Рішення № 128638874, 04.07.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/16151/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування в страховий стаж періоду роботи позивача на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати в страховий стаж період роботи позивача на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998 та у зв`язку з цим здійснити перерахунок пенсії з 27.06.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998, оскільки у трудовій книжці запис про звільнення у 1995 році не завірений круглою печаткою підприємства, при цьому стаж з 01.01.1999 зараховано заданими системи персоніфікованого обліку. Зазначає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, а тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу на отримання пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що до загального страхового стажу згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.03.1988 не зараховано наступні періоди роботи: з 12.09.1991 по 30.11.1995 (запис 8-9) на підприємстві Семенівський крохмальний завод, оскільки запис про звільнення засвідчено кутовим штампом підприємства замість печатки підприємства або печатки відділу кадрів, що не відповідає вимогам пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110; з 30.11.1995 по 13.12.1999 (запис 10-11) на підприємстві ВАТ «Семенівський крохмальний завод», оскільки в даті звільнення та в наказі про звільнення є виправлення, які не засвідчено відповідно до вимог пунктів 2.6-2.10 зазначеної Інструкції, дані про звільнення не збігаються з даними реєстру застрахованих осіб. Будь-яких уточнюючих довідок про спірний період роботи позивачем надано не було.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у наданому до суду відзиві просило відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 12.09.1991 по 31.12.1998, оскільки записи в трудовій книжці проведені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, а саме у записі про звільнення в 1995 році відсутня печатка підприємства, а у даті наказу про звільнення у 1999 році виправлення не завірене належним чином. З 01.01.1999 страховий стаж зараховано за даними персоніфікованого обліку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 27.06.2024 отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з проханням повідомити причини не зарахування до страхового стажу періоду його роботи на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ-Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998 включно.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 31.10.2024 повідомило позивача, що звернення направлено для розгляду Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оскільки позивач там перебуває на обліку (а.с. 6).

Листом від 26.11.2024 № 16571-15530/Ж-02/8-2500/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вказало позивачу, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 12.09.1991 по 31.12.1998, оскільки записи в трудовій книжці проведені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, а саме у записі про звільнення у 1995 році відсутня печатка підприємства, а у даті наказу про звільнення у 1999 році виправлення не завірене належним чином. З 01.01.1999 страховий стаж зараховано за даними персоніфікованого обліку (а.с. 7-8).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 12.09.1991 по 31.12.1998 включно на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ-Семенівський крохмальний завод»), позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).

Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з записів № 8, № 9 копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.03.1988 позивач у період з 12.09.1991 по 30.11.1995 працював на Семенівському крохмальному заводі на посаді бухгалтера по заробітній платі та був звільнений у зв`язку з реорганізацією підприємства у Відкрите акціонерне товариство «Семенівський крохмальний завод».

Відповідно до запису № 10 копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.03.1988 ОСОБА_1 30.11.1995 була прийнята на роботу у Відкрите акціонерне товариство «Семенівський крохмальний завод» на посаду бухгалтера по заробітній платі по переводу з державного підприємства та 13.11.1999 звільнена за власним бажанням (запис № 11) (а.с. 45-46).

Вказані записи трудової книжки містять інформацію про посаду, яку займав позивач, періоди та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, та печатку підприємства.

Суд не знаходить поважними посилання відповідачів на те, що вказаний стаж роботи позивача не було зараховано при призначенні пенсії, оскільки у записі про звільнення у 1995 році відсутня печатка підприємства, а у даті наказу про звільнення у 1999 році виправлення не завірене належним чином, так як факт роботи позивача у спірний період на Семенівському крохмальному заводі (у 1995 році підприємство реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Семенівський крохмальний завод») підтверджується основним документом, а саме трудовою книжною позивача.

Відповідно до довідки Трудового архіву Семенівської міської ради від 13.06.2024 № 07- 03/8 у Трудовому архіві Семенівської міської ради на зберіганні знаходився фонд № 14 «Відкрите акціонерне товариство Семенівський Крохмальний завод, місто Семенівка Чернігівської області» у кількості 73 од. зб. за 1956-2003 роки.

22.03.2024 у зв`язку з обстрілом зі сторони російської федерації відбулося загорання приміщення, орендованого Трудовим архівом Ссменівської міської ради та майно трудового архіву, архівні документи, які передавалися на зберігання, знищено, що підтверджено актом комісії від 15.04.2024, утвореної розпорядженням міського голови від 02.04.2024 № 68 (а.с. 40).

Щодо недоліків при заповненні трудової книжки, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд також звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Таким чином, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке відмовило позивачу у зарахуванні спірного страхового стажу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998 та здійснити перерахунок пенсії з 27.06.2024.

Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування в страховий стаж періоду роботи позивача на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998 не підлягає задоволенню, оскільки заява про зарахування стажу опрацьовувалася територіальним органом Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за принципом екстериторіальності.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В силу вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1940,40 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл, Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на Семенівському крохмальному заводі (з 1995 року ВАТ «Семенівський крохмальний завод») з 12.09.1991 по 31.12.1998 та здійснити перерахунок пенсії з 27.06.2024.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1940,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.07.2025.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