Вирок № 128648736, 07.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12728/25

Провадження №: 1-кп/752/2006/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 27.05.2025 та угоду про визнання винуватості від 27.05.2025 у кримінальному провадженні № 72023000120000017, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта вища економічна, неодружений, офіційно непрацевлаштований, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 27.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України (внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також в умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять неправдиві відомості), відомості про яке внесено 22.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000120000017, реєстр матеріалів досудового розслідування та угода про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні сторони клопотали перед судом про затвердження угоди про визнання винуватості, яка була укладена 27.05.2025 та, відповідно, про призначення узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому прокурор виклав короткий зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, доповівши про наявність обов`язкових умов, які вимагає чинне процесуальне законодавство, пояснив, що обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість, надати і надавати викривальні показання, співпрацювати з прокурором задля викриття кримінальних правопорушень (злочинів), які розслідуються детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового розгляду, зазначив, що обвинувачений активно співпрацював зі слідством, щиро розкаявся.

Також прокурор доповів про узгоджену міру покарання, про наявність процесуальних витрат і відсутність речових доказів, заходів забезпечення у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор надав пояснення стосовно стану інших кримінальних проваджень у сфері господарської діяльності, зокрема, направлених на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що мають безпосередній зв`язок з цим провадженням.

Обґрунтовуючи направлення обвинувального акта та угоди про визнання винуватості до Голосіївського районного суду міста Києва, прокурор зазначив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.04.2025 у затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 було відмовлено, матеріали кримінального провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування. В рамках подальшого проведення досудового розслідування проведено допити ОСОБА_4 , який надав деталізовані показання, з яких слідує, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місцевість, яка за адміністративно-територіальним поділом віднесена до Голосіївського району м. Києва. Щодо суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень та в запобіганні, виявленні і припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, то він наявний, вже має свою реалізацію, адже завдяки розкриттю цього кримінального правопорушення, активному сприянню ОСОБА_4 слідству, було викрито кримінально-карні діяння у сфері господарських правовідносин, пред`явлено обвинувачення іншій особі, визначено суму збитків, завданих Державі через порушення порядку нарахування і сплати податків, зборів.

На підтвердження суспільного інтересу та інших своєї посилань прокурор представив суду докази надання ОСОБА_4 викривальних показань.

Обвинувачений підтвердив добровільність свого волевиявлення на укладання угоди, беззастережне визнання винуватості, прийняття на себе обов`язків за угодою, у тому числі, добровільність свого волевиявлення щодо понесення узгодженого покарання, обізнаність з наслідками укладення і затвердження угоди, наслідками її невиконання, виразив щире каяття, послався на те, що вчинення кримінального правопорушення стало наслідком збігу тяжких сімейних обставин.

Захисник підтвердив добровільність волевиявлення підзахисного на укладення угоди, просив про її затвердження судом, що сприятиме швидкому здійсненню кримінального провадження, клопотав про розстрочення сплати процесуальних витрат, адже обвинувачений наразі тимчасово не працює, має ускладнення здоров`я, вади слуху.

Щодо угоди про визнання винуватості суд зазначає, що її було укладено 27.05.2025 між уповноваженим прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , згідно з якою ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вчинив кримінально-карне діяння внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, спричинених скрутним матеріальним становищем.

Заслухавши сторін, з урахуванням наявних матеріалів суд встановив, що в угоді про визнання винуватості сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації діяння обвинуваченого за ч. 2 ст. 205-1 КК України, визнаючи, шляхом укладення цієї угоди доведеними, що ОСОБА_4 вніс в документи, які, відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості та умисно подав для проведення такої державної реєстрації документи, які містять неправдиві відомості.

Так, органом досудового розслідування установлено, а обвинуваченим беззастережно визнаються наступні обставини та факти.

