Ухвала суду № 128632543, 03.07.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №320/3033/25

Провадження №2-а/549/4/25

УХВАЛА

03 липня 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.,

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, відділення поліції №2 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

установив:

11 листопада 2024 року позивач через свого представника адвоката Воробей І.В. звернувся до Київського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просив:

-визнати протиправний дії поліцейського СРПП відділення поліції №Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області щодо тимчасового затримання 01 листопада 2024 року транспортного засобу марк «Део Ланос» державний номер НОМЕР_1 .

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області в особі відділення поліції № 2 Бориспільського РУП Головного управління Національне поліції в Київській області безоплатно повернути ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Део Ланос» державнйй номер НОМЕР_1 , без оплат, вартості за зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01 листопада 2024 року працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відділення поліції № 2) був тимчасово затриманий на вулиці Відродження в місті Яготин Київської області о 07 год 20 хв та відправлений на спеціальний майданчик у с.Семенівка Баришівського району Київської області автомобіль «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При цьому автомобіль не був зупинений. На переконання працівника поліції тимчасове затримання транспортного засобу відбулося на виконання ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

З боку керівництва спеціального майданчика у с.Семенівка позивачу виставлено вимогу про сплату 6 000 грн за зберігання та евакуатор авто або запропоновано надати рішення суду про повернення автомобіля безоплатно.

Вважає протиправними дії поліцейського по вилученню транспортного засобу, оскільки позивач не отримував жодних повідомлень чи постанов державної виконавчої служби.

Затримання автомобіля з подальшою передачею його на спеціальний майданчик здійснено з порушенням п.п.4, 8 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1102 (далі Порядок №1102).

Затримання транспортного засобу не було пов`язано з вчиненням правопорушення, тому зберігання автомобіля не може бути платним.

Також не може бути стягнута плата за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику за ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", так як позивач не є боржником у виконавчому провадженні та не отримував жодних повідомлень чи постанов виконавчої служби, тому за таких умов транспортний засіб підлягає безоплатному поверненню власнику.

Предметом позовних вимог є оскарження правомірності дій відділення поліції №2 по тимчасовому затриманню 01 листопада 2024 року автомобіля «Део Ланос", розміщення його на спеціальний майданчик та відмова повернути автомобіль без оплати вартості за зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання.

Пунктом 8 Порядку №1102 передбачено, що про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції. Про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський письмово повідомляє державному виконавцю, приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня затримання із зазначенням місця зберігання транспортного засобу.

З аналізу статті 265-2 КУпАП та Порядку № 1102 слідує, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративні правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання, однак за наявності передбачених цими актами передумов, зокрема у разі якщо розміщене затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Відтак, не у кожному випадку складення протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.126 КУпАП, є необхідність поміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик, адже відповідно до статті 265-2 КУпАП та Порядку №1102 тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення йоґо для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Вищевказані обставини, які зумовили розміщення транспортного засобу автомобіль «Део Ланос», на спеціальний майданчик у с.Семенівку Баришівського району Київської області не існують.

Тобто, підставою для тимчасового затримання транспортного засобу позивача та застосування статті 265-2 КУпАП слугувало переконання працівника поліції у зв`язку з провадженням у забороні керування транспортним засобом державної виконавчої служби.

Разом з тим жодного доказу щодо цього не існує.

За таких обставин вбачає підстави для визнання протиправними дій поліцейського відділення поліції № 2 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області щодо тимчасового затримання 01 листопада 2024 року транспортного засобу «Део Ланос».

Оскільки відповідачем не доведено наявність підстав для розміщення транспортного засобу позивача на спеціальний майданчик, відповідно особа звільняється від сплати штрафу, а тому з позивача не може стягуватися плата за послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Таким чином, для належного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов`язати відповідача безоплатно повернути ОСОБА_1 належний йому транспортний засіб - автомобіль марки «Део Ланос», державний номер НОМЕР_1 , без оплати вартості за зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання.

14 лютого 2025 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, відділення поліції №2 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії передано на розгляд за підсудністю до Чорнухинського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 12.06.2025 відкрито провадження у справі, надано строк для подання відзиву на позов, призначено судовий розгляд на 14-00 год 19 червня 2025 року.

У поданому відзиві представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області проти задоволення позовних вимог заперечував зважаючи на таке.

Пунктом 2 Порядку №1102 визначено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому затриманні транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Тобто обов`язковими умовами для затримання транспортного засобу шляхом доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку є правопорушення передбачені ст.265-2 КУпАП та розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

З цього приводу зазначають, що відповідно до постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 26 лютого 2024 року у виконавчому провадженні №63823512 та від 18 вересня 2020 року у виконавчому провадженні №48516197, встановлено тимчасове обмеження позивачу ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчими листами №382/290/19 від 07 серпня 2020 року, №549/703/14-ц від 21 січня 2015 року відповідно.

Згідно з відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейського чітко встановлено, що 01 листопада 2024 року автомобіль марки «Деу Ланос» з державним номерним знаком НОМЕР_1 був залишений безпосередньо на проїжджій частині вулиці Відродження у місті Яготин Київської області.

