.05.2025 року прокурор та представник позивача проти розгляду справи №911/363/25 у закритому судовому засіданні не заперечили.

Ухвалою суду від 27.05.2025 року клопотання Антимонопольного комітету України №300-203/02-273 від 14.02.2025 про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено; розгляд справи №911/363/25 вирішено здійснювати у закритому судовому засіданні; закрито підготовче провадження у справі №911/363/25 та призначено розгляд справи по суті на 24.06.2025.

Представники відповідачів, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, через систему «Електронний суд» у судове засідання 24.06.2025 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачі мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Прокурор та представник позивача, у судовому засіданні 24.06.2025 року позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 24.06.2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» (далі відповідач 1), Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним Договір №23-21 від 26.04.2021 на виконання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області, укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації 15400428,21 грн., а з Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації одержані ним за рішенням суду 15400428,21 грн. в дохід держави.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем 2 щодо закупівлі робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-03-02-001849-a) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-02-001849-а), що підтверджено Антимонопольним комітетом України у рішенні від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр, а тому, Договір №12-21 від 26.04.2021, укладений за результатами відкритих торгів, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України. Також, прокурор, посилаючись на ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, просив застосувати наслідки недійсності укладеного договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і стягнути з відповідача 1 одержані ним за вказаним правочином кошти в сумі 15400428,21 грн. на користь відповідача 2, а в подальшому, отримані відповідачем 2 за рішенням суду кошти у вказаній сумі стягнути в дохід держави.

Відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подали суду відзивів на позов, отже, не скористались наданими їм процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації 02.03.2021 в електронній системі закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-03-02-001849-a), доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-02-001849-а.

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 15555745,00 грн.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання - ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Укркомбудінвест», що підтверджується протоколом розгляду тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі, розміщеними у системі публічних закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-02-001849-a.

Відповідно до форми реєстру отриманих тендерних пропозицій та звіту про результати проведення процедури закупівлі, опублікованого в електронній системі закупівлі 26.04.2021, до аукціону у торгах допущено тендерні пропозиції ТОВ «Ласт Буд Кепітал» у розмірі 15400428,21 грн. та ТОВ «Укркомбудінвест» у розмірі 15544147,18 грн.

За результатами проведення аукціону 12.04.2021 переможцем торгів визначено тендерну пропозицію ТОВ «Ласт Буд Кепітал» з найнижчою ціною 15400428,21 грн., що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі №UA-2021-03-02-001849-а.

Рішенням тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, оформленим протоколом його засідання від 14.04.2021 №133 ухвалено визначити переможцем процедури відкритих торгів ТОВ «Ласт Буд Кепітал» щодо закупівлі робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області з ціновою пропозицією 15400428,21 грн. та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

В подальшому, між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (за договором - замовник) та ТОВ «Ласт Буд Кепітал» (за договором - виконавець) 26.04.2021 укладено Договір будівельного підряду №23-21 по об?єкту «Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка Київської області» (далі Договір), згідно умов п. 1.1. якого, підрядник зобов?язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі III Договору, виконати роботи з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.4. Договору, ціна цього договору становить 15400428,21 грн. з ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У п.п. 4.1., 4.1.1. розділу 4 Договору «Порядок розрахунків за договором» сторонами узгоджено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об?єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів. На об?єкті, що фінансується із залученням коштів відповідного місцевого бюджету на умовах співфінансування (Додаток №3 до Договору), підрядник до початку оформлення актів виконаних робіт на суму коштів відповідного місцевого бюджету зобов?язаний звернутись до замовника та отримати лист-повідомлення про перерахування коштів на засадах міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету до обласного бюджету Київської області. Якщо підрядник не звернувся з таким запитом до замовника, замовник не несе відповідальності за остаточні розрахунки за договором в повному обсязі у разі ненадходження коштів з відповідного місцевого бюджету.

Згідно Додатку №3 до Договору, джерелом фінансування є кошти державного фонду регіонального розвитку (державний бюджет).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 або до передачі об?єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов?язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань (п. 19.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 27.05.2021 до Договору, внаслідок зміни реквізитів банківського рахунку підрядника сторони внесли зміни до розділу XXII Договору та Додатку №3 до Договору.

Як вбачається зі звіту про виконання Договору про закупівлю №UA-2021-03-02-001849-а, сформованого в електронній системі 28.02.2022, сума оплати за Договором становить 15400428,21 грн., джерело фінансування - Державний бюджет України.

