Ухвала суду № 128645976, 07.07.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2323/25

Провадження № 2/309/778/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 липня 2025 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д. вивчивши позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сосула Олександр Олександрович до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сосула О.О., звернувся до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя приходить до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що адвокатом позивача Сосула О.О. направлено позовну заяву в електронній формі через електронний кабінет, при цьому не додано підтвердження про направлення копій документів відповідачу.

До матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у цивільній справі №309/2353/24 в сумі 3028 грн., при цьому представником позивача, зазначено в позовній заяві, що позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окремо суд зазначає, що позивачем не зазначено ціни позову, адже позов у даній справі стосується визнання укладеним в редакції позивача договору про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі у власність об`єкта іпотеки і даний спір є майновим.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Суддя звертає увагу на те, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч.1 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви матеріалах відсутній документ про грошову оцінку кожного об`єкту, який позивач просить передати йому у власність, станом на дату подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює судом визначити ціну позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) кожного майна станом на день подачі позову, та сплатити судовий збір відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини другої статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до частини першої статті 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Зі змісту зазначених норм слідує, що судом розглядаються спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону.

Крім того, позивачем не зазначено обставин, які перешкоджають реалізації права позивача на оформлення власності (звернення стягнення) на предмет іпотеки в позасудовому порядку відповідно до договору та ЗУ « Про іпотеку» та не зазначено, які права чи інтереси позивача не визнаються відповідачем, тому вони підлягають визнанню в позасудовому порядку.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного вище, суддя доходить висновку, що позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сосула Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії слід залишити без руху та встановити позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сосула Олександр Олександрович до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши позивачу строк у п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.