Рішення № 128637653, 04.07.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/951/25

04 липня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі, відповідач), в яком просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 191950028377 від 29.01.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 02.01.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2003 по 30.03.2004, з 01.04.2004 по 30.09.2004, з 01.04.2005 по 02.04.2007 згідно трудової книжки та періоду роботи з 02.03.2009 по 05.05.2014 як 5 років 2 місяці 5 днів страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено зарахування до страхового стажу позивача певних періодів роботи згідно трудової книжки, норм чинного законодавства і у повній кількості днів у цьому періоді, та відмовлено в призначенні пенсії. Позивач також просить врахувати, що відповідачем необґрунтовано період роботи з 02.03.2009 по 05.05.2014 зараховано до страхового стажу як 04 роки 23 дні, хоча фактично повинно було бути зараховано як 05 років 02 місяці 5 днів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Осташ А.В.) від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Тернопільського окружного адміністративного суду судді Осташа А.В. (у провадженні якого перебувала дана справа) 31.03.2025 проведено повторний автоматизований розподіл цієї адміністративної справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду цю справу передано для розгляду судді Дерех Н.В.

Ухвалою суду від 04.04.2024 постановлено прийняти до провадження судді Дерех Н.В. адміністративну справу 500/951/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю Серед іншого, вказує, що зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності за вищевказаний період для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058 нормами підпункту 1 пункту 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 не передбачено. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу до страхового стажу зараховано усі періоди. Також, вказує, що до страхового стажу позивача відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.04.1986 не зараховано: періоди роботи з 02.01.2002. по 09.06.2002, з 02.07.2003 по 30.03.2004, з 01.04.2004 по 30.09.2004, з 01.04.2005 по 02.04.2007, оскільки згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

22.01.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №191950028377 від 29.01.2025, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 та відповідно до п.4 частини 1 статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.04.1986р.: періоди роботи з 02.01.2002 по 09.06.2002, з 02.07.2003 по 30.03.2004, з 01.04.2004 по 30.09.2004, з 01.04.2005 по 02.04.2007, оскільки згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Відповідно до Витяга з ЕРС для ФОП заявник здійснював підприємницьку діяльність з 19.07.2007 по 07.08.2014/ До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 19.07.2007 по 28.02.2009, з 01.06.2014 по 07.08.2014, оскільки за вищезазначені періоди здійснення заявником підприємницької діяльності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Страховий стаж особи становить 21 рік 03 місяці 12 днів. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 26 Закону 1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.

Водночас, статтею 115 Закону №1058-IV визначено пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Пунктом 4 частини першої ст.115 Закону №1058-ІУ передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

З аналізу зазначених норм вбачається, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно із статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV)

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а зазначено, що підставою як для призначення пенсії, так і для її перерахунку, у подальшому є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Суд вказує, що на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З трудової книжки позивача вбачається, а саме із записів № 19-20, що з 02.01.2002 по 31.05.2002 позивач працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Тернава сервіс» на посаді механіка по ремонту радіоапаратури.

В подальшому із записів № 22-23 трудової книжки вбачається, що позивач працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 10.06.2002 по 01.07.2003 на посаді механіка по ремонту побутової техніки за трудовим договором № 1873 від 10.06.2002. Крім того, це підтверджується копією трудового договору, завіреною Тернопільською філією Тернопільського обласного центру зайнятості. Однак вказаний період роботи був зарахований відповідачем до страхового стажу.

Із записів № 24-27 трудової книжки вбачається, що позивач працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з 01.07.2003 по 30.03.2004 на посаді механіка по ремонту побутової техніки за трудовим договором № 382 від 01.07.2003.Крім того, це підтверджується копією трудового договору, завіреною Тернопільською філією Тернопільського обласного центру зайнятості. Вказана копія була додана до заяви про призначення пенсії.

Із записів № 28-29 трудової книжки вбачається, що позивач працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з 01.04.2004 по 30.09.2004 на посаді механіка по ремонту побутової техніки за трудовим договором № 1316 від 01.04.2004.

Крім того, це підтверджується копією трудового договору, завіреною Тернопільською філією Тернопільського обласного центру зайнятості.

Із записів № 30-31 трудової книжки вбачається, що позивач працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з 01.04.2005 по 02.04.2007 на посаді майстер з ремонту телерадіоапаратури за трудовим договором № 1671 від 01.04.2005. Крім того, це підтверджується копією трудового договору, завіреною Тернопільською філією Тернопільського обласного центру зайнятості.

Як вбачається із індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 від 13.02.2025 вказані вище періоди роботи відсутні у відомостях про сплату страхових внесків.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до положень ст. 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд вважає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за періоди роботи з 02.01.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2003 по 30.03.2004, з 01.04.2004 по 30.09.2004, з 01.04.2005 по 02.04.2007 не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування до стажу роботи періодів, за які відсутні такі відомості, та на призначення пенсії в належному розмірі.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання підприємствами обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Вирішуючи спір по суті, суд також враховує, що у відповідності до додатку до рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії Розрахунок стажу форма РС-право період роботи з 02.03.2009 по 05.05.2014 неправомірно зараховано як 4 роки 23 дні, хоча при підрахунку кількості днів в цьому періоді складатиме 05 років 02 місяці 05 днів.

Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду та наведених норм чинного законодавства України, спірний стаж позивача підлягає зарахуванню до страхового стажу.

В свою чергу, рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 29.01.2025 №191950028377 є протиправним, підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періодів роботи з 02.01.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2003 по 30.03.2004, з 01.04.2004 по 30.09.2004, з 01.04.2005 по 02.04.2007 згідно трудової книжки та періоду роботи з 02.03.2009 по 05.05.2014 як 5 років 2 місяці 5 днів страхового стажу.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 191950028377 від 29.01.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періодів роботи з 02.01.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2003 по 30.03.2004, з 01.04.2004 по 30.09.2004, з 01.04.2005 по 02.04.2007 згідно трудової книжки та періоду роботи з 02.03.2009 по 05.05.2014 як 5 років 2 місяці 5 днів страхового стажу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 04 липня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003 код ЄДРПОУ:13559341).

Головуюча суддяДерех Н.В.