Вказане також підтверджується інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 23.12.2024 №7-10-08/10398, згідно якої, за Договором №23-21 від 26.04.2021 за період з 28.05.2021 по 31.12.2021 платником - Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації проведено касових видатків бюджетних коштів отримувачу - ТОВ «Ласт Буд Кепітал» платежами в розмірі 15400428,21 грн.

Так, на виконання умов Договору, Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації проведено перерахування на користь ТОВ «Ласт Буд Кепітал» бюджетних грошових коштів на загальну суму 15400428,21 грн.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр визнано, що ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Укркомбудінвест» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі №UA-2021-03-02-001849-а за державні кошти, проведеної Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації щодо придбання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка Київської області.

Встановлені рішенням Антимонопольного комітету України від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр, в тому числі, в частині закупівлі UA-2021-03-02-001849-а, обставини підтверджують, що ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Укркомбудінвест» спільно готувались до участі в торгах, тобто, узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання під час підготовки та участі в торгах, такі дії зазначеним рішенням визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За порушення, зазначене в п. 238 рішення, на відповідача 1 накладено штраф у розмірі 1981939,00 грн.

Відповідно до інформації Антимонопольного комітету України від 19.12.2024 №145-20.2/09-12274e, копію рішення від 20.06.2024 №188-р вручено під розписку представнику ТОВ «Ласт Буд Кепітал» 05.07.2024.

Згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Ласт Буд Кепітал» (код ЄДРПОУ 42846508) змінило місцезнаходження (юридичну адресу) з: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139, на: 79012 Львівська обл., м. Львів, вул. Лукаша М, буд. 5.

Як зазначено в позовній заяві, на даний час ТОВ «Ласт Буд Кепітал» рішення Антимонопольного комітету України від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр в судовому порядку не оскаржено. Крім того, за інформацією Антимонопольного комітету України ТОВ «Ласт Буд Кепітал» не сплатило штраф, а тому, комітетом, на виконання рішення від 20.06.2024 №188-р, видано наказ від 23.09.2024 №2-10/24 про стягнення з відповідача 1 штрафу у дохід загального фонду Державного бюджету України, який пред?явлено для примусового виконання до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львів. До Антимонопольного комітету України на даний час не надходили документи щодо виконання вказаного наказу ТОВ «Ласт Буд Кепітал».

Так, рішенням Антимонопольного комітету України встановлено взаємозв`язок відповідача 1 та ТОВ «Укркомбудінвест»; одночасне перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із відповідачем-1 та ТОВ «Укркомбудінвест»; перехід працівників між відповідачем-1 та ТОВ «Укркомбудінвест»; уповноваження відповідачем-1 та ТОВ «Укркомбудінвест» одних і тих самих осіб та/або осіб, які перебували у трудових відносинах з конкурентом у проведених торгах, на вчинення відповідних дій від імені та в інтересах відповідача-1 та ТОВ «Укркомбудінвест»; використання одних і тих самих IP-адрес; використання відповідачем-1 та ТОВ «Укркомбудінвест» одних і тих самих засобів зв`язку під час здійснення господарської діяльності та підготовки до участі в торгах; комунікація відповідача-1 та ТОВ «Укркомбудінвест» шляхом використання телефонних дзвінків; наявність господарських відносин; надання фінансової допомоги, підготовка документів тендерної пропозиції особою, яка перебувала у трудовий відносинах як з відповідачем-1 так і з ТОВ «Укркомбудінвест»; спільні особливості в завантаженні відповідача-1 та ТОВ «Укркомбудінвест» електронних файлів.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсним Договору та, як наслідок, стягнення з відповідача 1 на користь відповідача 2 коштів, отриманих за результатами виконання Договору в розмірі 15400428,21 грн., а з відповідача 2 у дохід Державного бюджету України.

Підставами позову є наявність узгоджених дій учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено в антимонопольній справі №145-26.13/132-23/166-спр, які унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів №UA-2021-03-02-001849-а, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що, встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним Договору, укладеного з переможцем вказаних торгів відповідачем 1, відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та застосування наслідків недійсності договору.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до п. 20 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим законом.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 30 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як було встановлено вище, 02.03.2021 відповідачем 2 в електронній системі закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-03-02-001849-a), доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-02-001849-а. Очікувана вартість предмета закупівлі становила 15555745 грн.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Укркомбудінвест» та відповідачем 1.