У листопаді 2021 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 05.11.2021 ОСОБА_4 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи пропозицію за грошову винагороду внести в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, зокрема для реєстрації на своє ім`я новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", за умови, що він буде тільки формально числитись засновником і директором без реальної участі у фінансово-господарській та управлінській діяльності підприємства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_4 , розуміючи, що він стане учасником та буде призначеним на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію, тобто надав добровільну згоду невстановленій особі на вчинення підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Реалізовуючи описаний кримінально-протиправний злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи значення своїх дій та їх незаконні наслідки, ОСОБА_4 надав невстановленій досудовим розслідуванням особі копії свого паспорта громадянина України (ID - картки) та примірник картку фізичної особи-платника податків про одержання ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 . Невстановлена досудовим розслідуванням особа на підставі цих документів у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час виготовила наступні документи, відповідно до яких ОСОБА_4 був указаний в якості засновника

Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" та призначений на посаду директора цієї юридичної особи, а саме:

-рішення № 1 від 05.11.2021 одноособового засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ";

-статут Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", оформлений як такий, що затверджений рішенням № 1 одноособового засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" від 05.11.2021;

-заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) від 09.11.2021.

ОСОБА_4 , реалізовуючи наявний у нього на той час злочинний умисел щодо внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , не маючи дійсного наміру ведення законної підприємницької діяльності, підписав від свого імені складене та отримане від невстановленої особи рішення № 1 від 05.11.2021 одноособового засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ". При цьому, в це рішення були внесені неправдиві відомості, а саме:

- про затвердження найменування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", тоді як ОСОБА_4 не вигадував вказану назву;

- про затвердження статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" у розмірі 20 000,00 грн та його формування майном та/або грошовими коштами, де ОСОБА_4 нібито належить 100 % статутного капіталу товариства. У той же час ОСОБА_4 статутний капітал не формував, внесків до статутного капіталу в порядку, розмірі та засобами, що передбачені установчими документами, не робив, а також не сплачував грошових коштів за її придбання;

- про мету діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" - провадження господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, яку фактично ОСОБА_4 здійснювати наміру не мав;

- про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" за адресою: Україна, 87514, Донецька область, місто Маріуполь, Запорізьке шосе, будинок 9. Проте ОСОБА_4 жодних договорів оренди чи суборенди за вказаною адресою не укладав, не має у власності чи у користуванні нерухомості за цією адресою;

- про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" ОСОБА_4 з правом підпису будь-яких договорів цивільно-правового характеру, фінансових, касових та бухгалтерських документів, з правом подавати документи для державної реєстрації, з правом першого підпису банківських документів, договорів на обслуговування, та з правом відкриття, закриття, та розпорядження усіма рахунками товариства, в тому числі: поточними, депозитними, вкладними, як у гривні, так і у іноземних валютах, правом здійснення будь-яких операцій з усіма належними товариству коштами, документами та цінностями, користування та розпорядження банківськими сейфами. Проте дійсного наміру ставати директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ" ОСОБА_4 не мав, у подальшому правами директора не користувався та обов`язки не виконував, описані у статуті правомочності не реалізовував.

Під час підписання зазначеного документа ОСОБА_4 розумів, що в подальшому вказаний документ буде подаватися державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ".

Надалі, ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, у денний час доби біля станції метро Голосіївська, на території Голосіївського району м. Києва (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) підписав попередньо виготовлену невстановленою досудовим розслідуванням особою заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", що датована 09.11.2021 й яка містила неправдиві відомості щодо намірів ОСОБА_4 на створення та управління господарською діяльністю цієї юридичної особи.

При цьому, ОСОБА_4 наміру здійснювати діяльність як засновник (учасник) та директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", не мав та розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ", оскільки фактичного наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність не мав.

Після цього ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел направлений на подання для проведення державної реєстрації юридичної особи документів, які містять неправдиві відомості, діючи з корисливих мотивів, передав підписані ним документи, які необхідні для проведення державної реєстрації юридичної особи невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ".

Унаслідок продовжуваних злочинних дій ОСОБА_4 , 09.11.2021 на підставі поданих державному реєстратору описаних вище документів, було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АСШ".

Описані дії ОСОБА_4 становлять собою кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України - внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також в умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять неправдиві відомості.