Таке розташування транспортного засобу, що зафіксоване відеоматеріалами, суттєво перешкоджало дорожньому руху. Відеозапис наочно демонструє, що для об`їзду вказаного автомобіля іншим учасникам дорожнього руху було необхідно виїжджати на узбіччя, що є прямим порушенням Правил дорожнього руху та створює потенційно аварійну ситуацію.

Згідно з пунктом 15.9 "ґ" Правил дорожнього руху України, зупинка і стоянка забороняються у місцях, де транспортний засіб унеможливлює рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів. Розміщення автомобіля «Деу Ланос» посеред проїжджої частини вулиці Відродження, як це зафіксовано на відео, прямо підпадає під вказану норму, оскільки змушувало інших водіїв змінювати траєкторію руху та виїжджати за межі встановленої проїжджої частини, що свідчить про створення істотної перешкоди.

Встановлення факту обмеження позивача у праві керування транспортним засобом одночасно із залишенням транспортного засобу посеред проїжджої частини, що суттєво перешкоджає дорожньому руху, забезпечує безумовні підстави для здійснення тимчасового затримання транспортного засобу.

Таким чином, у сукупності дані факти не лише надають поліцейському право, а й зобов`язують вжити заходів щодо негайного припинення правопорушення. Вказане гарантує безпеку дорожнього руху та дотримання вимог чинного законодавства.

За таких обставин вважають, що позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами.

Позивач, який в силу ч.10 ст.126 КАС України, вважається таким , що повідомлений про день, час і місце розгляду справи, та його представник в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомляли, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Розгляд справи прохали провести за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Київській області

Протокольною ухвалою 19.06.2025 участь позивача ОСОБА_1 визнано судом обов`язковою.

23 червня 2025 року судом отримано відповідь на відзив, сформованому в електронному суді 19.06.2025 представником позивача, а також заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача (57-59).

Водночас відповідь на відзив представника позивача не може бути судом взята до уваги в силу приписів ч.1 ст.269 КАС України, згідно з якими у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

В судове засідання 03.07.2025 позивач та його представник, представник відповідача відділення поліції №2 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області, не з`явились.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання 03.07.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд,дослідивши матеріалисправи,вважає,що справу необхідно направити за підсудністю до іншого суду зважаючи на таке.

Відповідно до статті 1КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з частиною першою статті 3КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На відміну від адміністративної юрисдикції, як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції. Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки згідно з законом повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.

Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України, під підсудністю розуміється сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів.

За правилами предметної підсудності визначається, який суд (якої ланки) має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд, як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною першою статті 20КАС України визначено виключний перелік категорій справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 -1991 років».

Згідно з частиною другою статті 20КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, системний аналіз статті 20 КАС України, надає підстави для висновку, що цієї правовою нормою імперативно встановлено чіткий і вичерпний перелік адміністративних справ, які належать до компетенції місцевих загальних судів як адміністративних.

Оскільки підсудність означає розмежування на рівні законодавства компетенції між окремими ланками системи адміністративних судів, а також між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення адміністративних справ, слід мати на увазі, що саме предметна підсудність є первинним критерієм визначення адміністративної юрисдикції, а тому має вирішальне значення при прийнятті справи до розгляду.

Також, згідно із частинами першою, третьою статті 21КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду, як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Згідно з ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено та вбачається матеріалів справи, що позивач оскаржує не рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, його як позивача, в контексті ст.286 КАС України.

Позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень по тимчасовому затриманню автомобіля, не пов`язаного з вчиненням правопорушення, про що безпосередньо зазначено у позові, розміщення його на спеціальний майданчик та відмову його повернути без оплати вартості за зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання.

Підставою для тимчасового затримання було провадження у забороні позивачу керувати транспортним засобом державною виконавчою службою (а.с.11).

Позовні вимоги в цій справі не спрямовані на скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Спірність правовідносин, пов`язана виключно з реалізацією права позивача на повернення власного транспортного засобу, а не притягненням до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20КАС України до компетенції місцевого суду як адміністративного належать лише адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а відповідно до частини другої цієї статті - всі інші адміністративні справи (спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності) підсудні окружним адміністративним судам.

При цьому необхідно зазначити, що статтею 286КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому спір не може бути віднесений до категорії спорів, передбачених ст.286 КАС України, оскільки відсутня можливість прийняття рішення в межах повноважень визначених за наслідками розгляду справи, передбачених ч.3 ст.286 КАС України.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, а також те, що вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії підсудна окружному адміністративному суду, справа предметно не підсудна Чорнухинському районному суду Полтавської області і підлягає розгляду окружним адміністративним судом з врахуванням правил територіальної адміністративної юрисдикції.

За приписами п.3 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до Закону України«Про ліквідаціюОкружного адміністративногосуду містаКиєва таутворення Київськогоміського окружногоадміністративного суду» суд припинив здійснення правосуддя з 15.12.2022.

Згідно з п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень позивача, справу згідно з п.3 ч.1 ст.29 КАС України, суд вважає за необхідне передати за місцем знаходження відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

За приписами п.8 ч.1 ст.29КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.20, 29, 288 КАС України, суд,

ухвалив:

Передати справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, відділення поліції №2 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцати днів з дня її складення апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

СуддяС.І.Крєпкий