Рішення № 128648242, 26.06.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6204/23

Номер провадження 2/570/88/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретарів судових засідань Карпяк С., Захарук Г.Л., Беднарчук Г.П.

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представників сторін - адвокатів Щербяк Ю., Іващенко І.

представників третіх осіб - Самолюк І. , Шах Н.І., Рачкилюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, орган опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дитини,

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_6 зазначає, що є батьком дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Він з сім`єю проживав в будинку в с. Обарів Рівненського району Рівненської області. Але поведінка відповідачки стала несумісна з нормами і правилами людської моралі. Відповідачка залишила помешкання. Тому постало питання щодо визначення місця проживання дітей. Мирним шляхом неможливо досягнути згоди у цьому питанні. Тому позивач звернувся до суду з позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання дітей з ним. Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.

28.12.2023 р. надійшов відзив. Відповідачка зазначає, що позивач необ`єктивно виклав обставини. Навпаки, його поведінка пов`язана з порушенням законів: він притягувався до відповідальності за домашнє насильство, не надавав допомоги на утримання дітей. Тому відсутні підстави для задоволення позову.

15.02.2024. року був поданий зустрічний позов. Позивачка зазначає, що після розірвання шлюбу постало питання визначити місце проживання дітей. Позивачка ОСОБА_2 позитивно характеризується, працевлаштована, може забезпечити дітям належні умови проживання. Окрім того, роздільне проживання дітей негативно відобразиться на їх психологічному стані. З метою забезпечення найкращих інтересів дітей просить суд визначити місце проживання дітей з нею. Стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

21.03.2025 року позивач ОСОБА_6 подав заяву про зменшення позовних вимог. Просить суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання сина ОСОБА_7 з ним, і не заперечує щодо проживання доньки з матір`ю, відповідачкою ОСОБА_9 .

Рух по справі.

29.11.2023 року до Рівненського районного суду Рівненської області була подана позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.11.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до підготовчого судового засідання.

28.12.2023 р. відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву.

08.01.2024 р. відповідачка подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

09.01.2024 року представником позивачки, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду заяву про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 09.01.2024 року заяву представника позивача, адвоката Щербяк Ю.В. - задоволено. Залучено орган опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дітей, замість раніше залученої служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради.

06.02.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.

15.02.2024 року представником позивача, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.

15.02.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про поновлення строку на звернення з зустрічною позовною заявою.

15.02.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей.

05.03.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про долучення доказів.

21.03.2024 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог.

27.03.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про витребування доказів.

03.04.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду заяву про, відповідно до якої заперечує проти поданої заяви про зменшення позовних вимог та долучених до неї доказів.

05.04.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

22.04.2024 року представником позивача, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.

25.04.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

24.05.2024 року представником позивача, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 травня 2024 року клопотання представника позивача, адвоката Щербяк Ю.В. - задоволено. Витребувано від служби у справах дітей Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області висновок, з ким із батьків доцільно проживати малолітнім дітям ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

05.06.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про витребування доказів.

11.06.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

11.06.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

17.06.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про отримання копії записів судових засідань.

24.06.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

16.07.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

19.07.2024 року представником позивача, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду клопотання про долучення письмових доказів.

19.07.2024 року на виконання ухвали Рівненського районного суду рівненської області органом опіки та піклування надано рішення та висновок від 18 липня 2024 року про затвердження висновку органу опіки і піклування щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.

29.07.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду заяву про витребування доказів.

30.07.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду заперечення на клопотання про долучення письмових доказів від 19 липня 2024 року.

31.07.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про витребування доказів.

08.08.2024 року представником органу опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області Вишневською Л. подано до суду заяву про розгляд справи без участі.

20.08.2024 року представником органу опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області Шах Н. подано до суду заяву про розгляд справи без участі.

21.08.2024 року представником позивача, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 09 вересня 2024 року клопотання представника відповідачки, адвоката Іващенко І.І. - задоволено частково. Витребувано від служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради висновок, з ким із батьків доцільно проживати малолітній дитині ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

20.09.2024 року відповідачкою ОСОБА_5 подано до суду заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення.

04.10.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

04.10.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду заяву про долучення доказів.

09.10.2024 року представником органу опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області Шах Н. подано до суду заяву про розгляд справи без участі.

09.10.2024 року відповідачкою ОСОБА_5 подано до суду заяву про розгляд справи без участі.

