Рішення № 128641170, 04.07.2025, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2025р. Справа №905/387/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини", м.Київ

про ухвалення додаткового судового рішення у справі №905/387/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтехмаш", смт. Новоекономічне Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 128982,90 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 98742,17 грн., 3% річних в сумі 2861,40 грн., інфляційне збільшення в сумі 11829,43 грн. та пеня в сумі 15549,90 грн.

Суддя Левшина Г.В.

без виклику сторін

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.06.2025р. позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтехмаш", смт. Новоекономічне Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 128982,90 грн., задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 98742,17 грн., 3% річних у сумі 2854,22 грн., інфляційне збільшення у сумі 11829,43 грн., пеню у сумі 15487,66 грн., всього заборгованість в сумі 128913,48 грн., судовий збір в сумі 2421,09 грн.

04.06.2025р. через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, за змістом якої останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.

Листом від 09.06.2025р. повідомлено позивача, що в період з 06.06.2025 року по 25.06.2025 року (включно) суддя Левшина Г.В. перебуває у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 26.06.2025р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини", м.Київ про ухвалення додаткового судового рішення до розгляду; розгляд заяви вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); запропоновано відповідачу у разі наявності заперечень по суті заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, подати їх суду в строк до 02.07.2025р.

Станом на 04.07.2024р. заперечення на заяву позивача, будь-які заяви та/або клопотання від відповідача на адресу суду не надходили.

Поряд із цим, суд зауважує, що направлення ухвали суду від 26.06.2025р. здійснювалось до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтехмаш" зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі.

Зі змісту довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу суду від 26.06.2025р. доставлено відповідачу до електронного кабінету 26.06.2025 року о 21:01 год.

Враховуючи вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східтехмаш" було належним чином повідомлено про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №905/387/25.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини" про ухвалення додаткового судового рішення, суд встановив наступне:

За змістом частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача докази понесення судових витрат подані у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена у додатковій постанові від 24.06.2019 №904/64/18).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2019 у справі №903/125/19.

Як зазначено вище, відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, суд враховує, що підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв`язку між сплаченими (або належними до сплати) замовником адвокату коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження судової справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2025р. між Адвокатським бюро «Акопа Карапетяна» (далі по тексту АБ А.Карапетяна) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини" (далі по тексту Клієнт) укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №88/23 від 25.04.2023р. (далі Додаткова угода), за змістом п.1.1 якої Клієнт доручає, а АБ А.Карапетяна приймає на себе зобов?язання по наданняю Клієнту правової допомоги та представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Донецької області) у справі щодо стягнення з ТОВ «Східтехмаш» заборгованості за Договором поставки №06/1 від 06.03.2024р.

Сторони визначили та встановили, фіксований розмір вартості послуг, які Клієнт сплачує АБ А.Карапетяна за представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції по справі, яка зазначена у пункті 1.1. цієї Додаткової угоди становить: 1.2.1. Вартість послуг АБ А.Карапетяна за представництво інтересів Клієнта по справі, яка зазначена у пункті 1.1. становить 30000,00 грн. (п.1.2 Додаткової угоди).

Пунктом 1.3 Додаткової угоди сторони погодили, що Клієнт сплачує визначений у пункту 1.2.1, вартість послуг АБ А.Карапетяна на протязі 50 днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення по справі та підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов Додаткової угоди сторонами було складено і підписано Акт від 04.06.2025р., з якого вбачається, що АБ А.Карапетяна, в особі адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича, надав Клієнту, а Клієнт прийняв наступні послуги: представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Донецької області (суд першої інстанції) по справі щодо стягнення з ТОВ «Східтехмаш» заборгованості за Договором поставки №06/1 від 06.03.2024р. (справа №905/387/25).

У зв?язку з ухваленням Господарським судом Донецької області рішення по справі №905/387/25 від 02.06.2025р. Клієнт, відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 01.04.2025р. до Договору про надання правової допомоги №88/23 від 25.04.2023р. зобов?язується на протязі 50 днів з моменту підписання цього Акту сплатити АБ А.Карапетяна вартість наданих послуг у розмірі 30000,00 грн. Клієнт не має претензій до АБ А.Карапетяна щодо повноти, строків та якості наданих послуг (п.п. 2, 3 Акту від 04.06.2025р.).

Вищезазначений Акт приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2025р. підписаний представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та заперечень.

Дослідивши вищенаведені докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд акцентує увагу на тому, що сторонами було погоджено саме фіксовану форму гонорару адвоката.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні правові висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022р. у справі №910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022р. у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу, а саме, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 19.11.2021р. у справі №910/4317/21).

Оскільки судом було раніше встановлено, що умовами Додаткової угоди сторони визначили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги клієнту у Господарському суді Донецької області становить фіксований розмір - 30000,00 грн., тому, у даному випадку, встановлення сторонами в умовах договору та додатку до нього про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Карапетяном Акопом Рубеновичем дійсно надавалась позивачу професійна правнича допомога, зокрема, саме зазначеним адвокатом було підписано та подано до суду позовну заяву про стягнення заборгованості з ТОВ «Східтехмаш».

За приписами частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021р. у справі №916/2014/20.

У постанові Касаційного суду у складі Верховного Суду цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025р. у справі №275/150/22 колегією суддів вкотре було акцентовано увагу на тому, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Натомість, відповідач не скористався своїм правом на надання своїх доводів і заперечень на клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в т.ч. клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються витрати на правничу допомогу у розмірі 29983,85 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини", м.Київ про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини", м.Київ про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтехмаш" (85340, Покровський р-н, Донецька обл., селище міського типу Новоекономічне(пн), вул. Пархоменко, 38-А; код ЄДРПОУ 33123519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське підприємство "Індустріальні Машини" (02090, м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005; код ЄДРПОУ 38308420) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29983,85 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення підписано 04.07.2025 року.

Додаткове рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина