Рішення № 128631554, 03.07.2025, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/200/25

Провадження № 2/272/341/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Волкова І.М.

за участю секретаря судового засідання Гончаренко А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», звернулося до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2100835425785 від 08.01.2021 року в сумі 45945,28 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 08.01.2021між ТОВ"СЛУЖБАМИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ"та ОСОБА_1 укладено Договір № 2100835425785, у відповідності до якого ОСОБА_1 отримала кошти в розмірі 3 800,00 (три тисячі вісімсот гривень 00 коп.) з процентною ставкою (фіксована), що становить 2,0% яка нараховується за кожен день користування коштами як зазначено в умовах договору.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 зобов`язалася у визначені строки повернути суму заборгованості та проценти за користування кредитом.

Позивач зазаначає, що відповідачка не виконала умови кредитного договору № 2100835425785від 08.01.2021 кредитні кошти та відсотки за користування кредитом у встановлені договором строки не повернула, в зв`язку з чим виникла зазначена заборгованість.

Також, позивач зазначає, що 01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2100835425785.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2100835425785.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором №2100835425785.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 06.03.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також, в ході розгляду, представник позивача направила заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву на подавала.

У відповідності до ч. 8 ст.178 , ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача скористалася наданим правом.

Відповідно до ст. 128 ч. 8 п. 4 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.01.2021 відповідачка заповнила заяву-анкету про надання кредиту в сумі 3800,00 грн на орієнтовним строком повернення кредиту - 16 днів, загальним строком кредитування 365 днів (а.с.68) та укладено 08.01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 договір про надання фінансових послуг, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 2103437139463 та визначений графік платежів (а.с.36-39). Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача методом використання одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно умов договору, сторони домовилися, що кредит надається без конкретної споживчої мети в розмірі 3800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 16 днів, тип процентної ставки фіксований.

Пунктом 2.2.2.1 Правил позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку визначеному Договором.

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржника за вказаними договорами фінансового кредиту, а ТОВ «Вердикт Капітал» 10.03.2023 в свою чергу відступило право грошової вимоги за цим договором ТОВ «Коллект Центр» уклавши договір №10-03/2023/01 згідно якого позивач набув права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 2100835425785 ( а.с.19-35, 42-56).

Відповідач свої зобов`язання за договорами не виконала, гроші не повернула, проценти за користування коштами не сплатила, в результаті чого утворилася заборгованість перед позивачем за договором кредитного фінансування № 2100835425785 від 08.01.2021 на загальну суму 45945,28 грн., яка складається з: основного кредиту 3799,24 грн, за відсотками на дату відступлення правової вимоги 42146,04 грн, нараховані відсотки 0,00 грн (а.с.17,18).

ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" свої зобов`язання перед відповідачкою виконало за кредитним договором, надавши останній кредит у розмірі 3 800,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

Відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Законує оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України - У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ОСОБА_1 , 08.01.2021 року було укладено договір № 2100835425785 від 08.01.2021 шляхом дистанційного підписання документу, ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" свої умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів в розмірі 3800,00 грн. Однак, відповідачка ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого у відповідачки перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 45 945,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачка своїи правом на подання відзиву не скористалася, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненнідо судуз цимпозовом ТОВ" КОЛЛЕКТЦЕНТР" сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією№ 0499570004 від 24.02.2025 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, витрати пов`язані зі сплатою судового збору стягуються з відповідачки на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:

Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка на надання юридичної допомоги № 777 від 01.11.2025 року, витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 року(а.с.63-67).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зважаючи на складність та однотипність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4,10-13,76-81,211,223,247,263-265,268,273,280-283ЦПК України,ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» суд

ВИРІШИВ:

Позов Товаристваз обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 44276926 заборгованість закредитним договором № 2100835425785 від 08.01.2021 року у розмірі 45945,28 грн (сорок п`ять тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень 28 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 44276926 судові витрати в розмірі 2422,40 грн понесені позивачем на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,ЄДРПОУ:44276926 витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділуXIIIПерехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03.07.2025 року.

Відомості про учасників:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ««КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя:І. М. Волков