09.12.2024 року представником відповідачки, адвокатом Іващенко І.І., подано до суду клопотання про опитування малолітньої дитини.

10.12.2024 року представником позивача, адвокатом Щербяк Ю.В., подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та викликати в якості свідка та допитати в судовому засіданні ОСОБА_7 .

Судові засідання були призначені на 29.01.2025, 18.02.2025, 03.04.2025, 14.05.2025, 26.06.2025.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_11 позов підтримав. Зазначив, що в січні 2024 року син ОСОБА_12 сказав про те, що хоче проживати з ним, і залишився проживати в будинку по АДРЕСА_1 . Позивач забезпечує сина всім необхідним, не заважає спілкуватися з відповідачкою чи у неї проживати. Але син йому говорить, що не хоче проживати з мамою, але соромиться про це їй сказати. Не заперечує щоб донька проживала з відповідачкою. Зважаючи на це свій позов підтримав, а зустрічний позов визнав частково.

В судовому засіданні відповідачка за первісним позовом позов ОСОБА_4 не визнала. Зазначає, що дітей не можна розлучати, діти їй говорять про те, що сумують одне за одним. Тому доцільно визначити місце проживання дітей з нею, через що був заявлений зустрічний позов, який вона підтримує. Додала, що ОСОБА_11 впливає на сина ОСОБА_13 , тому він говорить про те, що хоче проживати з батьком. Позивач не може належним чином піклуватися просина, це може лише вона. На її думку цей позов був заявлений з метою ухилитися від військової служби. Тому у задоволенні первісного позову просить відмовити, а заявлений нею позов просить задоволити.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, згідно заяви, просив справу розглядати без їх участі.

Представник органу опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області пояснила суду, що спілкувалися з дитиною ОСОБА_13 , і раніше він був скутий. А наразі він розкутий, вільно себе поводить, усміхається. Комісія провела обстеження умов проживання дитини в с. Обарів Рівненського району Рівненської області, вони задовільні. Комісія з захисту прав дитини готує певні висновки, але вони носять рекомендаційних характер. Орган опіки та піклування може прийняти інше рішення. Підтримала висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання доньки з мамою дитини, а щодо прийняття рішення про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_13 - покладається на розсуд суду. Додала, що при спілкуванні з ОСОБА_13 він висловився про те, що бажає проживати з татом, а на запитання «чому не з мамою?» - відповів, що «хоче, щоб мама змінила до нього своє ставлення». Він має бажання спілкуватися з мамою, але не проживати з нею.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення частково.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 14.10.2011 року (а.с. 9, том 1).

ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 (а.с. 10, том 1).

ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 (а.с. 11, том 1).

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 22.01.2024 року (справа № 570/5907/23) був розірваний шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 79-80, том 1).

ОСОБА_4 проживає в будинку АДРЕСА_1 .

Разом з ним з січня 2024 року проживає син ОСОБА_10 .

Умови проживання дитини задовільні, про що пояснив позивач ОСОБА_6 , представник органу опіки та піклування, та про що свідчать акти обстеження умов проживання (а.с. 20, том 1, а.с. 54, том 2), про протилежне не довела ОСОБА_9 .

Дитина навчається в Обарівському ліцеї Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

ОСОБА_11 зареєстрований як фізична особа - підприємець (а.с. 21, том 1), має доходи (а.с. 186-187, том 1), протилежне не було доведено ОСОБА_9 .

Згідно судового наказу у справі № 570/5311/23 від 11.10.2023 року, з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину (а.с. 39, том 1).

12.09.2023 року відносно ОСОБА_1 був виданий терміновий заборонним припис стосовно кривдника по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 36, том 1).

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 05.12.2023 р. (справа № 570/5067/23) ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 41-42, том 1).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 11.09.2024 р. була залишена без змін постанова Рівненського районного суду Рівненської області від 14.12.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 37-38, том 2).

Згідно витягу з ЄРДР, відносно ОСОБА_1 10.12.2023 р. внесені відомості до ЄРДР за № 12023186180000686 за ч.1 ст. 125 КК України (а.с. 43, том 1).

ОСОБА_5 має позитивні характеристики з місця роботи та попереднього місця проживання (а.с. 81, том 1).

Розладів психіки ОСОБА_2 не має (а.с. 82, том 1).

ОСОБА_2 працевлаштована у відділі освіти, культури, молоді та спорту Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, надала довідку про доходи (а.с. 83, 84, 126, 178 том 1, а.с. 118, том 2).