Рішенням тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, оформленим протоколом його засідання від 14.04.2021 №133, ухвалено визначити переможцем процедури відкритих торгів ТОВ «Ласт Буд Кепітал» щодо закупівлі робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області з ціновою пропозицією 15400428,21 грн. та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

26.04.2021 між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (за договором - замовник) та ТОВ «Ласт Буд Кепітал» (за договором - виконавець) укладено Договір будівельного підряду №23-21 по об?єкту «Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка Київської області», згідно умов п. 1.1. якого, підрядник зобов?язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі III Договору, виконати роботи з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.4. Договору, ціна цього договору становить 15400428,21 грн. з ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У п.п. 4.1., 4.1.1. розділу 4 Договору «Порядок розрахунків за договором» сторонами узгоджено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об?єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів. На об?єкті, що фінансується із залученням коштів відповідного місцевого бюджету на умовах співфінансування (Додаток №3 до Договору), підрядник до початку оформлення актів виконаних робіт на суму коштів відповідного місцевого бюджету зобов?язаний звернутись до замовника та отримати лист-повідомлення про перерахування коштів на засадах міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету до обласного бюджету Київської області. Якщо підрядник не звернувся з таким запитом до замовника, замовник не несе відповідальності за остаточні розрахунки за договором в повному обсязі у разі ненадходження коштів з відповідного місцевого бюджету.

Згідно Додатку №3 до договору джерелом фінансування є кошти державного фонду регіонального розвитку (державний бюджет).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 або до передачі об?єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов?язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань (п. 19.1. договору).

Додатковою угодою №1 від 27.05.2021 до Договору внаслідок зміни реквізитів банківського рахунку підрядника сторони внесли зміни до розділу XXII Договору та додатку №3 до Договору.

На виконання умов відповідачем 2 оплачено надані відповідачем 1 послуги в сумі 15400428,21 грн. із державного бюджету, що підтверджується інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, наданої листом №7-10-8/10398 від 23.12.2024.

Як вбачається зі звіту про виконання договору про закупівлю №UA-2021-03-02-001849-а, сформованого в електронній системі 28.02.2022, сума оплати по договору становить 15400428,21 грн., джерело фінансування - Державний бюджет України.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр визнано, що ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Укркомбудінвест» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі №UA-2021-03-02-001849-а за державні кошти, проведеної Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації щодо придбання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка Київської області.

У постановах від 15.12.2021 у справі №922/2645/20, від 24.04.2024 у справі №922/3322/20 та від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 Верховний Суд дійшов правових висновків, зміст яких полягає у наступному.

Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.

У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.

Оскільки, замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризуються антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналізуючи положення ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Верховний Суд зазначив, що при кваліфікації дій суб`єктів господарювання за п. 4 ч. 2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.

Отже, узгодження дій між суб`єктами господарювання в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається в зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому, Верховний Суд зауважив, що за змістом приписів ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

Матеріалами справи підтверджується, що у рішенні Антимонопольного комітету України від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/166-спр встановлено, що ТОВ «Ласт Буд Кепітал» та ТОВ «Укркомбудінвест» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі №UA-2021-03-02-001849-а за державні кошти, проведеної Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації щодо придбання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка Київської області.

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим, такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених ч.1 ст.203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.

У ч. 3 ст. 228 ЦК України закріплено норму, згідно якої, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

З наведених норм права вбачається, що інтерес держави в сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.

Враховуючи викладене, узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено в антимонопольній справі, унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів №UA-2021-03-02-001849-а, чим порушено інтереси держави та суспільства, з огляду на що, встановлене згідно чинного порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним Договору, укладеного з переможцем закупівлі відповідачем 1, відповідно до ч. 3 ст.228 ЦК України.

За таких обставин, дії відповідачів з укладення Договору за встановлених та підтверджених обставин порушення відповідачем 1, як учасником закупівлі, законодавства про захист економічної конкуренції, підпадають під регулювання положень ч.3 ст. 228 ЦК України.

При цьому, закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину на момент подання позову не перешкоджає зверненню до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №905/1227/17 зроблено висновок, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Так само, не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміку) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову,

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі №394/301/19.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Таким чином, замовних укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Враховуючи зазначене, оскаржуваний Договір укладено у результаті прийняття рішення тендерним комітетом Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом його засідання від 14.04.2021 №33

Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття рішення тендерного комітету Замовника, оформленого протоколом його засідання від 14.04.2021 №133, не може мати правомірного наслідку - укладення Договору від 26.04.2021 №23-21.