Вирішуючи в порядку ст. 314 КПК України питання можливості затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За приписами ч. 2, 5 цієї ж статті угода про визнання винуватості може ініціюватися прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судове провадження на підставі угоди закінчується ухваленням вироку за наявності для цього всіх процесуальних передумов.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення обвинуваченого і думку захисника, дослідивши обвинувальний акт, проаналізувавши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність приписам чинного законодавства, вивчивши інші наявні матеріали, що стосуються цього кримінального провадження, суд переконався, що така угода може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку зважаючи на таке.

Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , класифікується (в редакції КК України станом на час вчинення кримінально карного діяння) як нетяжкий злочин.

Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк.

Потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Отже, законодавчих обмежень щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не вбачається.

На виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим; цілком розуміє вид покарання, яке буде до нього застосоване.

З метою дотримання приписів ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст. 472 КПК України та містить:

- визначення сторін, які її уклали;

- формулювання обвинувачення і його правову кваліфікацію із зазначенням відповідної статті КК України;

- істотні для цього кримінального правопорушення обставини (можливість зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні; відсутність завданої кримінальним правопорушенням шкоди; процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду, економія часу та затрат для прибуття учасників до суду; позитивні характеристики обвинуваченого, відсутність судимостей; щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів; наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, у викритті причетних до вчинення злочину осіб, закріплені доказової бази щодо вчиненого злочину, що забезпечується шляхом надання визнавальних показань ОСОБА_4 , наявність суспільного інтересу у виявленні й розкритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

- підтвердження беззастережного визнання ОСОБА_4 своєї винуватості;

- обов`язки ОСОБА_4 за угодою (беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні, співпрацювати з прокурором у викритті кримінальних правопорушень (злочинів), які розслідуються детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового розгляду;

- узгоджене покарання - позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік та зі звільненням від відбування покарання та установленням іспитового строку та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Також угода містить згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення і затвердження угоди за ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди за ст. 476 КПК України, дату укладення і підписи сторін та захисника.

Обставиною, яка пом`якшує покарання за ст. 66 КК України є беззастережне визнання винуватості, щире каяття обвинуваченого, яке полягає у жалю з приводу учиненого, осуді своєї поведінки, визнання всіх обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо подій кримінального правопорушення, у тому числі, часу, місця, способів учинення, повне визнання своєї винуватості, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, підтвердженням чого є послідовні показання, які узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, добровільне надання викривальних показань та надання письмових доказів вчинення кримінальних правопорушень іншими членами групи, співпраця зі стороною обвинувачення.

Обставинами, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не вказано, судом не встановлено.

Дійшовши таких висновків та реалізовуючи імперативні повноваження щодо призначення покарання, суд враховує той вид покарання, які узгодили сторони та зауважує, що під час розгляду було проаналізовано щирість каяття обвинуваченого та його особу, а саме: прийнято до уваги вік, стан здоров`я (задовільний), рівень освіти, наявність сталих родинних та соціальних зв`язків, осудність, неперебування на профілактичних обліках, позитивні характеристики, відсутність притягнень до кримінальної, адміністративної відповідальності, відсутність непогашених, незнятих судимостей.

Суд розділяє позицію сторін щодо того, що виправлення обвинуваченого можливо без фактичної ізоляції від суспільства з огляду на наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, прагнення до виправлення, наведені вище дані про його особу. На переконання суду випробування у цьому разі має становити 1 рік.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне затвердити угоду про визнання винуватості від 27.05.2025, визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 років з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік та зі звільненням від відбування покарання та установленням іспитового строку.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладатимуться обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (у разі офіційного працевлаштування, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається.

Заявлені до стягнення прокурором з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком експерта № 843 від 02.08.2024 у сумі 30 291,20 грн не покладаються на обвинуваченого, адже на момент постановлення вироку на підставі угоди суду не було представлено документів, з яких слідує, що судова експертиза проводилася саме у кримінальному провадженні № 72023000120000017 (або ж у виділеному, об`єднаному кримінал норму проваджені).

Речові докази не заявлені.

Керуючись ст. 119, 314, 368, 374, 394, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.05.2025 між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72023000120000017 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік.

3.Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1 (один) рік.

4.Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи (у разі офіційного працевлаштування), не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1