ОСОБА_2 проживає на квартирі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с 85-86, том 1).

Умови проживання задовільні (акт обстеження умов проживання, а.с. 134, том 1).

Згідно характеристики щодо ОСОБА_7 , батьки приділяють належну увагу вихованню сина. Цікавляться життям дитини, забезпечують відвідування навчальних та позакласних заходів, правильно організовують проведення навчального процесу, моніторять усі події в класі, реагують на зауваження класного керівника (а.с. 92, том 1).

Згідно характеристики від 17.06.2025 р. щодо ОСОБА_7 , учень завжди охайно вдягнений, забезпечений усім необхідним для навчання. Батьки слідкують за навчальним процесом, беруть участь у вихованні дитини та контактують з класним керівником (а.с. 126, том 2).

Згідно характеристики щодо ОСОБА_8 , батьки приділяють увагу навчанню та вихованню дитини, приймають активну участь у житті класу (а.с. 92 зворотна сторона, том 1).

Згідно довідки, матір дітей спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дітей, успіхами у навчанні, відвідує батьківські збори, здійснює плату за харчування. Діти завжди охайні, доглянуті (а.с. 93, том 1).

Згідно довідки, зі сторони батьків приділено належну увагу вихованню та відповідальному ставленню дітей до уроків. Зі слів викладачів, цікавість до навчання та успішності дітей більшу увагу приділяє мама (а.с. 93 зворотна сторона, том 1).

Згідно психологічного висновку за результатами обстеження ОСОБА_7 , учня 5А класу, під час бесіди ОСОБА_12 сказав, що може самостійно приймати рішення щодо спілкування та прогулянок з друзями, тощо. Батьки допомагають йому, коли це необхідно, частіше допомагає мама. Вдома не дуже багато заборон (а.с. 94, том 1).

Згідно психологічного висновку за результатами обстеження ОСОБА_8 , учениці 3А класу, найбільш комфортно дівчинка почувається в товаристві старшого брата. До обох батьків дівчинка відноситься прихильно, але відчуває брак спільно пережитих позитивних емоцій (а.с. 94 зворотна сторона, том 1).

Згідно психологічного висновку спеціаліста від 23.10.2023 р. № 9, дітям рекомендовано консультації у дитячого лікаря психоневролога, проходження курсу психологічної реабілітації (а.с. 95-98, том 1).

Станом на 26.02.2024 р. ОСОБА_6 мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20284, 65 грн. (а.с. 106, том 1).

Станом на 20.05.2024 р. ОСОБА_6 мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20284, 65 грн. (а.с. 157, том 1).

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24.06.2024 р. (справа № 570/5311/23) у задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконання частково було відмовлено (а.с. 170-171, том 1).

Станом на 27.06.2024 р. ОСОБА_6 не має заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 183, том 1).

Як пояснив ОСОБА_6 , він звернувся до Рівненського районного суду Рівненської області із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконання частково, оскільки з нього були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей, а син фактично проживає з ним з січня 2024 року. Аліменти нами сплачувалися на одну дитину, тому очікував на прийняття судом відповідного рішення. Після ухвалення судом рішення він сплатив заборгованість зі сплати аліментів.

ОСОБА_6 приділяє увагу здоров`ю сина ОСОБА_14 (а.с. 109-112, том 1).

Згідно характеристики ОСОБА_7 від 27.06.2024 р., дитина має охайний вигляд, має все необхідне для навчання, шкільним приладдям забезпечений. Про причину відсутності батько зазвичай повідомляє телефоном або надає довідку сімейного лікаря. Постійно цікавиться шкільним життям сина (а.с. 186, том 1).

Рішенням виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18.07.2024 р. № 170 був затверджений висновок органу опіки та піклування щодо місця проживання малолітніх дітей (а.с. 216, том 1).

Згідно висновку органу опіки та піклування щодо місця проживання малолітніх дітей, діючи в найкращих інтересах дитини, а не в інтересах та бажаннях батьків, які вони не змогли чи не бажали вирішити в позасудовий спосіб, несвідомий підхід батьків до питання психоемеційного стану дитини під час конфліктних ситуацій між собою, розуміючи, що малолітня дитина є вразливою, … орган опіки та піклування вважає, що визначити місце проживання ОСОБА_7 з батьком чи матір`ю не можливо без проведення психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин.

