Рішення № 128638139, 03.07.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1889/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області, у якому просить суд:

" - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.01.2025 року № 222030031608 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1978 року по 15.07.1981 року, періоди роботи з 20.07.1981 року по 09.08.1982 року, з 03.02.1995 року по 01.04.2000 року та призначити пенсію за віком з 07.01.2025 року".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.01.2025 № 222030031608 йому відмовлено в призначенні пенсії.

Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказало, що позивач не має достатнього страхового стажу, а саме - понад 30 років.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою від 07.02.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем - 2 - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирські області -подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити.

Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.01.2025 №222030031608 відмовлено у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стаж.

Результати розгляду документів позивача, доданих до заяви за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- відповідно до диплома НОМЕР_1 від 20.07.1981р. період навчання з 01.09.1978р. по 15.07.1981р., оскільки згідно диплома по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає по батькові заявника згідно паспорта № НОМЕР_2 від 10.08.2021р.- " ОСОБА_3 ";

- період роботи з лютого 1995р. по березень 2000р. відповідно до архівної довідки № 18-У/584 від 06.09.2021р., оскільки відсутні номери та дати наказів на прийняття та звільнення з роботи.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб зараховані всі періоди трудової діяльності.

Страховий стаж становить 21 рік 06 місяців 14 днів.

Відповідач посилається на те, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 04.09.2028 або при набутті необхідного страхового стажу.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

До суду від відповідача - 1 надійшов відзив, у якому в задоволенні позову просить відмовити.

Зазначає, що вимога позивача зарахувати до страхового стажу період роботи з 20.07.1981 по 09.08.1982 року, згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.07.1981 року, є безпідставною, оскільки вказана трудова книжка до заяви про призначення пенсії не долучалась, правова оцінка їй не надавалась.

Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 21 рік 06 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-ІV.

Вказує, що в діях органів Пенсійного фонду України не вбачається будь-яких порушень.

Разом з відзивом відповідачем-1 заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Дослідивши подане клопотання, суд зазначає про таке.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи наведені норми пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Позивачем подана відповідь на відзив, у якій останній просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 24.01.2023 №6828-7501518427.

Позивач 07.01.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон 1058).

Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення позивачу пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 15.01.2025 винесено рішення №222030031608 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- відповідно до диплома НОМЕР_1 від 20.07.1981р. період навчання з 01.09.1978р. по 15.07.1981р., оскільки згідно диплома по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає по батькові заявника згідно паспорта № НОМЕР_2 від 10.08.2021р.- " ОСОБА_3 ";

- період роботи з лютого 1995р. по березень 2000р. відповідно до архівної довідки № 18-У/584 від 06.09.2021р., оскільки відсутні номери та дати наказів на прийняття та звільнення з роботи.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, зараховані всі періоди трудової діяльності.

Страховий стаж становить 21 рік 06 місяців 14 днів.

Відповідачем - 2 вказано, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 04.09.2028р. або при набутті необхідного страхового стажу.

Вважаючи, що відповідачі протиправно не зарахували йому страховий стаж, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Суд встановив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому, має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 31 рік страхового стажу.

Позивач 07.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 222030031608 від 15.01.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Необхідний страховий стаж, визначений ч.2 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 31 рік. Згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить - 21 рік 06 місяців 14 днів.

Щодо не зарахування відповідачем-2 періоду навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу установлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідач-2 не зарахував вказаний період до страхового стажу, оскільки у дипломі НОМЕР_1 від 20.07.1981р. по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає по батькові заявника згідно паспорта № НОМЕР_2 від 10.08.2021р.- " ОСОБА_3 ";

З цього приводу суд зазначає, що по батькові " ОСОБА_4 " (російською мовою) відповідає по батькові позивача -" ОСОБА_3 " українською мовою.

У суду немає сумніву, що диплом серії НОМЕР_1 від 20.07.1981р. належить ОСОБА_1 , а не іншій особі.

За таких обставин, суд вважає, що до страхового стажу позивача необхідно зарахувати період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 року.

Щодо зарахування періодів роботи: з 20.07.1981 року по 09.08.1982 та з лютого 1995р. по березень 2000р., то суд зазначає про таке.

Порядок ведення трудових книжок визначено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).

Згідно із пунктом 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Із положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є підпис керівника та печатка.

За пунктом 2.14 Інструкції №58, у графі розділу 3 Відомості про роботу як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

У свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини роботодавця не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи інших офіційних документах, про що зроблений відповідний висновок Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 23.07.1981 року міститься відомості про те, що у період з 03.02.1995 по 01.04.200 працював КСП імені Октяберської революції село Співака Новоайдарського району Луганською області.

Також на підтвердження зазначених обставин в матеріалах справи наявні довідки трудового архіву Новоайдарської селищної ради від 06.09.2021 №18-У/584, проте взяті до уваги пенсійним органом не були, оскільки відсутні номери та дати наказів на прийняття та звільнення з роботи.

Суд критично оцінює такі дії пенсійного органу щодо не зарахування спірного періоду до страхового стажу, оскільки у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 23.07.1981 року міститься відомості про те, що у період з 03.02.1995 по 01.04.2000 працював КСП імені Октяберської революції село Співака Новоайдарського району Луганською області.

Cистемний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі №242/2536/16-а.

Також відповідачем-2 не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області неправомірно не зарахувало до страхового стажу позивача період його роботи з 03.02.1995 по 01.04.2000 року.

Також, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у сторін відсутній спір щодо зарахування до страхового стажу позивача щодо періоду роботи з 20.07.1981 року по 09.08.1982 року, оскільки позивач не надав до суду доказів відмови відповідачів у зарахуванні вказаного періоду роботи до стажу для призначення пенсії.

Ба більше, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві повідомлено, що трудова книжка серії НОМЕР_3 від 23.07.1981 до заяви про призначення пенсії не долучалася, а тому права оцінка щодо зарахуванню стажу теж не надавалася.

Відтак, суд зазначає, що спір у цій частині відсутній.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

З аналізу викладених норм слідує, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами, проте відповідачем на підтвердження вжиття заходів щодо витребування документів до суду жодних доказів не надано.

Відповідачем-2 не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 222030031608 від 15.01.2025 слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо вимоги позивача призначити пенсію за віком з 07.01.2025 року, то суд зазначає, що, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із практики Європейського суду витікає таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Суд зазначає, що, зобов`язавши пенсійний орган врахувати до стажу роботи спірні періоди роботи позивача, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Натомість, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.01.2025 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні суду.

Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачем, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача, шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 222030031608 від 15.01.2025 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 03.02.1995 по 01.04.2000 та період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.01.2025 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 968, 96 гривень.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача-2, відтак, підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908, 40 гривень, що пропорційно становить 75 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 222030031608 від 15.01.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 03.02.1995 по 01.04.2000 та період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.01.2025 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003 , код ЄДРПОУ - 13559341)

Головуючий суддя Є.В. Печений