Отже, недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №910/16309/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 зазначила, що за змістом ст.216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст.216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч.3 цієї статті Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у справі №918/1043/21 зазначила, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Водночас, ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).

Враховуючи викладене, а також, обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 15400428,21 грн., сплачені відповідачем 2 (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду Договору №23-21 від 26.04.2021, що підтверджується інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, №7-10-8/10398 від 23.12.2024, підлягають поверненню відповідачем 1 відповідачу 2, а останнім, до Державного бюджету України шляхом стягнення цих коштів на користь держави.

Таким чином, позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 15400428,21 грн. до Державного бюджету України підлягає задоволенню.

Судом також враховано, що при звернені з даним позовом до суду, прокурором визначено, що органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних правовідносинах функцій щодо реалізації державної політики у сфері публічних закупівель, є Державна аудиторська служба України.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг процедури закупівлі, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

При цьому, на підставі пп. 8, 10 ч. 1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п.3 Положення, основними завданнями Держаудитслужби зокрема є: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз.1, 3. пп. 9. п. 4 Положення).

Також, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пп.20. п.6 Положення).

Отже, належним органом, уповноваженим державою на здійснення у спірних правовідносинах функцій щодо реалізації державної політики у сфері публічних закупівель, є Державна аудиторська служба України.

Щодо наявності у заступника керівника Київської обласної прокуратури представляти інтереси держави в особі Державної аудиторської служби України в межах даного спору, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на: а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів; в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

Так, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що прокуратурою на адресу Державної аудиторської служби України направлено лист №15/396вих-24 від 16.12.2024 із проханням надати інформацію щодо вжиття останнім заходів з метою визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК України.

Державна аудиторська служба України надала відповідь №001700-17/16158-2024 від 24.12.2024 на вказаний лист прокуратури, в якій повідомила про передбачені законодавством повноваження органу контролю та відсутність підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №917/665/20, від 07.04.2021 у справі №913/124/20, від 09.06.2021 у справі №916/1674/18 зроблено наступні висновки: суд зобов?язаний дослідити чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав; така обізнаність мас бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені; суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону «Про прокуратуру; такий підхід є занадто формалізованим, критерій «розумності» строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Так, прокурором зазначено, що у даній справі обчислення розумного строку для реагування відповідного органу повинно враховувати не лише дату повідомлення прокурора, а від того моменту коли уповноважений орган - Держаудитслужба могла дізнатись про порушення інтересів держави. Оскільки, законність та обґрунтованість рішення Антимонопольного комітету України від 20.06.2024 №188-р у справі №145-26.13/132-23/16б-спр не оскаржувалось у судовому порядку, відтак, з червня 2024 року у відкритому доступі наявні відомості щодо спотворення результатів публічної закупівлі №UA-2021-03-02-001849-а, на які Держаудитслужба зобов?язана відреагувати у встановлений Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» спосіб.

Таким чином, уповноваженим органом у спірних правовідносинах - Державною аудиторською службою України, допущено нездійснення необхідного захисту шляхом пред?явлення до суду відповідного позову про визнання недійсним Договору від 26.04.2021 №23-21 як такого, що суперечить інтересам держави та застосування наслідків його недійсності.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов?язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з?ясувати неможливо чи такої відповіді загалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи обізнаність Державної аудиторської служби України про вказані порушення та беручи до уваги невжиття вказаним органом заходів з метою поновлення порушених інтересів держави, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави в даній справі, оскільки, відповідний компетентний орган бездіє протягом тривалого часу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак, не звертався до суду з відповідним позовом.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства, враховуючи доведення прокурором своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані прокурором, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, судовий збір покладається на відповідача 1 з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями останнього.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» та Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності договору задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір №23-21 від 26.04.2021 на виконання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36, в м. Миронівка Київської області, укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 21467647) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» (79012, м. Львів, вул. Лукаша М, буд. 5, код ЄДРПОУ 42846508).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» (79012, м. Львів, вул. Лукаша М, буд. 5, код ЄДРПОУ 42846508) на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 21467647) 15400428 (п`ятнадцять мільйонів чотириста тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 21 коп., а з Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 21467647) одержані ним за рішенням суду 15400428 (п`ятнадцять мільйонів чотириста тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 21 коп. стягнути в дохід держави.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласт Буд Кепітал» (79012, м. Львів, вул. Лукаша М, буд. 5, код ЄДРПОУ 42846508) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) 234034 (двісті тридцять чотири тисячі тридцять чотири) грн. 43 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.2025 року.

Суддя Д.Г. Заєць