Судом неодноразово пропонувалося ОСОБА_16 та ОСОБА_2 забезпечити проведення психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, і ОСОБА_6 намагався провести таку експертизу, однак зі сторони ОСОБА_2 не спостерігалася готовність до проведення такої експертизи.

Заявлене ОСОБА_2 клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні 26.06.2025 р. з метою проведення експертизи суд відхилив, оскільки вважає, що ОСОБА_2 мала достатньо часу для узгодження з ОСОБА_17 позиції щодо проведення психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин, і клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні спрямоване на затягування розгляду справи.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 05.07.2024 р. № 7, рекомендовано органу опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_8 з мамою ОСОБА_5 (а.с. 238-239, том 1).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 надала показання про те, що до будинку сина ( ОСОБА_4 ) приходить щодня, спілкується з онуком ОСОБА_13 , цікавиться його життям. Не чула ні від ОСОБА_19 , ні від ОСОБА_13 що вони скаржаться на батька. ОСОБА_20 не забороняє ОСОБА_21 бачитися з сином ОСОБА_13 . У свою чергу ОСОБА_12 говорив, що хоче жити з батьком.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надала показання про те, що на батьківські збори до дітей приходить ОСОБА_21 . Час від часу ОСОБА_21 бачиться з сином ОСОБА_13 , але такі побачення не є триваючими.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надав показання про те, що його онук ОСОБА_12 заляканий, не спілкується телефоном з ними бо каже, що тато буде сварити. Приходили провідати онука до будинку, але він з будинку так і не вийшов

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 надала показання про те, що ОСОБА_12 став гірше навчатися, дитина уникає зустрічі з матір`ю.

В судовому засіданні в присутності психолога була заслухана думка дитини - ОСОБА_7 . Він розповів, що бажає проживати з татом. Ще коли вони проживали сім`єю, то мама його сварила, обзивала, могла ставити в куток за те, що погано навчався. У свою чергу він докладав зусиль до навчання, але у нього не було високих результатів, через що отримував покарання від мами. Наразі уроки вчить сам, тато перевіряє виконання домашніх завдань. Якщо у батьків раніше були конфлікти, то тато захищався, бо ці конфлікти першою розпочинала мама.

Психолог підтвердила, що волевиявлення дитини щодо визначення його місця проживання є вільним. Дитина вільно висловила свою думку.

Положення законодавства.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

У статті 160 СК України зазначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) Верховний Суд зазначив, що при вирішення питання про визначення місце проживання дитини суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема щодо обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20) визначив базові елементи, які підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту. При вирішенні цієї категорії спорів також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

Дитина не може бути залишена у небезпечній для її фізичного та психічного здоров`я ситуації. Отже, серед інших обставин, що мають істотне значення, судам слід досліджувати безпекову ситуацію та обмеження, пов`язані із проведенням бойових дій та їх наслідками. При цьому сам факт запровадження на території України воєнного стану не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з одним із батьків, зокрема з тим, який проживає за межами України.

Під час розгляду справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах. Верховний Суд зазначає, що дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, у спорі щодо визначення місця проживання дитини визначається її доля. Під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на її вік, можливість вислухати думку, вона має бути вислухана при вирішенні спору між батьками щодо її місця проживання (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 574/886/18 (провадження № 61-15091св19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2020 року у справі N 333/1013/17 вказано, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі N 148/1555/17 зазначено, що "рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства".

Та обставина, що один із батьків не має власного житла, а користується орендним приміщенням для проживання, не є такою, що унеможливлює визначити місце проживання дітей із ним (постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 347/286/17 (провадження № 61-12770св18).

Якщо мати не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з батьком суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю матиме більш позитивний вплив на дитину, ніж залишення її проживати разом із батьком у звичному для неї середовищі, то це є підставою для визначення місця проживання дитини з батьком (постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 204/8432/19 (провадження № 61-14486св21).

Зміна місця проживання дитини, яка спричинить порушення стійких, усталених зв`язків дитини з оточенням і звичним середовищем, не відповідає найкращим інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 552/4608/18 (провадження № 61-6271св19).

Думка дитини. Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.

У частинах першій, другій статті 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76). Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й стаття 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Отже, з досягненням віку десяти років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, а й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання (ст. 12 Конвенції про права дитини, ст. 171 СК України, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (Постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).

При вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю (постанова Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18).

З досягненням віку десяти років у дитини з`являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання (постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19).

Висновок органу опіки та піклування, його оцінка судом.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ст. 19 СК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне (ч. 6 ст. 56 ЦПК України).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Акти обстеження умов проживання та рішення органу опіки та піклування, висновок комісії з питань захисту прав дитини є лише доказами в цивільній справі, які підлягають оцінюванню в сукупності з іншими доказами під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 5 вересня 2019 року у справі № 158/427/18 (провадження № 61-41723св18).

Передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у певних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. Неможливість надати органом опіки та піклування висновку в таких справах, зокрема, у зв`язку з перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо, не означає неможливості розгляду та вирішення спору судом. Протилежний підхід є рівнозначним відмові в доступі до правосуддя, що суперечить положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №523/19706/19.

Висновки суду.

При розгляді справи було встановлено, що спору щодо місця проживання дитини ОСОБА_8 немає. Сторони погодилися, щоб дитина залишилася проживати з матір`ю ОСОБА_25 .

Щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 , то суд зазначає, що при ухваленні рішення суд врахував базові елементи при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме: погляди дитини, її індивідуальність, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпека дитини, вразливе положення, право дитини на здоров`я, право дитини на освіту. При вирішенні спору також враховано: спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; бажання дитини.

Батько малолітнього ОСОБА_13 - ОСОБА_11 піклується про дитину особисто, забезпечує реалізацію права дитини на здоров`я, права дитини на освіту, з повагою ставиться до поглядів дитини, враховує індивідуальність дитини.

Судом встановлено, що батько ОСОБА_11 користується у сина повагою та авторитетом, син ОСОБА_12 висловив свою прихильність до батька та бажає проживати разом із ним. Думка дитини з`ясовувалася у присутності уповноваженого представника органу опіки та піклування без участі батьків (на стадії підготовки висновку органу опіки та піклування).

Також дитина була заслухана при розгляді справи у суді в присутності психолога, і дитина висловилася щодо того, що бажає проживати з батьком. Її волевиявлення було вільним, що вбачалося як з того, як повидить себе дитина та висловлює свої думки, так і з висновку психолога.

Також суд враховує, що дитина більше року (з січня 2024 року) проживає з батьком, має стійкі зв`язки у цьому середовищі, при любові як до матері, так і до батька, бажає проживати з батьком; при передачі дитини на виховання матері будуть порушені його стійкі, усталені зв`язки із оточенням, звичним до нього середовищем, що не відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що проживання сина ОСОБА_13 з батьком ОСОБА_17 відповідатиме найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд вважає, що заяви ОСОБА_5 та її представника про те, що ОСОБА_11 не надав доказів того, що спроможний утримувати дитину - сина ОСОБА_13 , і таким чином суду недоцільно визначати місце проживання дитини з батьком дитини, не заслуговують на увагу.

Так, згідно судового наказу у справі № 570/5311/23 від 11.10.2023 року, з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину (а.с. 39, том 1).

І ОСОБА_11 з 11.10.2023 року сплачує аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання двох дітей, та при цьому утримує сина ОСОБА_13 , який з січня 2024 року проживає з ним.

ОСОБА_11 заборгованості зі сплати аліментів не має.

Тому заяви ОСОБА_5 та її представника про те, що ОСОБА_11 не має можливості утримувати сина, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Судові витрати.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову ОСОБА_11 сплатив 1073,60 грн. судового збору, а мав би сплатити 1211,20 грн. (а.с. 5, том 1).

При подачі позову ОСОБА_5 сплатила 1211 грн. 20 коп. судового збору (а.с. 71, том 1).

З урахуванням того, що суд зустрічний позов задоволив частково, то з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 слід б бути стягнути 605,60 грн. судового збору.

З урахуванням задоволеного позову ОСОБА_4 та частково задоволеного позову ОСОБА_5 , шляхом взаємозаліку грошових сум, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 468 грн. - сплата судового збору.

Оскільки позивач ОСОБА_11 не надав суду доказів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, то у суду немає підстав для стягнення з ОСОБА_5 на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, орган опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дитини - задоволити повністю.

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з батьком ОСОБА_4 .

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей - задоволити частково.

Визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з матір`ю ОСОБА_5 .

У задоволення решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. судових витрат (судовий збір).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Відповідачка: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_2 ).

Третя особа: орган опіки та піклування Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Шевченка, 4, с. Городок Рівненського району Рівненської області).

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Поштова, 2, м. Рівне).

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 05 липня 2025 року.